«Сталь» — український футбольний клуб з міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Виступає у другій лізі чемпіонату України. Утворений у 1926 році. Команда представляє Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського.
Колишні назви: «Металіст» (1926—1933) «Дзержинка» (1934), збірна заводу імені Дзержинського (1935—1936), «Сталь» (1937—1948), «Металург» (1949—1997). Сучасна назва з 1998 року.
Адреса: 51908 м. Дніпродзержинськ, вул. Спортивна, 7. Телефон: (05692) 3-00-12; 3-75-02. Факс: (0569) 53-44-23. E-mail: info@fcstal.com.ua
Стадіон — «Металург» (2900 глядачів).
Історія
Із футболом у Кам'янському познайомились на початку XX століття. Уже в 1913 році існувала Кам'янська футбольна ліга, основу команд якої складали робітники Дніпровського металургійного заводу і гімназисти. Війна і післявоєнна розруха призвели до того, що футбольне життя в місті майже затихло. Однак уже на початку 20-их років робились епізодичні спроби створити команду, але тільки з відродженням металургійного заводу з'явилась можливість вкладати кошти у розвиток спорту. Документально підтверджено, що вже у 1926 році існувала команда «Металіст», яка регулярно проводила матчі.
Із 1935 року команда бере участь у першості України (у 1935—1936 роках під прапором збірної міста, основу якої складали металурги), а в 1936 і 1938 роках бере участь у розіграші Кубка СРСР. У 1938 році «Сталь» стала срібним призером республіканського чемпіонату, тобто фактично, восьмою командою України, поступившись лише учасникам союзної першості — київським «Динамо» і «Локомотиву», харківським «Сільмашу» і «Спартаку», одеському «Динамо», сталінському «Стаханівцю», а також чемпіону України ворошиловградському «Дзержинцю». Цей успіх залишається найвищим досягненням дніпродзержинського футболу за всю його історію. У 1937—1940, 1944—1950 роках команда брала участь у Кубку республіки серед виробничих колективів.
У 1945 році збірна Дніпропетровської області, яка майже повністю складалася з дніпродзержинців, виграла Спартакіаду України. У 1949 році «Металург» знову став другим у республіканській першості. У 1953—1970 роках на перші ролі у міському футболі вийшов «Хімік» (пізніше команда називалась «Дніпровець» і СК «Прометей»), який і представляв Дніпродзержинськ на республіканській і всесоюзній аренах. Спортсмени «Металурга» в основному виступали в міських і обласних змаганнях, тільки у 1958 році «засвітившись» у першості України.
Після того як 1970 року команда СК «Прометей» була розформована, великий футбол повернувся до Дніпродзержинська лише у 1979 році, завдячуючи перемозі серед аматорських колективів.
Нарешті в 1976 році було прийнято рішення відродити добрі традиції футболу Дзержинки. Завод узяв на себе забезпечення команди, в якій були задіяні не лише працівники заводу, а й кращі гравці інших міських команд — СК «Прометей» і «Буревісника». Фактично була створена збірна міста. І успіхи не змусили себе чекати. Уже в 1978 році «Металург», перемігши в чемпіонаті України серед колективів фізкультури, завоював путівку до другої ліги союзного чемпіонату, де і виступав у 1979—1985 роках. Найвище досягнення дніпродзержинців за ці роки — 12-е місце в чемпіонатах 1982 і 1983 років. Після невдалого виступу в 1985 році (поступившись за особистими зустрічами стахановському «Стаханівцю» «Металург» зайняв останнє місце) команда тільки епізодично з'являлась на республіканській арені (1989 і 1992/1993).
На цей період припадають і дві останні перемоги дзержинців у першості області в 1988 і 1992 (весна) роках. На жаль, в 1994 році команда фактично припинила своє існування. Навіть на міському рівні честь металургійного комбінату захищали команди окремих цехів підприємства. І лише в 1998 році знову була створена збірна комбінату, якій повернули назву «Сталь», як асоціюється з найбільшими успіхами дніпродзержинського футболу.
За часів незалежності дві спроби СК «Прометей» закріпитися у національній першості були невдалими: дніпродзержинці посідали останні місця у 1992/1993 (перехідна ліга) та 1995/1996 роках (друга ліга).
Керівництво комбінату звернуло увагу на потреби команди і це відразу позначилось на результатах. Щоправда, перший сезон в обласному чемпіонаті вийшов невдалим, але вже в наступні два сезони «Сталь» стала одним з лідерів, зайнявши відповідно 2 із місця в обласному чемпіонаті. А у 2001 році «Сталь», спробувавши сили в чемпіонаті ААФУ і вигравши Кубок області, вийшла на якісно новий рівень, ставши учасником чемпіонату України у другій лізі. Підсумок першого сезону — 12-е місце в групі «В», причому у другому колі команда показала шостий результат.
Наступного сезону досягнення «Сталі» були вагоміші — п'яте місце в турнірній таблиці, причому довгий час команда йшла в трійці. А тріумфальним для дніпродзержинців став сезон 2003/2004, коли у захоплюючій боротьбі з чернігівською «Десною» «Сталь» завоювала путівку до першої ліги. Ключовим моментом у цій суперечці став матч за 3 тури до кінця чемпіонату, коли сталевари завдали поразки «Десні» в Чернігові 2:1.
У дебютному для себе сезоні у першій лізі команда, очолювана Олександром Севидовим, зайняла дев'яте місце.
Сезон 2005/2006 «Сталь» завершила на восьмому місці, продовживши добру традицію — кожен рік підійматися сходинками таблиці. По закінченню сезону 2004/2005 років «Сталь» залишив тренерський штаб на чолі з О. В. Севидовим, пішли гравці, які визначали гру команди. Тому новому головному тренеру дніпродзержинців Віктору Маслову довелося терміново шукати їм гідну заміну. Селекційна робота видалась на славу: шестеро новачків — Збарах, Пасічніченко, Білик, Романенко, Ізвеков, Катков — зразу ж завоювали місце у стартовому складі.
Разом з футболістами, що залишилися, був створений цілком конкурентноздатний колектив. Новим наставником був зроблений акцент на організацію оборонних дій команди і всього 11 пропущених м'ячів у першому колі показали, що ця задача була вирішена блискуче. А такі матчі, як кубкова битва з «Волинню», надовго залишаться в пам'яті уболівальників. У підсумку після першого кола команда зайняла шосте місце в турнірній таблиці.
Тим не менш, запас міцності у команди був достатній для проведення тактичної перебудови. Адже керівництво клубу справедливо вважає, що гра від оборони може приносити миттєві перемоги, у той час як прогрес «Сталі» не можливий без агресивного, атакувального стилю. Узимку тренерський штаб команди поповнив В.І.Дерун і уже за традицією була проведена велика ротація складу. На жаль, на відміну від літнього міжсезоння, більшість новачків розчарувала і не затрималась у команді більше, ніж на півроку. У другому колі «сталь» неодноразово страждала від невиправданих суддівських рішень. Яскравим прикладом для всією України стала епопея з переграванням матчу з «Борисфеном», окрім того щонайменше в чотирьох виїзних матчах (зі «Спартаком» С, «Оболонню», «Нафтовиком» і «Зорею») помилки арбітрів приводили до очкових втрат команди. У підсумку команда посіла восьме місце.
Наступного сезону вийшла до 1/4 фіналу Кубка України. У середині сезону в команду прийшов новий тренер — Сергій Дірявка. У результаті команда посіла дев'яте місце в чемпіонаті першої ліги.
Чемпіонат 2007/2008 років для команди склався не вдало. Уже за 4 тури до кінця турніру команда вилетіла з першої ліги.
Чемпіонат СРСР
Перемога 1978 року в чемпіонаті України серед колективів фізичної культури дозволила «Металургу» наступного року виступати у другій лізі чемпіонату СРСР. Усього команда провела у другій лізі 7 сезонів.
Найвище досягнення — 12-те місце в зоні в другій лізі в чемпіонатах 1982 і 1983 років.
Найбільші перемоги:
    * 4:1 («Колос» Пл, 1980 рік, Дніпродзержинськ)
    * 3:0 («Новатор» Ж, 1980 рік, Дніпродзержинськ; «Прикарпаття», 1982 рік, Дніпродзержинськ; «Поділля» 1982 рік, Дніпродзержинськ; «Стахановець», 1982, Дніпродзержинськ; «Стахановець», 1983 рік, Стаханов; «Прикарпаття», 1985 рік, Дніпродзержинськ)
Найбільші поразки:
    * 1:6 («Авангард» Р, 1979 рік, Ровно; «Кристал» Х, 1985 рік, Херсон)
    * 0:5 («Авангард» Р, 1981 рік, Ровно; «Закарпаття», 1983 рік, Ужгород).
Кубок СРСР
У Кубку СРСР команда провела 5 ігор. Перший матч у турнірі команда заводу імені Дзержинського зіграла вдома 18 липня 1936 року проти московської «Правди». Матч закінчився нульовою нічиєю. Наступного дня відбувся матч-перегравання, в якому москвичі перемогли 1:0. Наступного разу в Кубку команда брала участь у 1938 році. 10 травня «Сталь» удома переграла дніпропетровський «Технікум фізкультури» 7:0, а 15 травня — запорізький «Сільмаш» 4:1. А 20 травня у Дніпропетровську сталевари поступилися місцевому «Спартаку» 2:4. Це була остання гра команди в Кубках СРСР.
Найбільша перемога: 7:0 («Технікум фізкультури» Д, 10 травня 1938 року, Дніпродзержинськ)
Найбільша поразка: 2:4 («Спартак» Д, 20 травня 1938 року, Дніпропетровськ)
Чемпіонат України
Перший матч у чемпіонатах України команда зіграла 22 липня 2001 року в Куп'янську проти місцевого «Осколу». Матч закінчився нульової нічиєю.
Усього в чемпіонатах команда провела 8 сезонів. Найвище досягнення — восьме місце в першій лізі чемпіонату 2005/2006 років
    * Найбільша перемога: 6:1 (ФК «Суми», 28 вересня 2008 року, Дніпродзержинськ).
    * Найбільша поразка: 1:6 (ФК «Суми», 4 листопада 2001 року, Суми).
Кубок України
Перший матч у Кубку команда зіграла 10 серпня 2002 року вдома проти донецького «Шахтаря». Господарі програли 0:2. Наступного року команда знову вилетіла з Кубка на першому етапі, програвши 10 серпня 2003 року вдома луганській «Зорі» 1:2.
У сезоні 2004/2005 команда в 1/32 фіналу навиїзді переграла ФК «Бершадь» 3:1, а в 1/16 вдома поступилася донецькому «Металургу» 2:3.
У сезоні 2005/2006 років «Сталь» вийшла до 1/8 фіналу, обігравши в 1/32 фіналу «Житичі» 1:0 в Житомирі, а в 1/16 вдома перемігши «Волинь» 3:1. У 1/8 фіналу дніпродзержинці вдома поступилися київському «Арсеналу» 0:2.
Сезон 2006/2007 був найбільш вдалим для «Сталі»: команда дійшла до чвертьфіналу. У 1/32 фіналу команда в Обухові переграла боярський «Інтер» 5:0, в 1/16 фіналу вдома здолала «Зорю» 1:0 в додатковий час, а на наступному етапі в серії післяматчевих пенальті дніпродзержинці вдома переграли одноклубників з Алчевська 5:4 (основний час закінчився з рахунком 1:1). У чвертьфіналі «Сталь» двічі поступилася сімферопольській «Таврії»: 1:4 в Дніпродзержинську і 0:1 у Сімферополі.
У сезоні 2007/2008 команда вибула зі змагань в другому попередньому етапі, поступившись «Геліосу» в серії пенальті (основний час 2:2)
Наступного сезону команда розпочинала з першого попереднього етапу, де перемогла з рахунком 2:0 тернопільську «Ниву», а на наступному етапі поступилася з таким самим рахунком «Олександрії».
Найбільша перемога: 5:0 («Інтер», 11 серпня 2006 року, Обухів)
Найбільша поразка: 1:4 («Таврія» С, 2 грудня 2006 року, Дніпродзержинськ)
Аматорська ліга України і чемпіонат ААФУ
За часів незалежності України команда двічі брала участь в чемпіонатах серед аматорів. У сезоні 1992/1993 команда посіла десяте місце у своїй групі. А в чемпіонату 2001 року — друге місце в групі на першому етапі, від участі у другому етапі команда відмовилась, оскільки заявилась у другу лігу чемпіонату.
Склад 2008-2009
Алаєв Сергій 05.04.83 179 75 4
Афанасьєв Олександр 13.03.87 7
Войцеховський Денис 24.11.83 182 74 12
Батраченко Олександр 09.02.81 184 72 4(1)
Боргун Степан 05.03.85 24(1)
Бондаренко Роман 26.09.89 173 66 15
Богомаз Едуард 16.05.90 13
Бережний Денис 17.03.84 185 75 10(7)
Винник Сергій 19.01.83 10
Давидов Олександр 24.03.88 185 75 3(-1)
Донець Олександр 08.11.84 178 68 18 (1)
Дяченко Сергій 22.11.84 13 (5)
Ємельянов Федір 2
Замковой Максим 14.06.82 192 87 2 (-1)
Кальченко Андрій 07.06.90 30(5)
Князєв Олександр 30.04.86 177 70 2
Кравченко Олександр 01.11.85 3
Козлов Дмитро 14.09.84 184 70 15 (2)
Коваленко Ілля 20.03.90 7
Ковтунов Євген 15.12.80 192 80 2
Лешко Павло 08.11.87 25(2)
Манасян Арсен 08.01.87 177 70 3 (1)
Марадуда Максим 05.01.91 7
Ничипорук Олександр 26.01.86 181 74 17
Немченко Валентин 18.04.90 175 61 4
Прима Дмитро 13.03.85 185 78 11(5)
Полуницький Олександр 16.01.85 184 78 30(5)
Попов Володимир 24.10.81 175 65 29(1)
Подробаха Анатолій 06.12.82 180 71 29(7)
Реплюк Михайло 10.11.86 186 73 8
Ротань Петро 05.07.82 177 66 16 (2)
Рудченко Владислав 05.04.86 179 74 23(3)
Саркіс Дмитро 21.03.82 175 69 6(1)
Сергеєв Сергей 25.05.82 175 70 11 (1)
Скарлош Андрій 25.06.87 175 68 27(10)
Слинько Сергій 14.01.88 5(-0)
Суслов Кирило 23.11.79 185 78 31(- )
Чахотін Роман 30.09.87 174 67 11
Чуприна Даніл 17.01.86 8
Шутов Олег 09.07.88 30(1)
Яровенко Олександр 1
Досягнення
    * Переможець турніру команд другої ліги, група «В» у сезоні 2003/04 рр.
    * Чемпіон України серед колективів фізичної культури у 1978 році.
    * Срібний призер чемпіонату серед колективів фізкультури у 1938 та 1949 роках.
    * Чвертьфіналіст Кубка України 2006/2007 років («Таврія» 1:4, 0:1).
    * Найвище досягнення в чемпіонаті України — 8-ме місце у першій лізі за підсумками сезону 2005/06 рр.
Джерела
    * http://www.fcstal.com.ua (рос.)
    * http://www.fc-dnipro.ck.ua
    * http://pfl.com.ua
    * http://ukrsoccerhistory.com
    * http://rsssf.com (англ.)
    * http://ukranianfootball.narod.ru (рос.)