Заключний матч донецького «Металурга» у рамках національного чемпіонату не викликав ніякого глядацького інтересу. Практично порожні трибуни, де розташувалися хіба що футболісти, їх знайомі і сім'ї, а також жменька журналістів, нагадали про зорі незалежних чемпіонатів. Коли сто глядачів вважалося цілком хорошим показником, коли одного можна було покликати від одного кутового прапорця по діагоналі до іншого, і товариш обов'язково тебе почує, коли ходити на футбол було не модно (було й таке). Нині часи не ті, але заманити вболівальника на стадіон у день великого ювілею, та ще й у шашлична пору виявилося справою непідйомною.
Поєдинок розпочався з хвилини мовчання в пам'ять про всіх загиблих на полях битв Великої Вітчизняної війни і швидкого голу у виконанні господарів. Щоб запалити одиничку на табло «металургам» знадобилося сто секунд: Димитров кинув у прорив по правому флангу Маріо Сержіо, той прострілив, а Суарес красиво зльоту відправив м'яч у дальній кут.
За хвилину у володіннях Рибки знову спалахнула «пожежу», господарі нанесли п'ять ударів, але кожного разу м'яч застрявав у частоколі ніг. На 7-й хвилині київську оборону розкрили вже на центральному напрямі, і Дімітров чітким ударом у кут реалізував власноруч зароблений пенальті (у Карамушки і вибору не було). Такий дебют нагадав про кубковому півфіналі з «Шахтарем».
Заробивши на початку гри перевагу в два м'ячі далі господарі і самі грали красиво і не напружуючись, і суперникові дозволяли достатньо. Гра йшла хвилями, хоча до гострих моментів справа не доходила. До середини першого тайму впав темп, а тут ще на рівному місці пошкодження отримав Коротецький, якого винесли з поля на ношах при вкрай стурбований доктора. Гра не просто стала нецікавою, вона перетворилася на нудне топтання газону в середині ігрового прямокутника.
Вихід Суареса на непогану ударну позицію на 33-й хвилині (бразилець пробив вище цілі) публікою був сприйнятий з піднесенням - всі чекали запам'ятовується кінцівки тайму. І очікування в деякій мірі виправдалися. На 41-й хвилині штрафний біля воріт Дишленковича завершився швидкої контратакою на ворота вже Рибки. Соарес продерся по правому флангу і віддав м'яч під удар Маріо Сержіо, але воротар встиг підставити ногу, а потім встати і витягнути «мертвий» м'яч з-під поперечини після удару другим темпом Янкова. Незабаром в рейд по лівому флангу пішов Мгуні, але після прострілу на вільному місці нікого з партнерів не виявилося, і Путраш розрядив обстановку.
На другий тайм «Металург» вийшов без зашкутильгав ще за п'ять хвилин до антракту Янкова, але великого впливу ця друга вимушена заміна на гру не мала. Господарі активніше йшли вперед і переривали будь-які наміри суперника, відбираючи м'яч в десяти метрах від центральної лінії. Епізодами складалося враження, що «пивовари» в роздягальні обговорювали майбутній відпустку, а тому ніяк не могли зосередитися на футболі. Одним словом у цьому матчі відродження інтриги і не передбачалося.
Кияни до результату ігрового години заробили кілька перспективних штрафних, але постійно навіси йшли повз воріт і одноклубників, так що реальних гроз донецьким воріт гості не створювали. Схожу миролюбну позицію зайняв і «Металург», але цей нейтралітет тривав недовго.
На 69-й хвилині Годін після швидкого розіграшу штрафного цілком міг робити рахунок великим. Міг, якби не завидна реакція Рибки, а ось на 70-й хвилині і він виявився безсилим, коли Соарес з-під захисника відправив м'яч точно в дальній кут. Дві хвилини по тому бразилець став співавтором голу, коли однією короткою передачею відрізав весь захист «Оболоні» і вивів Димитрова один на один. Болгарин перед несильним ударом у дальній кут цілком міг і сигару викурити - Рибку ніхто й не думав страхувати.
Після такого важкого удару «зелені» і зовсім повісили носи, а ось «біло-сині» на досягнутому не зупинилися. На 77-й хвилині після навісу Маріо Сержіо класичний гол головою забив Танаса - 5:0. З таким рахунком у нинішньому сезоні донецький «Металург» ще нікого не обігравав, а напередодні кубкового фіналу такий результат повинен повернути команді Миколи Костова колишню впевненість і легкість. Такий великий рахунок «пивоварів» за живе не зачепив - вони як і раніше догравали сезон. Що говорити, якщо капітан гостей Мазуренко програв дуель воротареві навіть при реалізації пенальті, призначеного на 87-й хвилині за фол проти Прийми вислизнуло з-під опіки Шевчука.
Матеріали: Сергій СЕМЕНОВ
«Металург Д» - «Оболонь» - 5:0
Голи: Жозе Соарес, 2, Велізар Дімітров, 8, з пенальті, Жозе Соарес, 70, Велізар Дімітров, 72, Чіпріан Танаса, 77
«Металург Д»: Олександр Воловик, Олексій Годін, Чавдар Янков (Артак Дашян, 46), Василь Прийма, Велізар Дімітров, Володимир Дишленкович, Жозе Соарес, Маріо Сержіо, Мусавенкосі Мгуні, Джорджі Лазіч (Чіпріан Танаса, 73), Ігор Коротецький ( Шина (Жоао Гонсалвеш), 28)
«Оболонь»: Олександр Рибка, Євген Зарічнюк (Антон Шевчук, 82), Ігор Пластун (Артем Мірошниченко, 51), Валерій Куценко (Максим Трусевич, 73), Олег Карамушка, Олег Мазуренко, Павло кутасами, Рінар Валєєв, Сергій Сибіряков, Сергій Яворський, Юрій Путраш
Попередження: Маріо Сержіо, 22. Чавдар Янков, 40. - Валерій Куценко, 10. Сергій Сибіряков, 43.
Глядачів: 1.500
Оцінка поля: 5
Чесна гра: 8,000 - 7,428.