За підсумками першого передсезонного збору, проведеного "Металістом" в Еміратах, 23-річний нападаючий Олексій Антонов отримав від головного тренера харків'ян Мирона Маркевича утішну оцінку. Її підтвердженням стало включення гравця в список від'їжджають і на другий збір в Ізраїлі.
- Якщо чесно, то в глибині душі я і сподівався на те, що Мирон Богданович надасть мені можливість проявити себе, - розповів Антонов. - На чому була заснована ця надія, навіть не знаю. Напевно, мені просто дуже хочеться повернутися до Харкова, з яким у мене пов'язані хороші спогади.
- І це після не найбільш вдалого періоду виступів за "Зорю"?
- До недавнього часу в Луганську було багато чого, абсолютно не пов'язаного з футболом, що заважало не тільки мені, але і, впевнений, всій команді. Зараз ситуація змінилася, але перебудуватися відразу дуже проблематично. Однак, незважаючи на це, не можу сказати, що виступ за "Зорю" було в мене невдалим. У плані збагачення досвідом і отримання нових ігрових знань воно виявилося дуже навіть корисним.
- Але восени в 15-ти матчах ти жодного разу не забив ...
- Так і в нападі я зіграв лише раз - у заключному поєдинку з "Оболонню". Тренери використовували мене переважно в центрі поля. Одного разу навіть довелося опорного півзахисника вперше в житті зіграти. Але нічого, впорався начебто б.
- Мирон Маркевич, як і раніше, бачить тебе в нападі. До того ж, як виявилося, і забивати ти не розучився, що довів у спарингу з "Насафом", принісши "Металісту" мінімальну перемогу. Як взагалі тобі збір в Дубаї?
- Просто чудово. В ОАЕ ми отримали хорошу фізичну навантаження. Особливо мені сподобалися тренування на піску. Було непросто, але цікаво. Не сумніваюся, що вони принесуть нам свою користь.
- У спарингах ти попереду діяв то в парі з Олійником, то з Зезе, то поодинці грав ... Взаєморозуміння з партнерами вдалося налагодити?
- Безумовно, адже з Олійником мені доводилося грати разом у молодіжної збірної, а з Зезе я був знайомий ще до відрядження в "Зорю". Та й з іншими гравцями ми розмовляли на поле, як на мене, однією мовою. Звичайно, з урахуванням тих серйозних навантажень, які були запропоновані нам на тренуваннях.
- В Ізраїлі до команди приєднався Джексон Коельо. Конкуренції з його боку і з боку інших гравців атаки не боїшся?
- А чого її боятися? Конкуренція не може шкодити, вона лише допомагає рости, удосконалюватися. Я ж після луганського періоду в кар'єрі, який вмістив у себе травму меніска, через що я не виступав з літа 2008 року до весни 2009-го, налаштований рішуче знову стати повноправним гравцем "Металіста".