«Кривбас» - «Металург» З - 1:3. Післяматчева прес-конференція
Олег Таран, головний тренер «Кривбасу»:
- Перш за все, хочу сказати, що коментарі тут зайві. Хотів би принести величезні вибачення за цей кошмар перед уболівальниками. Більше нічого сказати. До побачення.
Роман Григорчук, головний тренер запорізького «Металурга»:
- Нічого нового не скажу. Кінець сезону, остання гра. Далі два місяці «чорнової» роботи, підготовки до наступного сезону. У психологічному плані сьогоднішня перемога дуже важлива. Грали суперники, які знаходяться внизу турнірної таблиці, і три очки потрібні були, що тим, що тим. Тому природно, що гра повинна була бути важкою. У підсумку вона такою і вийшла. Вважаю, що гра вийшла невиразною в цілому, якщо говорити про якість футболу. Трішки навіть в якійсь мірі вийшла сумбурно. Констатуючи, що в нас сьогодні було багато помилок, ми зробили важливу річ - здобули три очки. Можна, звичайно, говорити про якісь наших «мінуси», недоробки, недоліки сьогоднішніх, але це, думаю, просто недоречно. Ще момент, що мені дуже хвилююче опинитися на цьому стадіоні, на якому я колись грав. І другий момент - він дуже радісний - це те, що ми вирішили таку важливу задачу виграти сьогодні. Емоційний стан у мене зараз дуже гарне. Я задоволений.
- Адольф Тейку дуже красиво вводить м'яч з ауту. Ви про це знаєте? І чому Адольф перестав це робити?
- Чесно кажучи, я тільки чув про це. За той час, який я в команді я не бачив, як він це робить. Він мені покаже, я оціню, наскільки це ефективно, і тоді ми будемо приймати рішення, чи буде він вводити аути. Але я зовсім не проти цього. Тим більше правила це дозволяють. Футбол частково шоу. Тому якщо такі моменти не шкодять футболу, то, будь ласка, чому ні.
- При вашому керівництві «Металург» більше забиває. З чим це можна пов'язати?
- Я не знаю. Можна говорити про тактичні моменти, які ми з командою обговорюємо. Можливо, це збіг обставин. Те, що ми взагалі забиваємо, добре. Не важливо, робиться це при мені або при комусь іншому. Як би команда не грала, який не був би стимул, все одно потрібен гол. Без голів не про що і говорити.
- Чи був нинішній матч для вас особливим на тлі того, що в середині 90-х ви грали за «Кривбас»?
- Сама присутність на стадіоні було для мене хвилюючим. У мене хороші спогади про місто, про команду, про той час, який я тут провів. Так що було приємно тут опинитися. А що стосується самої моєї гри за «Кривбас», то ні. Ті виступи вже треба забути. Це спогади для журналістів. Якщо б я тут тренував команду, а потім повернувся б з іншим клубом, то на це питання я б відповів. А так ... У будь-якому разі мені приємно тут бути. Це я можу підтвердити.
Ігор Дробная з Кривого Рогу