Головна » 2009 Грудень 2 » Пропозиція, від якого можна відмовитися
08:36 Пропозиція, від якого можна відмовитися | |
 «За» і «проти» призначення Мірчі Луческу на пост головного тренера збірної України
Несподівану ініціативу президента ФФУ дехто поспішив назвати частиною гросмейстерський партії, яку нібито розігрують Суркіс і президент гірників Ринат Ахметов. Запрошення Луческу, на думку аналітиків від футболу, є тонким і далекоглядним ходом, який, висловлюючись шаховим мовою, прирікає опонентів глави нашого футболу на неминучу втрату як і подальший шах. Дехто з керівників донецького клубу вже назвав це не більш ніж «дешевим трюком», хоча епітет «дешевий» в даному випадку до доречним вже точно не віднесеш: заробітна плата фахівця рівня Луческу напевно вдарить по скарбниці федерації болючіше, ніж контракт з будь-яким з вітчизняних фахівців. Втім, говорити про це, мені здається, рано. Поки в повній мірі не дана оцінка роботи не збирається йти у відставку Олексія Михайличенка. Ще не відбулися попередні переговори з безробітними західними наставниками. Спростована хіба що можливість суміщення посад Валерія Газзаєва. Словом, загальна траєкторія виходу з крутого піке поки не позначені. Крім того, не дуже віриться, що в питанні про престиж національної збірної Суркіс-старший буде розмінювати себе на розігріту кимось «холодну війну» з періодично нагадує про себе нечисленної опозицією. Врешті-решт, мова йде про функціонера, який зробив для головної команди країни те, що не вдавалося жодному з її наставників, а саме вперше в новітній історії вивів її до фінальної частини континентальної першості. Про реакцію на «пропозицію, від якого можна відмовитися» самого Мірчі Луческу футбольна громадськість могла дізнатися на останній прес-конференції за участю румунського наставника - після закінчення календарного поєдинку 15-го туру проти «Таврії». Могла, але не впізнала. Справжній сенс сказаного сховався десь між рядків, літер та мазків інтонаційного малюнка. Але і звично сардонічною «Браво, федерація!» Ми від Містера не почули. Досвідчений фахівець дав зрозуміти, що пропозиції такого роду передають не через треті руки, а безпосередньо з уст в уста. Крім того, його кандидатуру повинен затвердити плановий грудневий виконком ФФУ. Хоча автор цих рядків не пам'ятає, коли цей високопоставлений орган не погоджувався з пропозиціями свого керівника, а отже, останнє слово з будь-якого залишиться за Луческу і його працедавцем Рінатом Ахметовим. Ну а поки дехто вважає, що Боги переставляють свої найбільші фігури, граючи в шахи, спантеличив суто футбольними моментами потенційного призначення на пост наставника збірної України кращого тренера Румунії останнього десятиліття. Покидаємо віртуальні гирьки на дві чаші ваг зі звичними відмітками «плюс» і «мінус». Головним достоїнством Луческу я б назвав навіть не солідний послужний список і серію регалій (Кубок і Суперкубок УЄФА, здобуті з «Шахтарем» і «Галатасараєм»), але його незалежність. Донецький Містер - не з тих тренерів, які відносяться до контингенту пішаків у чужій грі. Смикати за ниточки цієї людини поки що не вдавалося жодному маріонеток. Це раз. Луческу - очевидна золота середина для прихильників наставника-легіонера і звичного до особливостей національного менталітету свого в дошку хлопця. Оскільки є одомашнений версією іноземця. Мірча Михайлович чудово знає український клубний футбол і його кращі кадри. Це, отже, два. І, нарешті, три. Луческу - той самий тренер, який може прищепити збірної яскраво виражену атакуючу гру, позбавивши від страусиного менталітету і горезвісної стратегії «як би чого не вийшло». Так під його керівництвом грало бухарестське «Динамо», і «Мілан», і «Галатасарай» з «Бешикташем». Точно також грає і рідко забиває менше двох м'ячів за гру «Шахтар». До основного мінуса донецького кандидата віднесу його вік і що випливає звідси стан здоров'я. Влітку наступного року Луческу стукне 65, а в липні цього Мірча Михайлович переніс інфаркт, після якого лікарі заборонили йому підвищену нервову навантаження, яке передбачає будь-яка тренерська діяльність. З огляду на потенційне суміщення посад, на організм Містера ляже подвійне навантаження. Робота на два фронти натякає на ще один серйозний недолік. Як правило, сумісництво приносить ефект лише в тому випадку, якщо очолюваний конкретним наставником тренер керує базовим клубом своєї збірної. Яскравий приклад - Валерій Лобановський в Україні і «Динамо», а також Олег Романцев - в Росії і «Спартаку». Але «Шахтар» до такої категорії клубів я б не відніс: у вирішальних матчах команди Михайличенка на поле виходило чотири з половиною гірники (Пятов, Ракицький, Кучер, Кобін і періодично Гай). Вищесказане наштовхує нас на ще один важливий факт: у Донецьку Луческу звик працювати з кваліфікованими легіонерами, що визначають, перш за все, атакуючу гру команди, що будується на індивідуальній майстерності бразильського квінтету (Жадсон, Фернандіньо, Ілсіньо, Вілліан і Луіс Адріано), а також Срни і Раца. У збірній ні на одного з цих гравців Містер спертися не зможе. Більш того, виконавців такого калібру в його розпорядженні, швидше за все, не знайдеться. Підбиваючи дебет з кредитом, приходимо до висновку про відносне рівність аргументів на обох шальках терезів. Але доки я ще тільки звикає до перспективи уявити собі Мірчу Луческу в тренувальному жовто-синьому костюмі з тризубом на грудях у гумових капцях на босу ногу, крокує по лабіринтах бази «Динамо» в Конча-3аспе. Уявити собі це не легше, ніж повірити в те, що одного разу Міккі Маус злітає в космос. Хоча ерудиція і нагадує, що дуже схожий випадок в історії астронавтики вже був. На початку сорокових років мешканка штату Огайо місіс Кінскі, відмовляючи своєму чоловікові у виконанні подружнього обов'язку, брязнула: «Я зроблю це не раніше, ніж сусідський хлопчик висадиться на Місяць». А той, підслуховуючих цей діалог з-за паркану, узяв та й висадився. Двадцять дев'ять років по тому зробив історичний крок на єдиному штучному супутнику Землі, командир екіпажу корабля «Аполлон-11» Ніл Армстронг лукаво вимовив у камеру: «Удачі вам, містер Кінскі»! Бажаємо успіху містеру Луческу. Вона йому стане в нагоді при будь-якого розвитку подій. Михайло СПІВАКОВСЬКИЙ, газета «СЕ в Україні» | |
|
| |
Стрічка новин
Neformat - футбольний портал © 2009 - 2024 