Півзахисник московського «Спартака» Іван Саєнко після медогляду розповів, що його тренування обмежуються тренажерним залом, поділився враженнями про відпочинок і згадав про улюблених фанатів.
Футболісти московського «Спартака» розпочали підготовку до сезону з планового медичного огляду в одному із столичних медичних центрів. Після всіх необхідних процедур Іван Саєнко розповів, де провів відпустку і в якому стані підходить до майбутнього сезону.
- Виглядаєте втомленими після медогляду ...
- Звичайно, втомився трохи. Перебував тут чотири години: поки всіх лікарів обійдеш, пройде багато часу.
- Випробування бігової доріжки гідно витримали?
- Думаю, що так. Нічого складного-то в цьому немає, якщо у відпустці проробляти певну роботу, то потім труднощів не виникає.
- Скільки хвилин на ній протрималися, яку відстань подолали?
- У середньому хлопці на доріжці пробігають 22-24 хвилини. Зараз рано комусь щось доводити: поки ми проходимо перевірку нашого здоров'я.
- Головний лікар «Спартака» сказав, що ви готові займатися в загальній групі. Що ви про це думаєте?
- Під час відновного періоду в мене був тільки один вихідний на тиждень, тренувався практично без відпочинку. Можна сказати, що я двічі перевиконав задану програму, тому що для мене цей сезон буде дуже важливим.
Я серйозно ставлюся до зборів, але не думаю, що буду виконувати вправи на сто відсотків.
Точно це стане відомо тільки після розмови з лікарем вже на першому зборі.
- Скучили по м'ячу?
- Звичайно, є туга. Дуже хочеться пограти, але розумом я усвідомлюю, що необхідно трохи потерпіти.
- Під час відпустки теж не підходили до м'яча?
- Ні, у мене все обмежувалося тренажерним залом.
Я розумів, що один неправильний рух могло призвести до неприємних наслідків.
- З яким настроєм підходьте до першого збору?
- Багато футболістів не люблять бігати, але ж всі розуміють, що зараз закладається фундамент на майбутній сезон, а нам ще й у Лізі чемпіонів грати, перед командою ставляться високі цілі. Всі хлопці - професіонали і серйозно поставляться до зборів. Звичайно, я був радий знову побачитися з командою.
- Чи є якісь командні традиції, наприклад куди-небудь піти на першому зборі, посидіти всім разом, обговорити відпустку, новорічні свята?
-Традицій таких немає, будемо ділитися враженнями в літаку чи готелі, тематичний вечір влаштовувати не будемо.
- Як вам календар нового сезону?
- Якщо чесно, то навіть не заглядав туди. Зараз це й неважливо: мета все одно буде одна - перемагати в кожному матчі. Ми починаємо грати з «Динамо», ну і що тепер, треба його боятися? (посміхається)
Ми нікого не боїмося, будемо прагнути стати першими.
- Як ви вважаєте, інцидент, пов'язаний з вами, вже забутий спартаківськими уболівальниками? (Мається на увазі матч із «Динамо», після закінчення якого Саєнко надів на себе футболку біло-блакитних.)
- Я спілкувався з багатьма уболівальниками, які сидять на нашій найулюбленішою трибуні, і ніхто не може пояснити, хто цим займався. Мабуть, просто утворилася якась групка людей, яка хотіла злити провину на когось, коли у команди не було результату. У той момент крайнім виявився я. Але я не та людина, яка впадає в депресію. Сім років граючи за кордоном, мені представлялися випадки грати в столітніх дербі проти «Баварії» - ми мінялися футболками, одягали їх, і все було в порядку.
З Сашею Кержакова дружимо сім'ями, разом виступаємо за збірну, тим більше я одягав футболку іншою стороною.
У мене багато вболівальників, які люблять і адекватно до мене ставляться. Якби мені не нагадали, то я б і не згадав про це. Нещодавно телефонував Кержакову, вітав його з підписанням контракту з «Зенітом», з тим, що повертається додому.
- Де ви відпочивали?
- Як і всі білі люди, на островах, на Маврикії (сміється). У Дубаї залетів.
- Багато хто спартаківці вибирають саме Маврикій місцем проведення відпустки. З чим це пов'язано?
- Не знаю, я не перший раз там відпочиваю, важко описати, ніж цей острів мені подобається, це якийсь інший світ. Їздив туди з друзями, але футболістів серед них не було.
- Якою вам зробили найдорожчий подарунок на Новий рік, для душі?
- Може бути, я меркантильний, звідки ви знаєте? (віджартувався Іван Саєнко). Важко сказати. Головне, що близькі, рідні здорові.