В ексклюзивному інтерв'ю uefa.com 33-річний Андрій Шевченко поділився своїми враженнями про чотири місяці, що минули після його повернення в київське "Динамо".
uefa.com: Які найяскравіші ігрові спогади залишилися у вас про першу частину сезону?
Андрій Шевченко: Я нарешті відновив фізичні кондиції, знайшов колишню форму і знову став отримувати задоволення від футболу. Для мене це дуже важливо, тому що останні кілька сезонів через проблеми зі спиною я відчував себе обмеженим людиною. Травма не давала можливості нормально працювати, грати на звичному рівні.
uefa.com: Зараз все настільки змінилося?
Шевченко: Так, після повернення в Київ я не пропустив жодного матчу і, здається, жодного тренування, при тому, що мені досить часто доводиться літати до Мюнхенської клініку на терапевтичні процедури. Ще повернулося почуття м'яча, азарт, а постійна ігрова практика принесла і колишню легкість. Ще б трішки везіння ...
uefa.com: З Києва в Мілан ви виїхали десять років тому. За цей час тут виросло не одне покоління футболістів, а що змінилося в самому клубі?
Шевченко: "Динамо" і в кінці 90-х було клубом європейського рівня. У плані професіоналізму в ньому вже тоді все було, як у "Мілані" або "Челсі". Так, футбольна культура Італії, Англії та України помітно різниться. Плюс можливості для запрошення гравців не однакові - кращі з кращих до нас поки не їдуть. Але в цілому, приймаючи рішення повернутися додому, я чітко уявляв собі можливості нинішнього "Динамо" і розумів, чим можу бути корисним рідній команді.
uefa.com: Ви самі своїми діями на полі задоволені?
Шевченко: Про це краще запитати у нашого тренера. Валерій Газзаєв знову прищеплює "Динамо" агресивну і потужну гру, відповідно і переді мною він ставить певні завдання. Я прагну їх виконувати. Так, іноді загравати, втрачаю позицію, але в цілому, мені здається, все виглядає не так уже й погано. У перших матчах, треба визнати, було важко, я сам відчував - не вистачало "фізики". Але поступово справа пішла на лад, і восени у мене вже відкрилося друге дихання.
uefa.com: Але все-таки часто забивати не виходило: у 19 матчах - п'ять голів ...
Шевченко: Знаєте, незабаром після від'їзду в "Мілан" Лобановський казав мені: "Андрію, ти став більше забивати, але гірше за грати". А клубний тренер вимагав від мене цілком зосередитися на атаці, хоча я непогано вмів і був готовий відбирати м'яч. Але як гравець я повинен був виконувати вимоги наставника. Тепер, в Києві все повернулося на круги своя. Я працюю на команду. Ну а голи, сподіваюся, нікуди не подінуться - прийдуть. Через задоволення від виконуваної роботи.
uefa.com: В українській прем'єр-лізі кого з гравців могли б виділити?
Шевченко: По-перше, всіх своїх партнерів по клубу. У Донецьку здорово виглядає Фернандіньо, у Харкові - Жажа, дуже гарні Сергій Назаренко і Руслан Ротань з "Дніпра". Здивував і Максим Коваль - 17-річний воротар запорізького "Металурга", який взяв пенальті у матчах проти "Динамо" і "Шахтаря". Так починається велика кар'єра. Хлопець заявив про себе, про нього вже скрізь говорять. Я радий за нього, але нехай намагається і далі.
uefa.com: Наскільки мотивований Андрій Шевченко - володар "Золотого м'яча", переможець Ліги чемпіонів УЄФА, що зібрав чимало трофеїв в Україні, Італії та Англії?
Шевченко: Я хочу вигравати в кожному матчі. Ні, не так! Я хочу перемагати навіть у двосторонній грі на тренуванні. У цьому мій кайф. Крім того, я дуже хочу зіграти на домашньому ЄВРО-2012 ™, що приносили максимальну користь збірної України. Після прикрої осічки в плей-офф ЧС-2010 це мій черговий виклик, можна сказати - заповітна мрія. І я буду все робити заради неї.
uefa.com: До речі, як ви пояснюєте для себе природу невдач збірної ось вже в четвертому поспіль раунді стикових матчів?
Шевченко: Нам не вистачає якоїсь трохи, щоб зробити крок на більш високий рівень. Думаю, треба набратися терпіння і почекати, поки дозріє плеяда молодих гравців. Можливо, та, яка в 2009 році стала чемпіонами Європи серед 19-річних. Подивіться, наші клуби стали заявляти про себе на міжнародній арені. "Динамо" вийшло в півфінал Кубка УЄФА-2009, поступившись лише володарю трофею - донецькому "Шахтарю". Мабуть, дозрівання збірної, а ми виступаємо в турнірах ФІФА і УЄФА лише з 1994 року, триває трохи довше. Стратегія у нас правильна, то на якомусь етапі прийде й результат.
uefa.com: А чого не вистачило "Динамо" для виходу з групи до плей-офф Ліги чемпіонів?
Шевченко: Ми свої шанси упустили в матчах з "Інтернаціонале". У Мілані, на мою думку, взагалі провели кращу гру в цьому сезоні, зобов'язані були перемагати, але повернулися додому з нічиєї - 2:2. А потім у Києві на останніх хвилинах поступилися італійцям - 1:2. Напевно, той провал у другому таймі і виявився вирішальним. Але пояснень того, що з нами тоді сталося, у мене поки що немає. Молода команда - от і дала збій. Ну та нічого, і цей досвід стане в нагоді. Думаю, наступної осені ви побачите ще більш агресивне київське "Динамо".
© uefa.com 1998-2009. Всі права захищені