Захисник "Динамо" Тарас Михалик теплим країнах та жарким пляжам вважав за краще рідну Волинь. Тим не менше, відпустка в нього вийшов цікавим і насиченим.
- Відпустка я провів у дівчини в Луцьку, також їздив додому до батьків. Не забував і про футбол. У Луцьку вже третій рік поспіль проходить турнір, в якому, крім мене, брали участь і інші футболісти - Олег Герасим'юк, Василь Сачко, багато хлопців із "Волині", молоді гравці. Для нас це прекрасна можливість підтримати форму в зимовий період, а оскільки турнір товариський, він приносить ще й масу задоволення.
Коли ж приїздив у Любешів, зібрав знайомих хлопців побігати по снігу, поганяти м'яч. До цього ходив на полювання, але сезон вже закінчився.
- Можеш похвалитися якимись досягненнями?
- Тут одна волинська газета написала, що я застрелив лося. Хоча насправді їх взагалі не можна стріляти. Насправді це була косуля. В останній день перед закриттям сезону ми підстрелили дві козулі та кабана, правда кабана - не один я, а загальними зусиллями. Так би мовити, завдяки командним діям (посміхається).
- Хіба тобі не шкода бідних тварин?
- Ну, як їх може бути шкода? Проявляється ж інстинкт мисливця.
- А свята як провів?
- У принципі, нічого особливо цікавого не відбулося. Був з дівчиною в гостях в одного, Новий рік зустрічали в спокійній обстановці, у вузькому колі близьких людей.
- Який подарунок найбільше запам'ятався?
- Якщо чесно, навіть не знаю, який виділити. Не те, щоб це був секрет, але, правда, нічого надприродного (лукаво посміхається).
- Добре, ну а що ти подарував рідним і близьким?
- Я завжди заздалегідь дізнаюся, що комусь хотілося б отримати на свята, але не у самої людини, а в інших, а потім роблю навпаки (сміється). Насправді сюрпризи майже завжди виходять. Наприклад, про бажання старших сестер дізнався у молодших, а менших - у старших, вони завжди все один про одного знають.
- Не хочеться продовжити відпустку?
- Якщо чесно, вже скучив за великим футболом, думаю про збори. Може, і хотілося б ще трохи відпочити, але нам і так найбільше пощастило, відпустка тривала майже цілий місяць. На турнірі спілкувався з Артем Федецький - їх у "Карпатах" раніше збирають.
- Поняття про те, як проходять збори у Газзаєва, ви вже маєте. На що настроюєшся під час зимової підготовки?
- Поки що нічого не можу сказати з цього приводу, оскільки влітку у мене була травма, і я ще жодного разу не працював під керівництвом Валерія Георгійовича на підготовчому етапі. Але, судячи з розповідей хлопців, очікую дуже гарні збори. В принципі, вони легкими не бувають, а цього разу, відчуваю, буде ще важче. Хоча, нічого загадувати, поживемо-побачимо.
- Зрозуміло, що за результатами першу частину сезону вийшла для "Динамо" неоднозначною. А які враження залишилися у тебе особисто, з огляду на те, що ти знову повернувся до основного складу після важкої травми?
- Якщо чесно, двоякі. З одного боку, дійсно, почав грати, набрав форму, тренер мені довіряє. Але, з іншого, ігри Ліги чемпіонів і збірної дуже сильно вибили з колії, було неймовірно важко відійти від усього цього.
- Зараз вже вдалося відновити психологічну рівновагу?
- Коли почався відпустку і я поїхав додому, все, як завжди запитували, які останні новини про стан команди, кого купили, кого продали. Але, якщо чесно, я взагалі не стежив за подіями, не читав ні Інтернет, ні газети, навіть не дивився телевізор. Тобто постарався повністю відключитися від футболу.