Британським ЗМІ головний тренер збірної Росії Гус Хіддінк заявив, що хотів би знову попрацювати в англійській прем'єр-лізі. Тільки раніше він збирається переговорити з новим главою РФС. Від обговорення свого майбутнього з в. о. президента Російського футбольного союзу Микитою Симоняну голландський фахівець в що відбувся днями телефонній розмові відмовився.
Питання про продовження роботи Гуса Хіддінка в збірній став чи не найбільш обговорюваних у футбольній Росії в останні дні. Вболівальники національної команди розділилися на два непримиренні табори у дискусії, чи варто засуджувати Національну академію футболу, припинила з 1 січня платити тренеру зарплату. При цьому якось зовсім не обговорюється питання, а за що, власне, платити.
Яку роботу в якості головного тренера збірної Росії Хіддінк виконав за останні два тижні?
Відзвітувати перед виконкомом РФС за виступ у відбірковому циклі ЧС-2010 голландський фахівець не вважає за потрібне, провести підсумкову за рік прес-конференцію для журналістів тим більше. Зустрітися для обговорення власного майбутнього він згоден тільки з майбутнім президентом РФС Сергієм Фурсенко. Чомусь візит до Ульяновська для переговорів з Сергієм Кузьміним в плани Хіддінка не входить. Ну а Фурсенко, прекрасно розуміючи делікатність ситуації, від зустрічі з головним тренером збірної розсудливо відмовився.
Хіддінк ж заявив, що хотів би знову тренувати один з англійських клубів. «Перше, що я повинен зробити, перед тим як прийняти рішення про своє майбутнє, - це поговорити з президентом РФС, - заявив Хіддінк. - Але я знову хотів би тренувати в Англії ». Це висловлювання викликало хвилю чуток у Великобританії. Голландського фахівця називають кандидатом на місце Рафаеля Бенітеса в «Ліверпулі».
Після фіаско збірної в Маріборі наочно висвітлили всі мінуси, які старанно затушовувалася керівництвом РФС в пору успіхів нашої національної команди. У віденському готелі, де збірна Росії здобула бронзові медалі Євро-2008 і звільняла номери для заїжджають перед фінальним матчем німців, мені довелося поговорити з тодішнім президентом РФС Віталієм Мутко. У відвертій розмові, звертаючи увагу на захлеснула футбольну Росію ейфорію, кореспондент «Газети.Ru» згадав, що головний тренер збірної дуже рідко буває в Москві і зовсім не буває в російській глибинці. «Та хай Хіддінк хоч по телефону тренує команду, аби медалі вигравали», - відповів тоді Мутко. Ейфорія захопила й керівників вітчизняного футболу.
Спочатку угоду з Хіддінком являло собою контракт з чарівником, а не головним тренером національної збірної з футболу.
Прагнучи будь-що-будь роздобути голландського фахівця, керівники російського футболу брали всі його умови, давали карт-бланш на будь-які кадрові рішення. Чого вартий тільки запрошення на пост генерального менеджера волейбольного тренера з Голландії Йопа Алберди, який не зумів впоратися з елементарним завданням - підібрати влаштовує Андрія Аршавіна і Ко готель в Сочі.
Спроба звести пояснення невдачі збірної у матчах зі Словенією до горезвісної «кальянної історії» виглядає просто прагненням піти від розбору глибинних причин. Адже і перед грою з Уельсом наші збірники славно відтягувалися в нічному клубі, а двоє, за визнанням Хіддінка, навіть не розрахували свої сили. Тільки хто і за що міг запитати з головного тренера збірної, яка виграла кількома місяцями раніше медалі Євро-2008?
Абсолютно неприйнятною в будь-якій цивілізованій країні була б ситуація, при якій зарплату тренеру, що формально значаться в штаті РФС, платила б інша організація.
Справедливості ради треба сказати, що Віталій Мутко неодноразово намагався вирішити цю проблему. Розглядалися різні варіанти, від перерахування спонсорських коштів НАФ до бюджету РФС для цільових виплат до пошуку інших джерел фінансового забезпечення контракту Хіддінка. Тільки самому голландцеві зручніше було отримувати зарплату за прийнятою до 1 січня схемою.
У Росії, як завжди, людини або підносять до небес, або втоптували в багнюку. Після Євро-2008 голландцеві ставили пам'ятники і на честь нього називали немовлят. Зараз говорять про те, що сім мільйонів на рік Роман Абрамович через свій фонд платив Гусу Івановичу абсолютно марно.
Спочатку футболісти збірної говорили про те, що тільки Хіддінк дозволив їм придбати почуття власної гідності і віру в свої сили. Чи не він перший навчив грати в сучасний футбол. Зараз чуються мови про те, що нічого нового на тренуваннях не відбувалося.
Істина, як завжди, десь посередині. Запрошення іменитого закордонного фахівця на посаду головного тренера збірної дало поштовх розвитку вітчизняного футболу. Ми багато чому навчилися у Хіддінка, а він додав в свій послужний список ще одну перемогу.
Тільки молитися на голландця і бачити в ньому чарівника, здатного за помахом палички здобувати перемоги, не варто.
Співробітникам РФС, не чекаючи команди від нового президента, можна вже зараз зайнятися розробкою нового контракту для рульового національної збірної. Передбачити в ньому не тільки права, але й обов'язки головного тренера: перегляд матчів кожного туру прем'єр-ліги та ігор з участю наших легіонерів, індивідуальні бесіди з кандидатами в національну команду і клубними тренерами, захист планів підготовки команди на тренерському раді та виконкомі РФС, методичну допомога, а ще краще - розробку спільних планів для збірних різного віку, регулярні контакти з пресою і зустрічі з уболівальниками. Втім, навіщо вчити життя висококваліфікованих професіоналів з РФС?
Потрібно просто нагадати їм про основні принципи: співробітник підбирається під посадові обов'язки, а не навпаки. І бути на роботі він повинен не тоді, коли це необхідно для звіту перед податковими службами своєї країни, а тоді, коли цього вимагають інтереси справи. Якщо, звичайно, мова йде не про роботу чарівником.
І не варто боятися, що в епоху світової фінансової кризи не знайдеться бажаючих попрацювати головним тренером збірної Росії навіть у випадку, якщо оклад буде в два рази нижче, ніж був у Хіддінка.