Головний тренер «Карпат» - про гру команди в першому колі чемпіонату
Обидві зустрічі нинішнього сезону з "Ворсююй» залишилися за «Карпатами»: у першому турі львів'яни здобули гостьову перемогу - 2:1, а в останньому, 16-му, були сильнішими і в рідних стінах, обмежившись, одним єдиним голом.
- У нинішньому чемпіонаті вашій команді двічі вдалося взяти гору над «Ворсклою». Яка з перемог важче? - Цікавлюся у головного тренера галичан Олега Кононова.
- Мені важко порівнювати, адже кожна з ігор була по-своєму складною. Отже, обидва виграші рівнозначні. Ігри з «Ворсклою» - і в Полтаві, і у Львові - були дуже напруженими і складалися для нас непросто.
- У першому таймі гості зуміли доставити немало клопоту «Карпатам», проте в рахунку ледве не повела саме ваша команда.
- Я б не сказав, що полтавчани створили так вже й багато моментів біля наших воріт. Гольовий шанс у «Ворскли» до перерви був лише один, коли м'яч після удару одного з гравців влучив у стійку. Решту часу гра проходила у рівній боротьбі. Було зрозуміло: той, хто виграє середину поля, досягне успіху в єдиноборствах і буде більше володіти м'ячем, той і зможе розраховувати на позитивний результат. У ході матчу обидві команди в певних часових відрізках поперемінно один одного перевершували, однак серйозними загрозами справа не закінчувалося. У кінцівці першого тайму у нас був чудовий шанс відкрити рахунок, але Сергій Кузнєцов, на жаль, не зміг переграти тезку Долганського.
- Епізод, який призвів до призначення 11-метрового, ви переглядали?
- І не раз. Цей момент викликав чимало суперечок, однак я вважаю, що порушення правил в штрафному полтавчан все-таки було. На відеоплівці видно, що захисник гостей Матвєєв тримав Кузнецова правою рукою. Сергій - гравець габаритний, і впасти на газон просто так, по своїй волі, він, звичайно ж, не міг. Та й майка у Кузнецова виявилася порваній - що тут ще говорити?
- У попередньому турі пенальті не реалізував Артем Федецький, в минулому - Сергій Кузнєцов. Чи не занадто марнотратні ваші підопічні?
- А от тут ви помиляєтесь (посміхається). Федецький як раз реалізував пенальті. Щоправда, з второгр удару. А якщо серйозно, то нічого не вдієш - провиною всьому певну напругу, яка і зіграло роль в самий відповідальний момент.
- Може, варто відпрацьовувати удари з «точки»?
- У футбольному житті потрібно все відпрацьовувати, не тільки 11-метрові.
-Из-за видалення Самсона Годвіна в попередньому поєдинку з «Іллічівцем» в тактичних побудовах «Карпат» не обійшлося без пертурбацій. Заміну знайшли йому швидко?
- У моєму розпорядженні достатньо виконавців, на яких я можу покластися. При необхідності вони легко можуть змінити позицію. Це в першу чергу відноситься до Артема Федецький, здатного зіграти на різних ділянках поля, а також до Тарас Петрівський.
- Як оцінюєте гру серба Івана Мілошевіча, який повернувся до лав після нетривалої перерви?
- На даному етапі він діє непогано, а головне - стабільно. В усякому разі, в тих матчах, які він провів у осінній частині чемпіонату, я ним задоволений. А як буде далі - час покаже.
- Чи впорався з поставленим завданням бразилець Батиста, який замінив Кузнєцова?
- Вважаю, що так. Саме на Батісте ми заробили штрафний. У той момент, коли він віддавав передачу, захисник «Ворскли» зіграв рукою. Після цього, нагадаю, ми й забили єдиний гол.
- В цілому, чи виправдовує Батіста очікування львівських вболівальників?
- Ясна річ, що всі пам'ятають його результативним нападаючим. Так було під час першого пришестя Батісти в «Карпати». Однак варто враховувати, що увійти до складу і відразу ж вписатися в його гру по ходу сезону не так-то просто - на це потрібен час. Але разом з тим не можна не зазначити один позитивний момент: за роки відсутності південноамериканця у Львові він став мудрішим. Вільям по-новому дивиться на футбол, і я це бачу. В одному з інтерв'ю бразилець сказав, що найголовніше для нього - перемога команди. Нинішній Батіста якраз грає на команду - він не цурається чорнової роботи, і постачає партнерів гольовими передачами. Загалом, діє дуже корисно. Якщо раніше він був у якійсь мірі егоїстом, отримуючи задоволення від забитих ним голів, то зараз його погляди помінялися. І це не може не радувати.
- «Карпати» - одна з небагатьох команд еліти, у якій велика кількість нічиїх. Які з них заслуговують права бути занесеними в актив?
-Мабуть, кожна. Взяти хоча б «мирову» із запорізьким «Металургом» - 3:3. По ходу домашнього матчу ми програвали 0:3, але все ж зуміли відновити рівновагу. До цього списку я вніс би і гри на виїзді - з «Динамо» і «Арсеналом», а також поєдинок у рідних стінах з донецьким «Металургом», в якому ми поступалися в рахунку, але потім добилися нічийного результату. Шкода, що втратили очки у Львові в грі з «Іллічівцем»: ми вели по ходу, але виграти не змогли. Прикро, звичайно, але нічого не поробиш. Якщо дивитися на ситуацію з іншого боку, то ми ж не програли. Хоча здобуте очко будинку - те саме, поразки.
- Після перемоги над «Ворсклою» ваші підопічні продовжили безпрограшну серію до п'яти матчів. Задоволені цим показником або ж вважаєте, що він міг бути краще?
- Кожен тренер буде радий будь-якій хорошій серії. Зрозуміло, якщо вона позитивна (посміхається). Чим більше ігор без поразок - тим приємніше. Але ті чи інші серії у футболі - не самоціль. Головне - показувати гідну гру і радувати своїх прихильників яскравою і результативною грою.
- Що, на ваш погляд, ще не вистачає нинішнім «Карпатам»?
- Балансу атакуючих і оборонних дій. Все-таки ми ще досить багато пропускаємо (20 голів у 15 матчах. - Прим. В.К.).
- За півтора року, проведених вами на посту головного тренера «Карпат», українська мова вже встигли освоїти?
- Розумію все, а це, погодьтеся, вже важливо. Запросто можу перекинутися кількома фразами на вашій мові, але до цього не вдаюся. Розмовляю українською.
- Ваше улюблене місце у Львові?
- Один з розташованих в центральній частині міста будинків, в якому проживає моя любляча сім'я.
- Слов'ян на всю Україну львівські кав'ярні вже відвідували?
- Кава я не п'ю. Але про кав'ярнях Львова, як і про їх вміння чудово готувати цей ароматний напій, звичайно ж, чув. Від хлопців з команди і своїх колег по тренерському штабу.
- Ну а не менш відоме львівське пиво хоча б скуштували?
- Так, спробував якось. Смачне, дуже сподобалося. Хоча мушу зауважити, що до числа шанувальників алкогольних напоїв я себе не відношу і гурманом пива вже точно не є (сміється).
В'ячеслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, газета «СЕ в Україні»