В останні хвилини матчу в Познані «Дніпро» було відверто шкода. Традиції залишилися традиціями, а команда Безсонова - за бортом Ліги Європи. Дніпропетровці били, били і ... не забили. Тому то, і казці кінець. І це при тому, що сюжет цієї казки до кінця бачився оптимістичним. Але, добрі молодці так і не змогли продертися крізь насичену і грамотну оборону «Леха». (Дежавю. Щось подібне ми спостерігали вчора на «Амстердам Арені»).
Коли в стартовому складі у Безсонова з'явилися відразу двоє, яких не було у попередньому матчі, креативників - Коноплянка і Ротань - подумалося, що гра повинна налагодитися. Що ж в порівнянні з першою зустріччю команд «Дніпро» справді виглядав добре, принаймні, в атаці, в чому чимала заслуга все тих же Ротаня та Коноплянки. Дніпряни володіли ініціативою, комбінували, але при цьому особливої гостроти біля воріт «Льоха» не створювали. І тут справа навіть не в тому, що «Дніпро» не хотів бити, йому цього просто не давали робити. Перші хвилин двадцять запам'яталися хіба що ударом Сергія Кравченка прямо в руки Бурич, та ще боротьбою Селезньова у штрафному поляків, коли місце того, щоб пробити головою, Євген скинув м'яч під удар партнерам. Ось тільки партнерів на місці не виявилося.
Стартовий натиск на ворота «Льоха» зійшов, і поляки, мало по малу, стали огризатися. Причому, що не кажіть, яка ніяка фортуна, а все ж таки була на боці «Дніпра». Чого тільки варта непопадання Арболеда по воротах метрів з п'яти після навісу зі штрафного. А адже автор забитого м'яча в Дніпропетровську цілком міг стати абсолютним героєм польської команди. Стандартні положення взагалі можна назвати козирем «Льоха» і добре, що дніпропетровці відбулися тільки переляком.
Тим не менше, чекали від «Дніпра» зовсім іншого. Потрібно було забивати. Перед матчем про це говорили всі, причому з такою впевненістю, що мимоволі вірилося. Тепер віра змінилася подивом і надією, яка, як ми знаємо, тримається до останнього. Але, удар Коноплянки здалеку навряд чи тягнув на момент гольовий, а інших і не було. Тому відповіддю на всі питання повинен був стати тайм другий - вирішальний.
І почав «Дніпро» досить динамічно. Ротань після подачі зі штрафного поборовся з воротарем суперника, але Руслану явно не вистачило сантиметрів на зріст, щоб дістати м'яч. Селезньов кілька разів проривався крізь оборону «Леха», але, незважаючи на весь цей «позитив» істинної небезпеки біля воріт Бурич не було. Привнести її покликані були Гоменюк і Гладкий. Причому останній змінив досить активного Селезньова, а от сам Олександр чогось такого собі додати до гри, на жаль, не зміг. На виправдання Гладкому служить хіба те, що він на полі у складі «Дніпра» такий був не один. Сніклі до кінця матчу активні Кравченка і Коноплянка.
Намагався взяти гру на себе Руслан Ротань та його удар зі штрафного, коли м'яч пролетів над самою дев'яткою, став чи не єдиним моментом, який можна віднести до небезпечних. Незважаючи на всі умовляння і наміри, «Дніпро» у Познані не забив, що в принципі без точного останнього пасу і без власне удару зробити було складно. Візуальна активність була саме візуальної. Україна втратила ще одного представника в Лізі Європи. Команді Безсонова безперечно буде про що подумати до їх чергового старту в Єврокубках. А зараз просто шкода ...
Лех - Дніпро - 0:0
Лех: Бурич, Кікуті, Арболеда, Войтковяк, Луїс Енріке, Джурджевіч, Бандровський, Кільб, Штіліч (Дригас, 84), Кривець (Запотока, 91), Чібамба (Віхнярек, 68).
Дніпро: Каніболоцький, Русол, Чеберячко, Денисов, Мандзюк, Кравченко, Ротань, Калініченко (Гоменюк, 55), Холек, Коноплянка, Селезньов (Гладкий, 61).
Попередження: Бандровський (3), Луїс Енрікес (64), Віхнярек (82) - Кравченко (19), Чеберячко (25), Русол (27).
Удари (в ствір): 5 (0) - 9 (4).
Кутові: 3 - 5.
Офсайди: 0 - 0.
За матеріалами: СПОРТ.UA