Між Варшавою і Києвом курсуватиме експрес? Напередодні Євро-2012 українська та польська сторони розглядають можливість запровадження між столицями швидкого потягу, обладнаного системою автоматичного переходу на європейську колію. Окрім того, планується будівництво «євроколії» Львів-Перемишль. Однак ці проекти потребують чималих коштів, а тому складно сказати, чи будуть реалізовані, – пишуть Пьотр Косцинський і Тетяна Серветник в польській Rzeczpospolita.
Варшава і Київ працюють над запровадженням швидкого залізничного сполучення напередодні Євро-2012. Наразі подорож прямим поїздом між столицями займає 16 годин. Колія швидкого сполучення має також поєднати Львів із Перемишлем.
«Є плани щодо запровадження автоматичного переходу з широкої на вузьку колію (система SUW 2000) у напрямку Варшава-Київ, що повинно скоротити час подорожі на дві години, і прокладання колій європейського стандарту в напрямку Перемишль-Львів, завдяки чому з Кракова, а може з Вроцлава, до Львова міг би курсувати експрес. Однак важко точно сказати, коли це станеться», – сказав Rzeczpospolita Вальдемар Питель, представник польського міністерства інфраструктури в Києві.
Наразі українська залізниця погодилася на запровадження SUW 2000 в напрямку Вроцлав-Львів. Однак невідомо, коли буде прийнято рішення щодо сполучення Київ-Варшава.
«Пасажири вже втомилися підніматися і залишати вагони на українсько-польському кордоні. Це не дуже зручно. Ми ведемо переговори з PKP (польською залізницею – прим. пер.) щодо модернізації залізничного сполучення Київ-Варшава, особливо важливого з огляду на організацію Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році. У бюджетах PKP і «Укрзалізниці» повинні знайтися кошти на закупівлю нового потягу, обладнаного системою SUW 2000. Витрати, які у зв’язку з цим ляжуть на плечі «Укрзалізниці», можуть сягнути 10 млн. євро, – розповідає Rzeczpospolita генеральний директор «Укрзалізниці» Михайло Костюк. – Сьогодні залізниця – найважливіший засіб сполучення між столицями Польщі і України, тому варто інвестувати в її розвиток. У майбутньому модернізований маршрут Київ-Варшава можна було б продовжити до Берліна», – додає він.
До кінця 2009 року має бути розглянуте питання про експлуатацію потягу сполученням Львів-Краків-Вроцлав, в якому запроваджено систему SUW 2000.
«На підставі цих оцінок ми приймемо рішення про те, чи буде використовуватися ця система в потягу Київ-Варшава», – сказав Rzeczpospolita Ігор Бреус, заступник начальника головного пасажирського управління «Укрзалізниці». На жаль, на експрес-сполучення продається лише близько 20% місць. Погані показники можуть призвести до фіаско ідеї про швидше запровадження потягів, що поєднають столиці Польщі і України.
Ще більші проблеми пов’язані з новими коліями до Львова. «Справа будівництва європейської колії з Перемишля до Львова обговорюється на урядовому рівні. Однак спочатку необхідно розробити бізнес-план і кошторис цього проекту», – говорить Бреус.
Будівництво колії Перемишль-Львів, робоча назва якої «євроколія», може коштувати близько 500 млн. євро. Техніко-економічний аналіз проекту повинна провести компанія Movares.
«Роботи експертів ще не почалися з огляду на проблеми в гарантуванні додаткового фінансування проекту українською стороною», – сказав Rzeczpospolita віце-президент Movares Polska sp. z o.o. Богдан Ґодзєєвський.
Здійснити інвестиції повинно бути легше, бо на цьому шляху третина старої колії (від Перемишля) ще існує і вимагатиме лише оновлення. «Щоб Львів міг стати повноправною частиною Європи, нам потрібна європейська залізниця, зручна не лише для мешканців регіону, а й для приїжджих туристів», – сказав Rzeczpospolita львівський депутат Андрій Сидор.
Як зауважує Богдан Ґодзєєвський, реалізація альтернативного проекту – будівництва ширококолійної залізниці з України через Кошице до Братислави, з варіантом продовження її до Відня – вже гарантована.
«Подальше здійснення залізничних перевезень з Польщі до Львова буде становити серйозну конкуренцію не лише для одного з головних транспортних коридорів – маршруту E30 – а й також для ширококолійної залізниці LHS та «Євротерміналу» в Славкуві (Сілезія)», – підкреслює він.
Оригінал статті: http://www.rp.pl/artykul/337002.html