Півзахисник «Динамо» прокоментував новину про свій можливий перехід до «Дніпра»
- Вас вже можна привітати з переходом до нового клубу? - З ходу питаю у 26-річного плеймейкера чемпіонів країни.
- Я не підписував ні з ким особистий контракт, тому всі поздоровлення поки передчасні.
-Але Ігор Суркіс підтвердив ваш перехід у «Дніпро» ...
- Якщо клуби домовилися між собою, то це ще не означає, що я вже можу коментувати ситуацію.
- Але ви хоча б в курсі про інтерес з боку дніпропетровського клубу?
- У курсі, і мені дуже приємно, що ця команда хоче розраховувати на мене. Цей факт підняв мені настрій перед Новим роком.
- Ходили чутки, що вас також хотів отримати «Металіст». Думаєте, харківський клуб міг бути більш оптимальним варіантом?
- І в чому ж, вибачте, він більш оптимальний? Конкуренція є скрізь: в «Металісті», «Дніпрі», донецькому «Металурзі», «Ворсклі». У моєму випадку, на періом місці стоїть ігрова практика, в якій я, на жаль, останнім часом був обмежений у «Динамо». Всі інші фактори, грубо кажучи, другорядні. Я хочу грати і приносити користь своєму клубу.
-Завоювати місце в основі команди Володимира Безсонова, простіше, ніж у.Валерія Газзаєва?
- Я цього не говорив. Прекрасно розумію, що конкуренція в середній лінії «Дніпра» досить серйозна, але я готовий працювати і доводити свою спроможність. Думаєте, коли я переходив у «Динамо», я розраховував на легке життя?
- Жалеете, що півтора року тому прийняли рішення покинути команду, в якій за вами було застолблено місце в основі і звідки отримали перший виклик до національної збірної?
- Анітрохи. Будь-який гравець мріє грати в клубі з такою назвою як «Динамо». У Києві я отримав дуже хороший життєвий досвід. З цим клубом я вперше в житті став чемпіоном України і дебютував у Лізі чемпіонів. Матч проти «Валенсії» згадую до цих пір. Звичайно, я не задоволений тим, що в результаті перестав потрапляти до складу і підтримувати ігрову форму міг хіба що в дублі. Але в цій ситуації винних шукати не потрібно. Не кожному дано потрапити в «Динамо», але й не кожному дано в цьому клубі закріпитися.
- У вашому оточенні були ті, хто засуджував ваш перехід до лав українського гранда?
- Звичайно. Було багато розмов і рад на тему: «Навіщо? Чому? Дурень! Молодець! ». Останнім часом перебував у поганому настрої, так як приводу для радості особливо не було. Але все одно себе ні в чому не сварю і ні про що не шкодую.
- Не раз говорилося, що в Полтаві вас як і раніше, чекають. Стара мудрість, яка стверджує, що до старої любові не повертаються, про вас?
- Зовсім ні. У цьому плані я не дотримуюся жодних принципів. Думаєте, за мною в Полтаві довічно закріплене місце в основі? У «Ворсклі» достатньо кваліфікованих виконавців і конкуренція на кожне місце цілком серйозна. Крім того, крім особистого бажання повернутися до Полтави існує ще ряд інших нюансів, розголошувати які я не можу.
- У вас є особисті вимоги, які Ви надали нового клубу під час підписання контракту?
- Було б непогано запросити гарантію, що я буду гравцем основи, стану кращим бомбардиром, а надалі отримаю запрошення від «Барселони» (сміється). Ну а якщо серйозно, то цим питанням займається мій агент. Якихось особливих побажань в цьому плані у мене немає.
- Прочитала у вашому блозі, що ви великий любитель катання на лижах. Хіба у динамівському контракті не прописаний пункт про заборону на травмоопасниє види спорту?
- Не пригадую такого. До того ж я не збираюся завтра їхати на гірськолижний курорт. Ну а якщо завжди і в усьому перестраховуватися, то краще взагалі з дому не виходити і лежати на дивані. Травму можна отримати де завгодно: в душі на килимку посковзнутися або в спортзалі гантель на ногу впустити.
Галина ЄРЬОМЕНКО, газета «СЕ у Україні»