Головна » 2009 Грудень 1 » Не шукайте чорну кішку в темній кімнаті
14:44 Не шукайте чорну кішку в темній кімнаті | |
 Президент ФФУ назвав одним з претендентів на пост головного тренера збірної України Мірчу Луческу
Існує версія, що традицію рукостискання придумали слов'яни. Нібито для того, щоб бути впевненими, що в руці у візаві немає зброї. Щоб можна було спілкуватися спокійно, не чекаючи підступного удару під дих. Життя, втім, підтверджує, що навіть чисті руки не страхують від брудних помислів. Не випадково ж у народів півночі існує інший ритуал - тертися при зустрічі носами. Довго думав, навіщо? Не для того ж, щоб винюхувати, з якими намірами підійшли до тебе, не замислили чи недобре? Мабуть, далекі предки войовничих народів, знаючи власне підступність, про всяк випадок залишали вільними руки. Ось і в українському футболі, схоже, навіть добрі наміри просіваються крізь сито найдрібніші недовіри. До простягнутою руці ставляться з перестраховкою: не закладено чи в дружньому жесті потаємний сенс, не захована в п'ятірнею «чорна мітка». Чи не тому після слів президента Федерації футболу України Григорія Суркіса на зустрічі з журналістами про те, що одним з можливих кандидатів на посаду головного тренера нашої національної збірної він бачить досвідченого Мірчу Луческу, в стані гірників виникла метушня. Там терміново взялися за розшифровку таємного послання, вишукуючи між рядків: що насправді мав на увазі президент ФФУ? Чи не замислив він таким чином послабити донецький клуб? Або ще гірше, чи не намагається заманити в мережі відомого наставника, який зумів внести вагомий внесок в історію одного з провідних українських клубів? Побачили, мені здається, те, що шукали, а саме - у безкорисливих словах людини, що несе тягар відповідальності за весь наш футбол, а не який-небудь один, навіть дуже популярний клуб, потаємний сенс, чи не єзуїтський підтекст. Дехто навіть висунув гіпотезу: не особливий Чи це хід як удару у відповідь за «квитковий скандал», розв'язаний напередодні матчу з греками? Добрі слова на адресу популярного тренера, який дійсно за п'ять років роботи цілком освоївся в українському футболі, пізнав його плюси і мінуси, не з чуток знайомий з провідними гравцями, несподівано потонули в різного роду інсинуації та домисли. Зізнаюся, для мене така реакція не стала несподіванкою. Не секрет, що кожен з нас зазвичай реагує на події та дії інших людей з дзвіниці отриманого виховання і нажитого за минулі роки життєвого досвіду. Навіть на виборах, як правило, ми часто віддаємо свій голос не за того, хто кращий, а за того, хто може принести менше шкоди. Такий вже менталітет, який інколи змушує і недурною людей дивитися на ясні і зрозумілі речі крізь чорні окуляри. Сталося так, як і передбачав. Тільки фраза президента ФФУ, для якого турбота про вітчизняному футболі стоїть вище образ і особистих інтересів, і який, напевно, назвав кандидатуру Луческу, виходячи з доцільності, з'явилася на скоростиглих сайтах, як відразу виникла мишача метушня. І це незважаючи на те, що, наскільки я знаю, Суркіс не давав офіційного запиту в донецький клуб, не звертався поки від імені федерації до Луческу. Він просто висунув досить аргументовану гіпотезу в якості предмету для міркування. Президент теж має право на власну думку, хоча у нього, напевно, є у списку кандидатів на ключову, особливо з огляду на швидке Euro-2012, посада чимало гідних кандидатур. Вибір, як ми знаємо, прерогатива федерації, для якої думку президента завжди вагомо. Мене дивують слова Бориса Колеснікова, який за жестом доброї волі розгледів єзуїтську усмішку, а може, і щось більш зловісне. «Заява Григорія Суркіса, - висловився Колесников, - це імітація кипучої діяльності. Завтра він запросить Гвардьола, Фергюссона, Бенітеса. А потім скаже: я запрошував всіх тренерів-грандів, а тренувати збірну погодився тільки Чубаров - адміністратор київського «Динамо». Збірна перетворюється на відстійник, куди йдуть лояльні до «Динамо» тренери ... Це непрофесійно ». Шкода, що в одного з офіційних осіб донецького футболу виникла така дивна реакція на високу оцінку, дану донецькому ж наставнику. Не розумію, навіщо потрібно випереджати події і трактувати чужі слова не з позиції здорового глузду, а з власного перевернутого сприйняття. До речі, футболісти того ж «Шахтаря» поставилися до думки про можливе запрошення Луческу очолити одну з найкращих європейських збірних не як до якоїсь каверзне операції, а як до гідної оцінки їх тренера. Можу тільки уявити, який виник би бум в опозиції, якщо б президент ФФУ висловився про зроблене пропозиції іншому не менш кваліфікованому наставнику, головному тренеру «Динамо» Валерія Газзаєва. Уражена голоси тут же з образою заявили б, що президенту ФФУ час навчитися дивитися далі динамівського клубу. Словом, принцип відомий: простягнув руку - погано, сховав її за спину - теж. А я особисто впевнений, що сам Мірча Луческу з вдячністю сприйняв слова Григорія Суркіса і від пропозиції очолити збірну України, можливо, і не відмовився б. Але він, як особа підпорядковане, не може не реагувати на думку босів. Хотіли, як краще, а вийшло як завжди! Погано, коли навіть простягнута рука для дружнього рукостискання стає приводом для скандалу! І ще. Дивно, що кандидатура Луческу не сприйнята в Донецьку. Немає пророка у своїй вітчизні ... Едуард ЛИПОВЕЦЬКИЙ, газета «СЕ в Україні» | |
|
| |
Стрічка новин
Neformat - футбольний портал © 2009 - 2024 