На післяматчевій прес-конференції наставник «Арсеналу» В'ячеслав Грозний з жалем зазначив, що на «Динамо», «Дніпро», «Шахтар» нікого налаштовувати не треба, а на такі команди, як «Закарпаття», треба, бо не сприймаються «підвальні »команди більш-менш серйозно. Ще й ужгородців порівняв з Панфіловців і Олександром Матросовим.
Відносно першого, то тут наставник канонірів прав на всі сто відсотків. Особливо, якщо згадати гольову феєрію минулого туру у Львові з «Карпатами», при погоді, яка з поняттям «футбольна» ніяк не ототожнювалася. П'ятничним днем все вийшло з точністю до навпаки, але в різних напрямках. Сонце, плюсова температура та, як наслідок, сухе і в цілому задовільний полі стадіону «Динамо», де проводив звітну гру «Арсенал» - все нагадало про те, що на дворі весна, хай і трохи пізніше. Так от у плані гри контраст із львівськими подіями майже тижневої давності - більш ніж різкий. Ні видовищності, ні гостроти, і що найголовніше - бажання боротися.
І більшою мірою це стосується столичних футболістів, очі яких зовсім не горіли, як любить говорити Анатолій Дем'яненко. Тому, напевно, спокусившись В'ячеслав Грозний, порівнюючи гостей із зазначеними в частині першій героями Великої Вітчизняної війни. Ужгородці просто чітко, педантично виконували дану їм установку на гру - не дати господарям, як у тій рекламі шампуня, ні найменшого шансу створювати серйозну загрозу власних воріт. Та ось мали б їх дії належний успіх, грай каноніри з натхненням і бажанням подібно львівському - це ще велике питання. Винятком можна назвати хіба що молодих Богданова з Захаревич, які всіляко намагалися загострити гру на підступах до штрафного. А в цілому ж нечисленні глядачі (сподіватися на наплив уболівальників о 14.00 робочого дня було б з розряду фантастики), основу яких складали журналісти, персонал стадіону і правоохоронці, стали свідками нудне монотонного з дозволу сказати футболу в стилі «бий-біжи». Правда, бігати особливо не доводилося, гра (вірніше боротьба) в основному проходила в центральній зоні.
Хоча спочатку здавалося, що все-таки буде футбол. Вже в дебюті зустрічі команди обмінялися досить небезпечними моментами. 4-а хвилина - Богданов небезпечно пробиває з-за меж штрафного, і Бабенко в падінні перевів м'яч на кутовий. Відповідь «Закарпаття» через хвилину був не менш небезпечний. Після передачі з глибини Гомес стрімко помчав на побачення з Ревою, але досвідчений голкіпер, вийшовши з воріт, ліквідував загрозу. До того ж, сам Гомес виявився в останній момент не дуже найспритнішим.
Наступний момент настав аж на 20-й хвилині, коли удару Шацьких із кута штрафного трохи не вистачило точності - м'яч пролетів над хрестовиною.
Ближче до 30-й хвилині ужгородці кілька освоїлися і раз по разу облягали підступи штрафній «Арсеналу», але натяку на серйозні загрози як-то не спостерігалося. А ось Шацьких знову упустив момент відзначитися за дві хвилини до кінця основного часу першого тайму. Опинившись з м'ячем на лінії штрафної, він невідомо навіщо пішов у обведення замість того, щоб завдати удару. Цієї миті вистачило, щоб захисник ліквідував загрозу.
Сценарій другого тайму особливо нічим не відрізнявся від першого. «Арсенал» якось не палав особливим бажанням боротися, «Закарпаття» не шукало пригод на свою голову і чітко продовжувало гнути свою лінію. До речі, авторитетне спортивне видання України опублікувало інтерв'ю Ігоря Гамули, де він сказав, що, мовляв, ми будемо намагатися помститися за Заварова. Природно, всі малося на увазі в контексті останніх подій, пов'язаних зі звільненням Олександра Анатолійовича з посади головного тренера канонірів.
Все це, звичайно, підлило масла у вогонь війни Заварова зі своїм колишнім клубом, і розвиток даної ситуації може бути дуже різним. Не будемо зараз докладно на цьому зупинятися. Скажу лише, що дана тема зачіпалася на післяматчевій прес-конференції, з змістом якої можна ознайомитися в розділі «пресухи».

У всякому разі, як би там не було, з шашками наголо на «Арсенал» гості не понеслися, їх дії були не з розряду ситуації, коли нема чого втрачати. Втрачати як раз є що, кожне очко на вагу золота, і будь-яка осічка може стати фатальною. Так що відкритого футболу від «Закарпаття» чекати не доводилося.

Створити проблеми гостям вже у другому таймі міг Мазілу, загубивши, мабуть, самий реальний у грі момент на 50-й хвилині. Вибігши на побачення з голкіпером гостей Бабенко, румун сильно відпустив від себе м'яч, чого вистачило кіперу для ліквідації загрози. Двічі протягом 63-й хвилини небезпечно загрожував воротам Бабенко Богданов. Спочатку сильно пробив з-за штрафної, але м'яч знайшов ногу воротаря, від якої відлетів на кутовий, після подачі якого все тим же Богдановим Бабенко знову без роботи не залишився.
«Закарпаття» добувало виїзне очко всіма доступними засобами, не соромлячись часом акторських трюків, а часом і відверто затягуючи час, як це було вже в компенсований арбітром час. Бабенко занадто довго готувався вибивати м'яч, гросмейстерську паузу обернулася для вартового воріт «гірчичником». Міг зіпсувати гостям настрій до цього на 86-й хвилині Захаревич, але з його далеким, і сильним ударом кіпер впорався, а зіграти на добиванні партнерам по команді не дали захисники гостей.
Підсумок матчу - сухі нулі. У «Арсеналу» - четверта поспіль нічия, у ужгородців - дорогоцінний виїзне очко.
Євген САВЧУК
«Арсенал» - «Закарпаття» - 0:0
«Арсенал»: Рева, Грицай, Данилов, Богданов, Єщенко (Коркішко, 79), Шершун, Шоаве, Захаревич, Шахов (Хомин, 43), Мазілу, Шацьких
«Закарпаття»: Бабенко, Малигін, Іванов, Болохан, Комарницький, Браїла (Хауш, 66), Микуляк (Алексєєв, 46; Бойко, 78), Леандро, Райчевіч, Гомес, Давидов
Шоаве (39) - Райчевіч (16), Іванов (72), Бабенко (92)
Удари (в ствір): 8 (4) - 3 (1)
Кутові: 8 - 1
Офсайди: 1 - 0
Глядачів: 1.500
Оцінка поля: 4
Чесна гра: 7,750 - 6,571
www.sport.ua