У 1958 році у Чернівцях створили футбольну команду «Авангард». З того часу розпочинає свій відлік історія нашої «Буковини», яка неодноразово радувала своїх прихильників блискучими здобутками.
Гравець «Авангарду» Архангельський забивав «Челсі»
У чемпіонаті України чернівецький «Авангард» дебютував у 1958 році. Буковинська команда, набравши 22 очка, опинилася на 2 сходинці у п’ятій зоні. Переможцем змагань став колектив «Нафтовик»(Дрогобич) – 25 очок. У 1958 році кольори «Авангарду» захищав відомий радянський футболіст Євген Архангельський, який виступав у ленінградському «Динамо». До цього Архангельський виступав у чернівецькому «Буревіснику». Восени 1945 року Євген у складі іншого «Динамо» - московського вирушив на матчі у Британію. У першому ж поєдинку Євген Григорович забив гол на Stamford Bridge у ворота лондонського «Челсі» (3:3). Також Архангельський зіграв проти лондонського «Арсеналу» (4:3), «Кардіфф Сіті» (10:1) та «Глазго Рейнджерс» (2:2). Під час футбольного турне Євген Архангельський забив 4 м’ячі. У сезоні – 59 чернівчани замкнули трійку кращих – 19 очок. Таку ж кількість набрала команда міста Луцька (перше місце) та колектив «Авангард» (Мукачеве). Однак, за різницею м’ячів наші земляки опинилися на 3 місці.
1960 рік виявився дебютним для «Авангарду» у класі «Б» (перша зона УРСР). Напередодні цього сезону старшим тренером чернівецької команди став одесит Йосип Ліфшиць, який виступав за київське «Динамо» та тренував полтавський «Колгоспник». У Чернівцях з’явилися одеські футболісти – Осадчук, Цереков (обидва – «Чорноморець», Одеса), Сулима (СКВО, Одеса), Також дебютував у «Буковині» голкіпер Авербух, який свого часу пограв у вільнюському «Жальгірісі» та московському «Спартаку». За підсумками чемпіонату буковинці посіли 8 місце. Серед гравців відзначимо воротаря Пантеля, а також Осадчука, Менькова, Церекова, Бронштейна, Маркова, Флейшера, Сулиму, Лаутнера та Сайка. Саме Сайка включили у список 33 – кращих футболістів України.
Після завершення сезону – 60 «Авангард» залишили воротарі Пантель і Авербух, нападники Сік, Лаутнер, а Йосип Ліфщиць очолив чернігівську «Десну». Старшим тренером чернівчан став Анатолій Савицький, який до цього допомагав Ліфшицю. У «Авангарді» дебютували воротар Микола Чепурський, захисник Роман Гаврилець та півзахисник Валерій Семенов. Чемпіонат – 61 (перша зона УРСР) «Авангард» завершив на 9 сходинці. Цікаво, що чернівчани зуміли переграти на виїзді чернігівську «Десну» (6:1), яку тренував Йосип Ліфшиць. У стикових матчах за 17 – 18 місця чернівчани зіграли з полтавським «Колгоспником» (0:1, 3:2).
У чемпіонаті – 62 чернівецький «Авангард» посів 10 місце серед 13 команд. Тож нашим землякам довелося боротися за 29-39 місця. У підсумку буковинці опинилися на 29 сходинці. У цьому сезоні у «Авангарді» дебютував 19 – річний нападник Володимир Воронюк, який зробив вагомий внесок в успіхи буковинської команди. Також виступав у «Авангарді» Анатолій Азаренков, який спромігся забити 7 м’ячів. Пізніше пан Азаренков працював тренером у Сирії, Кувейті, Катарі, а також очолював одеський «Чорноморець».
У 1963 році чернівецький колектив знову виступив невдало – 15 місце серед 20 команд. У стикових матчах за 29 – 30 місця буковинці виявилися сильнішими за сімферопольську «Таврію» - 6:0, 0:1. У матчі з «Таврією» хет – триком відзначився новачок «Авангарду» Іван Пинзар. Результативно у сезоні зіграли захисники Мурат Цереков і Віктор Осадчук, півзахисник Валерій Семенов.
Сезон – 64 буковинці завершили на 11 місці у другій зоні УРСР. Потім «Авангард» виступав у стикових іграх за 25 – 30 місця. У підсумку наші земляки посіли 28 місце. У серпні 1964 року «Авангард» очолив заслужений тренер СРСР Михайло Корсунський, який очолював юнацьку збірну України. Серед вихованців Михайла Борисовича – Володимир Мунтян, Семен Альтман… Допомагав Корсунському у роботі з «Авангардом» Павло Сочнєв.
З 1965 року наша команда отримала назву «Буковина». У команду прийшли вправний воротар Чоба Кахлик і кваліфікований захисник Федір Чорба. На жаль, залишили Чернівці Валерій Семенов та Іван Пинзар. Замість Сочнєва посаду тренера обійняв Микола Брєєв – відомий у СРСР футбольний арбітр. За підсумками чемпіонату «Авангард» зайняв 7 місце у класі «Б» другої зони УРСР. У стикових іграх за 19 – 24 місця буковинці опинилися на 20 сходинці. Сезон – 65 виявився останнім у футболці чернівецької команди для вправних захисників Віктора Осадчука та Мурата Церекова.
У сезоні – 68 чернівчан обійшов лише тернопільський «Авангард»
Найкращий сезон у класі «Б» чернівецька «Буковина» провела у 1968 році. Наша команда під керівництвом Віктора Лебедєва зуміла посісти другу сходинку. Великий внесок в успіх «Буковини» зробив тренер Анатолій Савицький, який у 1961 – 1962 роках працював старшим тренером «Авангарду».
Упродовж сезону – 68 на провідних ролях перебували команди «Буковина» та «Авангард» із Тернополя. У підсумку на першій сходинці опинилися представники Тернополя - 66 очок, а на другому – «Буковина» - 60. Фінальний турнір за 1- 8 місця проходив у Чернівцях і Тернополі. На вирішальному етапі змагалися по чотири кращі команди з двох українських зон. Чернівецькі та тернопільські футболісти набрали по 11 очок. Додатковий матч за звання чемпіона України відбувався у Тернополі. Перемогла команда «Авангард» - 2:0. Тож чемпіонське звання здобули гравці з Тернополя, а наші земляки опинилися на другій сходинці.
Хто ж допоміг «Буковині» вибороти срібні нагороди ? Ворота захищали Чоба Кахлик та Олександр Пронін. До приїзду в Чернівці Кахлик пограв у командах «Колгоспник» (Полтава), «Нафтовик» (Дрогобич), «Авангард» (Харків) і «Чорноморець» (Одеса). Однак, кращі роки своєї кар’єри гравця Чоба провів саме у чернівецькій «Буковині», де виступав до 1972 року. Цікаво, що Чоба Кахлик запам’ятався також тим, що пробивав одинадцятиметрові удари. Щодо Олександра Проніна, то він захищав кольори «Буковини» аж до 1978 року. Зрештою, Кахлик і Пронін – одні з найкращих голкіперів в історії буковинського футболу.
У захисті на провідних ролях перебували Олександр Павленко, Анатолій Рабич, Федір Чорба, Леон Гросс, Петро Кобічік. Після чемпіонату – 68 Олександр Павленко зіграв у «Буковині» ще кілька вдалих сезонів, а згодом вирішив стати тренером. У 1982 році під керівництвом Павленка чернівецька «Буковина» виборола звання чемпіона України.
У середній лінії вдало діяв Михайло Мельник, який у сезоні – 68 забив 9 м’ячів. Після закінчення кар’єри Мельник став вправним тренером. Серед кращих вихованців Михайла Гнатовича такі гравці, як Віктор Хлус та Олександр Бойко, які тривалий час виступали у київському «Динамо». Також треба відзначити Валерія Семенова. Ми його знаємо як блискучого футболіста та чудового дитячого тренера. Валерій Борисович виховав таких футболістів, як Сергій Черняк, Віталій Ісаєв, Роман Зароченцев… Не можна не згадати ще одного гравця півзахисту – Олександра Томаха – старшого. Тоді 20 – річний Олександр тільки починав свій шлях у великому футболі. Потім Томах виступав у запорізькому «Металурзі», дніпропетровському «Дніпрі», тренував той же «Металург», вінницьку «Ниву», чернігівську «Десну»…
Лідерами нападу були Володимир Воронюк та Іван Пинзар. У сезоні – 68 Воронюк забив 20 м’ячів, а Пинзар – 14. Володимир Воронюк є одним з найкращих бомбардирів в історії нашої команди. Цікаво, що Воронюк причетний майже до усіх вагомих успіхів чернівецького колективу майстрів. У 80 – х роках Володимир Дмитрович працював адміністратором колективу «Буковина», а у 90- х – начальником команди. Зараз Володимир Воронюк плідно працює у дитячо – юнацькому футболі. Окрім згаданих гравців у 1968 році срібними нагородами було нагороджено Володимира Сорокіна, Валерія Коханова, Івана Зубача, Валерія Тимофєєва, Мирослава Крижа, Володимира Степаненка, Йосипа Бордаша.
У сезоні – 69 чернівецька «Буковина» вперше виступала у другій групі класу «А». Напередодні цього сезону старшим тренером нашої команди став заслужений майстер спорту Михайло Михалина. Буковинська команда спромоглася переграти кіровоградську «Зірку», житомирський «Автомобіліст», запорізький «Металург», сімферопольську «Таврію»… У підсумку наші земляки посіли 9 сходинку. Пристойно у сезоні – 69 зіграли Чоба Кахлик, Олександр Павленко, Леон Гросс, Федір Чорба, Валерій Семенов, Володимир Воронюк, а також дебютанти команди Валерій Колбасюк і Віктор Росс.
Наступного сезону підопічні Михайла Михалини також виступили непогано – 8 місце. Цікаво, що у чемпіонаті – 70 у складі «Буковини» дебютував колишній гравець київського «Динамо», донецького «Шахтаря» та львівських «Карпат», майстер спорту Іван Диковець.
У 1971 році другу групу реорганізували у другу лігу. На жаль, «Буковина» під керівництвом майстра спорту Анатолія Сучкова зайняла лише 16 місце. Кращим бомбардиром команди став Віктор Росс – 13 голів. Прикро, але у сезоні – 72 чернівчани виступили ще гірше – 21 місце серед 24 команд. Зазначимо, що після чемпіонату – 71 «Буковину» залишили Петро Кобічік (перейшов у івано – франківський «Спартак») та Олександр Павленко, який завершив кар’єру гравця. Цікаво, що у червні 1972 року Олександр Григорович став старшим тренером чернівчан. У 1972 році свій шлях у великий футбол розпочали Олександр Бойко та Володимир Туховський. Перший тривалий час захищав кольори київського «Динамо», а другий – сімферопольської «Таврії». Найкращим бомбардиром «Буковини» у сезоні – 72 став Володимир Мельник – 11 голів. На жаль, цьому талановитому гравцеві так і не вдалося розкрити свій потенціал.
Після невдалого сезону – 72 «Буковину» залишили Чоба Кахлик, Олександр Бойко, Валерій Колбасюк, Леон Гросс. Чемпіонат – 73 чернівчани розпочали невдало. Як наслідок, у Чернівці працювати старшим тренером приїхав колишній гравець київського «Динамо», майстер спорту міжнародного класу Федір Медвідь. «Буковина» завершила сезон на 14 місці. А кращим бомбардиром став досвідчений Володимир Воронюк – 14 голів.
Під час сезону – 74 завершив виступи у «Буковині» блискучий гравець Валерій Семенов. Натомість у чернівецьку команду прийшли вихованець закарпатського футболу Іван Качур, Юрій Лепестов («Таврія», Сімферополь), а також володар Кубка СРСР – 69 у складі львівських «Карпат» Янош Габовда. Вперше з’явився у «Буковині» відомий воротар Володимир Нікітін. У перших турах чернівчани набрали лише два очка. Згодом залишив команду старший тренер Федір Медвідь. Його місце зайняв Анатолій Молотай. Наш колектив із останнього місця зумів піднятися на 14 сходинку. Найкраще з нападників зіграв Янош Габовда – 14 м’ячів. Також вдало діяв Володимир Воронюк, який забив 10 м’ячів. Непогано проявили себе Іван Качур, Юрій Лепестов…
Сезон – 75 чернівецька команда розпочала з кількома новими гравцями. Зокрема, у «Буковину» повернувся Петро Кобічік. Також у колективі з’явилися молоді гравці Сергій Шмундяк, Віктор Максимчук і Володимир Смеречанський. Зазначимо, що Шмундяку судилося стати одним із найкращих бомбардирів в історії «Буковини». Упродовж усього першого кола підопічні Анатолія Молотая перебували серед лідерів. На жаль, втриматися у лідируючій групі буковинцям не вдалося. Наші земляки завершили чемпіонат на десятій сходинці. Кращим бомбардиром «Буковини став …захисник Іван Качур – 7 голів. На один результативний удар менше було на рахунку Яноша Габовди.
У чемпіонаті – 76 свою першу перемогу чернівецька «Буковина» спромоглася здобути лише у … дванадцятому турі. Тож Анатолію Молотаю довелося залишити посаду старшого тренера. На Буковину приїхав екс – капітан київського «Динамо», заслужений тренер України Абрам Лерман. Розпочалося омолодження складу команди. У 1976 році перші матчі у «Буковині» зіграли вихованець київського футболу Валерій Богуславський та наш земляк Іван Гакман. Однак, наші земляки завершили сезон лише на 14 сходинці. Вдало упродовж чемпіонату діяв Володимир Мельник, який став кращим бомбардиром команди – 10 голів. Непогано себе проявили Анатолій Рабич, Габор Качур, Сергій Шмундяк, Тарас Самуляк.
Серйозні зміни відбулися у «Буковині напередодні сезону – 77. Склад одеського «Чорноморця» поповнили Іван Гакман і Габор Качур. А ось Сергію Шмундяку довелося стати гравцем львівського СКА. Натомість чернівецьку команду поповнили Ігор Заводчиков, Сергій Пасечник, Геннадій Дегтярьов, Володимир Сакалов, Євген Михалюк і Роман Угренчук. Після дев’ятого туру буковинці перебували лише на 21 місці. Однак, згодом чернівчани покращивши свою гру, завершили сезон на 9 сходинці. На провідних ролях у «Буковині» перебували Валерій Богуславський, Віктор Максимчук, Геннадій Дегтярьов, Євген Михайлюк, Володимир Сакалов. До речі, дебютанта «Буковини» Романа Угренчука включили у список 22 – х кращих футболістів другої ліги.
Чемпіонат – 78 став для «Буковини» найкращим за 8 – річну історію виступів у другій лізі. Чернівчани посіли 5 місце. До третьої сходинки, яку посіло київське СКА, підопічним Абрама Лермана не вистачило лише 3 очок. Добре діяли в захисній ланці голкіпери Володимир Нікітін та Олександр Пронін, а також Анатолій Рабич, Володимир Смеречанський, Петро Кобічік, Роман Угренчук, а також дебютант команди Ігор Каліта. Не дивно, що чернівчани у 44 матчах пропустили лише 25 м’ячів. Менше пропустив лише переможець змагань – харківський «Металіст» (20). Із гравців інших ланок відзначимо півзахисника Віктора Максимчука, нападників Володимира Сакалова, Євгена Михалюка та Юрія Самошкіна, який прийшов у «Буковину» з луцького «Торпедо». Володимир Сакалов став кращим бомбардиром другої ліги (2 зона) – 19 м’ячів. Сезон – 78 став останнім для ветеранів «Буковини» Олександра Проніна, Петра Кобічіка та Віктора Росса.
У чемпіонаті – 79 чернівчани також посіли 5 місце. Як і торік, для того щоби посісти призове місце, «Буковині» знову не вистачило трьох очок. На жаль, у 1979 році помер старший тренер чернівецької команди Абрам Лерман. Чернівецьку команду очолив 42 – річний львівський фахівець Борис Розсихін, який у 60 – х роках вигравав Кубок СРСР у складі донецького «Шахтаря». У 1979 році непогано зіграли дебютанти «Буковини» Віктор Хлус, Юрій Ковба, Олександр Мороз. Також добре проявив себе Сергій Шмундяк, який повернувся з львівського СКА. Саме Сергій та Віктор Хлус стали найкращими за результативністю – 12 м’ячів. Після сезону – 79 Віктор перейшов у київське «Динамо». Запрошували в уславлену команду і Шмундяка. Перейти в «Динамо» Сергій не ризикнув. У чемпіонаті – 79 у складі буковинців вперше зіграв тоді ще 17 – річний Юрій Гій. У майбутньому цей футболіст стане одним із символів «Буковини».
До срібних нагород «Буковину» привів Борис Розсихін
Напередодні вдалого сезону – 80 чернівецьку «Буковину» залишили Віктор Хлус («Динамо», Київ) , Сергій Мурадян (після виступів у Чернівцях грав у вінницькій «Ниві», миколаївському «Суднобудівнику», кременчуцькому «Кремені»), Володимир Смеречанський (виступав у першості області за чернівецький «Гравітон»). Також завершив виступи у командах майстрів досвідчений захисник Анатолій Рабич, який дебютував у чернівецькому колективі ще у 1966 році. Дебютували у «Буковині» Віктор Барчук (раніше виступав у львівському СКА), Степан Крупей (упродовж 1972 – 1977 років зіграв 52 зустрічі у складі львівських «Карпат»), а також Валерій Чернецький та Олег Чорноус. Підопічні Бориса Розсихіна блискуче провела чемпіонат. На жаль, наші земляки не змогли обійти київський СКА, який став переможцем другої ліги (5 зона). Буковинці задовольнилися срібними нагородами.
Результативно зіграли нападники «Буковини» Володимир Сакалов і Сергій Шмундяк. Володимир забив 16 голів, а Сергій – 14. Серед інших гравців відзначимо голкіпера Володимира Нікітіна, захисників Юрія Ковбу (капітан команди), Романа Угренчука, Віктора Барчука, півзахисників Ігоря Заводчикова, Віктора Максимчука, Юрія Гія, нападника Олександра Мороза. Окрім цих футболістів срібними призерами стали: Василь Мудрей, Валерій Богуславський, Ігор Каліта, Степан Крупей, Олег Чорноус, Валерій Чернецький, Олександр Репутацький, Сергій Пивоваров, Іван Нагірний. Разом із Розсихіним у «Буковині» працювали начальник команди Михайло Арсеній, тренер Юрій Дячук – Ставицький, адміністратор колективу Володимир Воронюк.
У сезоні – 81 старшим тренером «Буковини» став Олександр Павленко. На жаль, разом із Борисом Розсихіним у львівські «Карпати» подалися кращі чернівецькі нападники Володимир Сакалов і Сергій Шмундяк. Залишили «Буковину» Степан Крупей, Олександр Репутацький, Сергій Пивоваров, Ігор Каліта та Валерій Богуславський, який перейшов у одеський «Чорноморець». Натомість повернувся у Чернівці Іван Гакман, який встиг пограти у клубах «Чорноморець» (Одеса), СКА (Одеса), «Кристал» (Херсон). З’явилися у буковинській команді Юрій Ілюк (відомий за виступами у івано – франківському «Спартаку»), Леонід Галюта («Торпедо», Луцьк), а також Роман Вербовський та Олег Арійчук. На жаль, чернівчани посіли лише 4 сходинку. Кращим бомбардиром команди став Сергій Шмундяк (11 голів), який під час сезону повернувся з львівських «Карпат». Непогано діяв 18 – річний Роман Вербовський, який забив 8 м’ячів. Результативно зіграли півзахисник Віктор Максимчук (7 голів) і захисник Віктор Барчук (6 голів).
Перший чемпіонський сезон «Буковини»
Після завершення сезону – 81 чернівчани залишилися без кількох гравців. Донецький «Шахтар» запросив воротаря Володимира Нікітіна, Юрій Ковба став гравцем вінницької «Ниви». Натомість повернувся з одеського «Чорноморця» Валерій Богуславський, з’явився у чернівецькій команді вихованець буковинського футболу, нападник Віктор Олійник («Фрунзенець», Суми). У воротах «Буковини» Нікітіна замінив талановитий 17 – річний голкіпер Геннадій Савко.
За підсумками першого кола чернівецька «Буковина» посідала другу сходинку – 32 очка. А лідирував павлоградський «Колос». У другому колі чернівчани переграли «Колос» із рахунком 3:0. Три м’ячі у ворота суперника забив Віктор Олійник. Невдовзі підопічні Олександра Павленка здобула чемпіонське звання. Чернівецька команда забила найбільше голів – 71. За це буковинці отримали «Рубіновий кубок».
На жаль, у турнірі за вихід у першу союзну лігу чернівчани виступили невдало. Наші земляки поступилися у двох поєдинках білоруській команді «Дніпро» (Могильов) – 1:2, 1:2 та поділили очки з самаркандським «Динамо» - 3:2, 0:4.
У сезоні – 82 ворота «Буковини» захищали Геннадій Савко та Василь Мудрей. Геннадій був обдарованим голкіпером. У 1983 році Савко залишив «Буковину». Після цього буковинець виступав у одеському СКА, команді «Зірка» (Джизак), дублі одеського «Чорноморця», миколаївському «Суднобудівнику». На жаль, реалізувати свій потенціал Геннадій Савко не зміг. Щодо Василя Мудрея, то він захищав кольори «Буковини» до 1986 року. Також Василь виступав у колективах Тернопільської області «Кристал» (Чортків) і «Дністер» (Заліщики).
Серед захисників відзначимо Івана Гакмана, Романа Угренчука, Віктора Барчука (капітан команди), Валерія Богуславського. Іван Гакман завершив свої виступи у «Буковині» після сезону – 86. Однак, Іван футбол не залишив. Він встиг пограти у чернівецьких командах «Карпати» та «Лада», чортківському «Кристалі», заліщицькому «Дністрі» та в інших колективах. Кваліфікований футболіст Роман Угренчук за багаторічні виступи у «Буковині» отримав звання «майстер спорту СРСР». Після того, як Роман залишив чернівецьку команду, то він «засвітився» у новоселицькому «Колосі» та працює дитячим тренером. На жаль, після сезону – 82 залишив «Буковину капітан команди Віктор Барчук. Потім Віктор виступав у чернівецьких «Легмаші» та «Ладі», у молдовському клубі «Вілія» (Бричани). Щодо Валерія Богуславського, то він після завершення кар’єри став працювати у тренерському штабі чернівецької «Буковини», а у 1996 році став головним наставником нашої команди. Також Валерій Олександрович був головним тренером тернопільської «Ниви», івано – франківського «Прикарпаття» та працював у полтавській «Ворсклі».
Лідерами півзахисту «Буковини» були Віктор Максимчук, Ігор Заводчиков та Юрій Гій. Коли завершився сезон – 82, Максимчук перейшов у команду «Дніпро» (Могильов), який виборов право виступати у першій лізі СРСР. Згодом Максимчук повернувся у «Буковину», де у 1987 році завершив виступи у командах майстрів. На жаль, у 1995 році Віктор Максимчук пішов із життя. Вже багато років ФК «Університет» в особі Миколи Осадця проводить ветеранський турнір, який присвячений пам’яті відомого буковинського гравця. Ігор Заводчиков завершив виступи в «Буковині» у 1986 році. А через три роки Ігор з’явився у складі черкаського «Дніпра». У чернівецькій «Буковині» Юрій Гій з’явився тоді, коли йому було 17 років. Цей футболіст тривалий час був капітаном нашої команди. Вже після завершення кар’єри Юрій Володимирович став головним тренером рідного колективу. Саме під орудою Гія чернівецька «Буковина за підсумками сезону – 99/2000 повернулася у першу лігу чемпіонату України. Під час кар’єри футболіста Юрій виступав у львівських «Карпатах», чернівецькій «Ладі» та молдовському клубі «Ністру» (Атаки), де також працював головним тренером.
У нападі на провідних ролях перебували Сергій Шмундяк і Віктор Олійник, які упродовж сезону забили на двох 43 голи. Сергій Шмундяк був блискучим гравцем. Його запрошували навіть у київське «Динамо». І все ж, більшу частину кар’єри Сергій провів у чернівецькій команді. Хоча у 70 – х роках Шмундяк пограв у львівських колективах СКА і «Карпати». У 1986 році Сергій Шмундяк забив 100 гол у футболці «Буковини». Згодом талановитий футболіст прийняв рішення завершити виступи у чернівецькій команді. А щодо успіху у 1982 році Сергій каже: «У нас тоді сформувався колектив однодумців. Це сприяло нашому успіхові. Хлопці, які грали тоді в "Буковині", виступали разом ще з юнацьких років. Тож на зеленому газоні вони розуміли один одного, як кажуть, з півслова. Тим паче, що кістяк команди складали 25-27-річні гравці. А це оптимальний вік для футболу. На жаль, у перехідному турнірі за право грати у першій лізі ми виступили невдало. Та й, зрештою, виникає запитання: а чи могла б "Буковина" стабільно виступати у першому союзному дивізіоні. Так, сезон-другий чернівецька команда могла б протриматися. Однак через фінансову обмеженість "Буковини" грати там, де змагаються команди класом вище, було б надзвичайно важко".
Інший нападник - Віктор Олійник зробив вагомий внесок у перемоги «Буковини» у 80 – х роках. Зокрема, у 1987 році Віктор забив за сезон 30 голів. Цікаво, що Олійник виступав у «Буковині» вже у роки Незалежності. Окрім «Буковини» Віктор пограв у запорізькому «Металурзі», львівських «Карпатах», болгарському клубі «Хасково», кіровоградській команді «Зірка НІБАС»… Зараз претендентом на місце в основі київського «Динамо» є син Олійника – Денис, який встиг «засвітитися» у молодіжній збірній України.
Сімнадцять матчів у сезоні – 82 за «Буковину» зіграв Віктор Пасулько, який у розпал чемпіонату перейшов у одеський «Чорноморець». У 80 – х роках Віктор став дворазовим чемпіоном СРСР у складі московського «Спартака». А одягнувши футболку збірної СРСР, колишній футболіст «Буковини» здобув срібну нагороду чемпіонату Європи – 88.
У сезоні – 82 за чернівецьку «Буковину» також виступали: Валерій Чернецький, Олег Чорноус, Віктор Ряшко, Володимир Стасинець, Юрій Ілюк, Роман Вербовський, Олег Арійчук. Керівний склад: старший тренер – Олександр Павленко, начальник команди – Михайло Арсеній, тренер – Іштван Шандор, адміністратор команди – Володимир Воронюк.
Після завершення чемпіонського сезону «Буковину» залишили Віктор Максимчук (перейшов у «Дніпро» з Могилева), Віктор Ряшко («Нива», Бережани), а також Віктор Барчук, Юрій Ілюк, Володимир Стасинець. Натомість повернувся у «Буковину» з донецького «Шахтаря» голкіпер Володимир Нікітін. Також у чернівецькому клубі з’явилися Юрій Шелепницький, Дмитро Білоус, Валерій Сарафінчан, Тиберій Карпонай.
На жаль, у сезоні – 83 стабільної гри підопічні Олександра Павленка не продемонстрували. Як наслідок, перше коло наші земляки завершили на 10 сходинці. Щоправда, за підсумками чемпіонату буковинці посіли 6 місце. Найкращим бомбардиром команди став Віктор Олійник – 23 голи. Непогано проявили новачки «Буковини» - Юрій Шелепницький та Дмитро Білоус. Свій перший гол за «Буковину» забив Віктор Мглинець. Також дебютував у чернівецькій команді Валерій Королянчук.
Перед стартом чемпіонату – 84 «Буковині» майже вдалося зберегти склад. На жаль, завершив виступи у чернівецькому клубі захисник Валерій Богуславський, який став тренером «Буковини». Залишив Чернівці Тиберій Карпонай. Натомість у «Буковині» дебютували Василь Задорожняк, Сергій Темерівський, Микола Гафійчук, Дмитро Гордей. Останній хоча і є уродженцем Буковини, але виступав у колективах інших міст (полтавський «Колос», київський СКА). З’явився на полі у складі «Буковини» і екс – гравець київського «Динамо» Олександр Бойко. Однак, Олександр залишив «Буковину» у розпал сезону. Також не дограв сезон у «Буковині» Дмитро Білоус, який перейшов у запорізький «Металург». На жаль, чернівчани знову виступили нижче своїх можливостей. Як наслідок, наші земляки завершили чемпіонат на 14 місці. Другий рік поспіль кращим бомбардиром «Буковини» став Віктор Олійник – 12 голів. Сім голів забив Дмитро Гордей. По п’ять результативних ударів на рахунку Сергія Шмундяка та Валерія Сарафінчана. Також відзначимо вдалу гру Романа Угренчука та Юрія Гія, які разом із Дмитром Білоусом потрапили у список 22 – х кращих гравців України.
Сезон – 85 чернівецькій «Буковині» довелося розпочинати без свого найкращого бомбардира Віктора Олійника, який перейшов у запорізький «Металург». Натомість повернулися у Чернівці Віктор Максимчук («Дніпро», Могильов) та Віктор Мглинець («Поділля», Хмельницький). Дебютували у «Буковині» вихованець київського футболу Дмитро Мазур і наш земляк Дмитро Бідулька. На жаль, у розпал сезону залишив чернівецький клуб Василь Задорожняк. Чемпіонат – 85 «Буковина» завершила на 9 сходинці. Блискуче проявив себе Віктор Мглинець, який став кращим бомбардиром команди (20 голів). Чотирнадцять голів забив Сергій Шмундяк, сім – Дмитро Гордей та Віктор Максимчук. Непоганий сезон провів Юрій Гій, який розпочав виступати у захисній ланці.
Перед початком сезону – 86 замість Олександра Павленка старшим тренером «Буковини» знову став Борис Розсихін. У команді відбулися серйозні зміни. Найвідчутнішою втратою став перехід Віктора Мглинця у запорізький «Металург». Також залишили «Буковину» Василь Мудрей, Дмитро Гордей, Микола Гафійчук, Олег Чорноус… Вже під час чемпіонату з «Буковиною» попрощався Сергій Шмундяк. Борис Розсихін запросив у Чернівці Михайла Савку (раніше виступав у кіровоградській «Зірці та запорізькому «Металурзі»), Володимира Рубцова (грав у волгоградському «Роторі»), майстра спорту Григорія Батича (пограв у львівських «Карпатах» і кишинівському «Ністру»). Дебютував у «Буковині» Борис Фінкель. У розпал сезону у Чернівцях з’явився Олег Бурчак. На жаль, вже вкотре команда зіграла нижче своїх можливостей. Зокрема, невдало буковинці грали в нападі. Найкращий бомбардир «Буковини» Григорій Батич забив лише 9 м’ячів. На гол менше забив Володимир Рубцов. У підсумку наші земляки завершили чемпіонат на 15 сходинці.
Після невдалого сезону Чернівці залишив Борис Розсихін. Замість нього старшим тренером «Буковини» став Юхим Школьников, який до цього вдало працював із чернігівською «Десною» та вінницькою «Нивою». У 1984 році вінницька команда під керівництвом Юхима Григоровича перемогла у другій лізі (шоста зона). Новий тренер зробив серйозні зміни у нашій команді. Залишили «Буковину» Михайло Савка («Прикарпаття», Івано – Франківськ), Григорій Батич («Закарпаття», Ужгород). Припинили виступи у чернівецькій команді Іван Гакман, Ігор Заводчиков, Дмитро Мазур, Борис Фінкель. Вже під час чемпіонату з «Буковини» пішли Віктор Максимчук і Дмитро Бідулька. Поповнення «Буковина» отримала солідне. У Чернівці повернулися Віктор Олійник і Віктор Мглинець («Металург», Запоріжжя). Також у «Буковині» з’явилися Сергій Походзіло («Кривбас», Кривий Ріг), Андрій Гузієнко («Прикарпаття», Івано – Франківськ), Олег Хоружий («Шахтар», Павлоград), Юрій Авраменко («Суднобудівник», Миколаїв), а також вихованець місцевого футболу Іван Руснак. У розпал сезону у «Буковині» з’явилися Микола Чеботар («Ністру», Кишинів), Юрій Черенков («Металург», Запоріжжя), Олександр Давиденко («Кривбас», Кривий Ріг). Упродовж другого кола чемпіонату наші земляки перебували у групі лідерів. На жаль, через поразку від харківського «Маяка» (1:2), підопічні Юхима Школьникова залишилися без нагород. Однак, після кількох невдалих сезонів, 4 місце було розцінено як непоганий результат. Блискуче відіграв сезон Віктор Олійник, який забив 30 м’ячів. Значно підсилили гру «Буковини» воротар Микола Чеботар і нападник Андрій Гузієнко, який забив 11 голів. Пристойно провели сезон Валерій Сарафінчан, Юрій Гій, Роман Угренчук (у 1987 році за багаторічні виступи у «Буковині» Роман отримав звання «майстер спорту СРСР»), Олег Бурчак, Сергій Походзіло, Віктор Мглинець, капітан команди Юрій Гій та Юрій Шелепницький. До речі, на гру Шелепницького звернули представники київського «Динамо».
Чернівчани випередили «Ворсклу» та СКА
Напередодні сезону – 88 перед «Буковиною» стояло завдання – здобути чемпіонське звання та поборотися за вихід у першу лігу. Для виконання серйозного завдання у Чернівцях з’явилося багато кваліфікованих футболістів. Серед них – Василь Задорожняк («Кристал», Херсон), Віктор Будник («Таврія», Сімферополь), Дмитро Білоус («Металург», Запоріжжя), Юрій Кошкін («Колос», Нікополь). У другому колі дебютував у «Буковині» захисник Юрій Махіня («Таврія», Сімферополь), який виступав у вищій лізі за київське «Динамо» та харківський «Металіст». Завершили виступи в командах майстрів ветерани «Буковини» воротар Володимир Нікітін і захисник Роман Угренчук. Також залишив команду Олег Хоружий («Динамо», Біла Церква). Замінив Нікітіна у «Буковині» Віталій Толмачов («Ворскла», Полтава). Виступи у чемпіонаті буковинці розпочали не зовсім вдало. Підопічні Юхима Школьникова втратили очки на власному полі у матчах із палоградським «Шахтарем» (1:2), полтавською «Ворсклою» (1:1), поступилися на виїзді черкаському «Дніпру» (0:1). Це вплинуло на те, що перше коло буковинці завершили на третій сходинці. На щастя, у другому колі чернівчани зуміли обійти одеський СКА, а потім витримати конкуренцію з боку полтавської «Ворскли». Тож після шестирічної перерви «Буковина» перемогла у другій лізі.
Для виходу у першу лігу чернівецькій «Буковині» знову довелося грати у перехідному турнірі. Цього разу суперниками чернівчан були воронезький «Факел» та «Уралмаш» із Свердловська (нині – Єкатеринбург). У домашніх зустрічах команда Юхима Школьникова здобула дві перемоги з однаковим рахунком 2:1. А на виїзді наша команда переграла «Уралмаш» із результатом 2:0. Доля путівки у першу лігу вирішувалася у матчі «Факел» - «Буковина». Цей поєдинок не без допомоги арбітра виграв «Факел» - 2:0. Тож «Буковина» знову не змогла підвищитися в класі. У перехідних іграх вдало зіграв Андрій Гузієнко, який забив три м’ячі.
Хто ж допоміг «Буковині» здобути чемпіонське звання ? Основним голкіпером чернівчан був досвідчений Микола Чеботар. До приходу у «Буковину» Микола захищав кольори команд «Зоря» (Бельці), СКА (Київ) та «Ністру» (Кишинів). У складі команди з Кишинева Чеботар виступав у вищій та першій лігах СРСР. На жаль, у «Буковині» кваліфікований воротар відіграв лише два сезони. Після чемпіонату – 88 Микола повернувся у Молдову, де пограв у «Зорі» та «Ністру». Зараз Микола Чеботар працює генеральним секретарем федерації футболу Молдови.
Захист «Буковини» цементували Валерій Сарафінчан, Юрій Гій, Сергій Походзіло, Юрій Черенков, Юрій Кошкін, Юрій Махіня. Валерій Сарафінчан у сезоні – 88 не пропустив жодного матчу. Також Сарафінчан виходив на поле в усіх поєдинках і в наступних двох сезонах. Завершивши виступи у команді цей футболіст пограв у чернівецькій «Ладі», а також певний час був президентом ФК «Буковина». Юрій Гій був капітаном нашої команди. Його блискуча гра часто допомагала «Буковині» здобувати важливі очки. Юрій Черенков прийшов у «Буковину» після виступів у хмельницькому «Поділлі» та запорізькому «Металурзі». Відіграв у «Буковині» Черенков чотири сезони. Потім Юрій виступав у запорізькому «Торпедо» та криворізькому «Кривбасі», якому у 1992 році допоміг потрапити у вищу лігу чемпіонату України. Захисник Сергій Походзіло свій найкращий сезон у «Буковині» провів у 1987 році. Після цього Сергій переважно виходив на заміни. Залишив чернівецький клуб Походзіло після сезону – 89. Лише один сезон відіграв у Чернівцях Юрій Кошкін. Згодом Юрій перейшов у криворізький «Кривбас». Щодо Юрія Махіні, то він із перервою грав у «Буковині» до сезону – 92/93. Потім колишній гравець київського «Динамо» та харківського «Металіста» перейшов у команду «Кремінь» (Кременчук), де і завершив виступи на майстрівському рівні.
У півзахисті найбільше ігор провели Юрій Шелепницький, Дмитро Білоус, Василь Задорожняк, Віктор Будник та Олег Бурчак. Уродженець Кіцманського району Юрій Шелепницький після «Буковини» пограв у одеському «Чорноморці» (у 1992 році виграв Кубок України), Туреччині… На рахунку Шелепницького 1 гра за національну збірну України. Наш земляк у грі Україна – Угорщина був капітаном нашої команди. Після завершення кар’єри футболіста, Юрій Шелепницький працював головним тренером «Буковини».
Лише на один сезон повернувся у «Буковину» Дмитро Білоус. Після завершення чемпіонату – 88 Дмитро перейшов у тернопільську «Ниву». Потім буковинець грав у командах «Зоря» (Бельці), «Кристал» (Чортків), «Лада» (Чернівці). А повернувшись у «Буковину», Білоус відіграв у рідній команді ще багато сезонів.
Улюбленцем буковинських уболівальників був Василь Задорожняк, який повернувся у Чернівці з команди «Кристал» (Херсон). У херсонському колективі Василь був капітаном. Не було жодної гри щоби Василь не віддавався на полі на сто відсотків. Свого часу Задорожняк спробував свої сили у болгарському клубі «Хасково», а потім виступав у «Ладі».
До приїзду у Чернівці Віктор Будник виступав у командах «Торпедо» (Луцьк), «Колос» (Павлоград), «Дніпро» (Могильов), «Шахтар» (Донецьк) і «Таврія» (Сімферополь). Однак найкращі роки кар’єри футболіста Віктор провів у «Буковині», де останню гру провів у другому чемпіонаті України. Після «Буковини» Віктор трохи пограв у вінницькій «Ниві», а потім працював тренером у польському клубі «Унія» (Грубешів) та тренером – селекціонером луцької «Волині».
Олег Бурчак є вихованцем київського футболу. До переходу в «Буковину» виступав у команді «Торпедо» (Волзький). Залишивши нашу команду у 1990 році, Олег грав у «Ладі». А коли у чемпіонаті – 94/95 чернівчани невдало виступали у першій лізі, Бурчак знову одягнув футболку «Буковини».
У нападі можна відзначити таких футболістів, як Віктор Олійник (став кращим бомбардиром команди – 25 голів), Віктор Мглинець, Андрій Гузієнко та Валерій Королянчук. Пропустивши початок сезону, Віктор Олійник таки зумів знову стати лідером атак «Буковини». Його м’ячі часто – густо приносили перемоги підопічним Юхима Школьникова.
Блискучий сезон провів нинішній головний тренер ФСК «Буковина» Віктор Мглинець, який забив 18 голів. Згодом Віктор ще неодноразово радуватиме прихильників «Буковини» блискучою грою. Зокрема, у 1990 році Віктор стане кращим бомбардиром чернівецької команди (13 голів).
21 гол забив у чемпіонаті – 88 Андрій Гузієнко. Цей нападник, який блискуче грав головою, виступав у вищій лізі СРСР у складі московського ЦСКА та одеського «Чорноморця». А у «Буковину» Андрій прийшов із івано – франківського «Прикарпаття». Відігравши у «Буковині» чотири сезони (у них Гузієнко забив 46 голів), футболіст поїхав грати у ФК «Бечей» (Югославія). Потім Гузієнко пограв у чернівецькій «Ладі» та «Дністрі» із Заліщиків.
Нападник Валерій Королянчук дебютував у «Буковині» ще у 1983 році. Через шість років Королянчук став кращим бомбардиром чернівецької команди – 18 голів. У 1990 році буковинець виступав у одеському «Чорноморці». Після цього Валерій поверн