Нападаючий «Шахтаря» хоче стати кращим бомбардиром чемпіонату України
- У недавньому матчі з «Таврією» ти забив свої 7-й і 8-й голи в цьому чемпіонаті України. Стільки ж було в тебе за обидва попередніх першості в цілому. З чим пов'язані такі метаморфози у твоїй грі?
- Напевно, я просто нарешті адаптувався в Україні. Звик до міста, до команди, до партнерів, до ігрових схем тренера. Тому Містер почав мені більше довіряти й надавати більше ігрової практики. А кількість рано чи пізно переходить у якість.
- Коли ти був хлопчиськом, на кого з великих форвардів хотів бути схожим?
- Звичайно ж, я хотів бути таким, як Роналдо. Грати так, як грав він у свої зіркові сезони, - мрія будь-якого нападника. Тому, коли в мене запитують, кого я вважаю кращим нападаючим у світі, я називаю саме Роналдо. Чому не Пеле, запитаєте ви? Але ж я не бачив гру короля футболу вживу, тільки чув захоплені відгуки від інших. Але, погодьтеся, це далеко не одне й те саме.
- У цьому сезоні на твоєму рахунку вже п'ять дублів. Чого не вистачає для хет-трика?
- Іноді не вистачає часу матчу, іноді майстерності та концентрації в момент удару. Часом відверто не щастить. Хоча, погодьтеся, краще все-таки переживати, що забиваєш за гру два голи, а не три, ніж про те, що взагалі йдеш з поля без забитого м'яча.
- А взагалі у тебе в кар'єрі траплялося вражати ворота суперника тричі за гру?
- Так. Колись, ще виступаючи в чемпіонаті Бразилії за «Інтернасьонал», я якось забив три м'ячі.
- Якщо вже ми торкнулися свого колишнього клубу, ти ж грав там разом з Пато, який блищить зараз в «Мілані» ...
- А ще з Алексом, що грає нині за «Спартак». Ми всі разом у 2006-му виграли клубний ЧС, перемігши у фіналі саму «Барселону». До речі, у фінальному матчі я вийшов на заміну, якраз замість Пато.
- Він в Італії, ти в Україні ... Зараз з ним контакт підтримуєш?
- Передзвонюємося, вітаємо один одного зі святами, а коли буваємо у відпустці, то і зустрічаємося. Наші будинки знаходяться в Порту-Алегрі в одному районі.
- Твій нинішній партнер Фернандіньо готується стати батьком. Він з тобою ще не розмовляв про те, кого візьме у хресні?
- Розмова на цю тему вже був, але поки нічого конкретного.
- А якщо Ферна запропонує тобі?
- Погоджуся не роздумуючи (посміхається).
- Ще й сам не думаєш про дітей?
- Ні, у нас з Каміль поки інші плани. Але хто може знати, що буде через якісь рік-півтора?
- До речі, ти знаєш, що в Донецьку є ресторан «Адріано»?
- Знаю, і бачив його. Там, здається, італійська кухня, вірно? Але бувати в ньому поки що не доводилося.
- А хлопці з команди над тобою не жартують, що от, мовляв, на честь тебе вже закладу називають?
- Та ні, адже всі розуміють, що це просто збіг - відкрив його не я, і не з моєї подачі це сталося. Але все ж приємно, що в Донецьку у мене є такий кулінарний тезка.
- Ти народився 12 квітня. Знаєш, що за свято відзначається в цей день?
- У Бразилії на цей день часто доводиться Великдень. А що ще? День космонавтики? Що це? Людина вперше полетів в космос. Ух ти! Тепер усім своїм родичам про це розкажу (сміється).
- Травма, яку ти отримав у ответке з «Тімішоара» - перелом носа - найсерйозніша у твоїй кар'єрі?
- Не сказав би. Травми в мене траплялися і в Бразилії, а вже тут, в Донецьку, мені більше запам'ятався інший випадок. В одному з матчів на «Олімпійському» ми сильно зіткнулися головами з захисником суперника, і мене зі струсом мозку відвезли до лікарні прямо зі стадіону. А ще мені тут вирізали апендикс.
- Про що ти зараз мрієш?
- Дуже хочу стати кращим бомбардиром чемпіонату України (зараз бразильця на гол випереджає Мілевський. - Авт.). Для мене це надзвичайно важливо.
Сьогодні | Спорт