Президент донецького «Металурга» вважає, що конфлікт з Олександром Ярославським вичерпано
Нинішній чемпіонат України в розпалі і зараз, в черговий раз, більшість розмов про неякісний і некваліфікованому суддівстві. Президент футбольного клубу «Металург» (Донецьк) Сергій Тарута в розмові з журналістами каналу «Україна» розповів про своє бачення даної проблеми і озвучив, які кроки будуть робити президенти футбольних клубів України, щоб зробити арбітраж футбольних матчів незалежним.
- Сергій Олексійович! Чи існує в Україні проблема кваліфікованого суддівства?
- Це тема не нова. Вона давно існує, причому «перезріла». У чому одна з головних причин створення Прем'єр-Ліги? C одного боку підвищення конкурентоспроможності та капіталізації українського футболу, в цілому, з іншої - вирішення проблеми суддівства. Періодично ця проблема «наривається», потім різними способами (поки не операційними, а медикаментозними) її намагаються лікувати, але, на жаль, закладена фундаментальна проблема, яка на сьогоднішній день не вирішена. Не повинно суддівство підкорятися Федерації футболу - звідси і всі проблеми. Ми неодноразово говорили про це. Подобається Григорію Михайловичу, не подобається - в будь-якому випадку ми доб'ємося того, що суддівство буде незалежне. Під час створення Прем'єр-Ліги він декларував, що готовий взяти за основу найкращі конструкції взаємин між футбольними клубами і суддівськими органами, які є в Європі. Ми взяли за основу зараз англійський варіант, де існує суддівська асоціація - окремо взята, яка має договірні відносини з Прем'єр-Лігою.
Такий варіант, вважаю, є найбільш оптимальним. Більш того, в рамках одного з засідань, в тому числі останнього, це питання стояло гостро. Єдине, ми відсунули це питання після врегулювання всіх формальностей, пов'язаних з оформленням документів, щоб не було проблем. Ми знаємо - останні три-чотири місяці були судові процеси з боку одного з клубів. Звичайно дивна ситуація, вважаю абсолютно некоректна. Клуб, який грає з нами: за принципами і правилами, які погодили - все одно судиться з самим собою і нами теж. Я вважаю це не площину цивільних суден, це була площину діалогу з своїми партнерами по створеній Прем'єр-Лізі.
Справді, там були деякі неточності і відхилення - це визнали в Ernst & Young. На останніх зборах акціонерів ми проголосували і всі нюанси, пов'язані з статутними документами, відтепер врегульовані. Сьогодні на порядку денному питання взаємовідносин і створення суддівської асоціації. Я спілкувався з цього приводу з Віталієм Даниловим (президентом Прем'єр-Ліги-прим.). Найближчим часом, 17-го листопада мають приїхати перші консультанти, які мають великий досвід. Відбудеться конференція, на якій вони поділяться своїми знаннями і практичним досвідом, який є в Європі, для того, щоб ми вибудували цивілізований діалог. Сьогодні ж існує ситуація: Григорій Суркіс очолює федерацію, його брат Ігор - клуб. Навіть якщо немає ніяких прямих вказівок, про що говорить Григорій Михайлович (і я в це вірю) - в будь-якому випадку існує можливість адміністративного впливу. Навіть самі судді можуть розраховувати на адміністративну прихильність, яка може виливатися в самих різних конструкціях: залишитися працювати в системі після виходу на пенсію, бути ближче, краще, судити більш важливі матчі. Ця залежність сьогодні є. Ця залежність на сьогодні є. А коли загострюється ситуація - об'єктивні помилки сприймаються в площині суб'єктивних.
- Ваш варіант - створення асоціації професійних арбітрів, незалежних від Федерації футболу України?
- Це вже не мій - це колегіальний варіант, який ми обговорили на останній нараді. Вважаю, це найбільш правильна конструкція. Вона робоча і діє ефективно. Навіть коли Сер Алекс Фергюсон іноді хвилюється з несправедливого суддівства, то ніхто не звинувачує суддів у суб'єктивності. Всі розуміють, що це людський фактор. Звичайно, у футболі його теж потрібно буде зменшувати. Нарешті в тенісі цю проблему вирішили, хоча були не менші баталії і нервозності. Тому, можливо, введення п'яти суддів буде більш ефективно. Можливо, доживемо коли-небудь до відеоаналіз - але це все швидше діалектика розвитку взаємин.
- Сергій Олексійович! Якщо визначити площину українського суддівства - це все-таки системна проблема, конфлікт інтересів між клубами або просто непрофесійність наших арбітрів?
- Непрофесійність наших суддів може бути продовженням самої неправильної системи. Не хочу звинувачувати поголовно всіх рефері в тому, що вони непрофесіонали, але ми бачимо явні помилки. Що найдивніше: практично всі вболівальники, власники клубів знають - хто в країні є основним «порушником». А ці «порушники» не отримали «червону картку», не вилучені з поля, а продовжують судити далі, що взагалі-то неправильно. Їм давно вже місця немає, як того ж Годуляну. Якщо взяти всю статистику за час його роботи - він вже отримав стільки карток, що його давно пора видалити. А він судить і виникає не відчуття, а впевненість, що сама конструкція, яка на сьогодні закладена, провокує подібні проблеми в суддівської складовою нашого футболу.
- В останні місяці трапився «обвал» подібного суддівства. Якщо порівнювати з минулим роком, коли кожен клуб два рази в сезоні міг скористатися послугами іноземного арбітра, подібних ситуацій не виникало. Чи вважаєте ви виправданим заборону на запрошення суддів з-за кордону?
- Що хочу сказати про ситуацію в останні два місяці? Чому всі виплеснулося? Раніше боротьба за перше місце велася між двома клубами. Всі протиріччя були в площині боротьби Суркіс - Ахметов. На це дивилися крізь призму боротьби не тільки за справедливу оцінку, але і як на боротьбу амбіцій, це не мало такої широкої підтримки. Сьогодні кілька клубів ведуть боротьбу за перші місця, у них є такі амбіції. Природно у футбол вкладаються досить великі кошти, то чого раніше не було. Команди показують високий рівень гри і природно, будь-яка суб'єктивна помилка судді може кардинально змінити долю самої команди. Тому суддівська проблема протягом останніх двох місяців, придбала настільки широкий характер.
Сьогодні вже немає протистояння Ахметов-Суркіс. Сьогодні йде протистояння всіх клубів, які об'єднані однією проблемою: несправедливістю по відношенню до себе. Це і «Іллічівець», «Дніпро», «Карпати», «Металург» (Донецьк) та інші. Тому, природно, сьогодні ми вже через Прем'єр-Лігу ведемо діалог. Хочу повторити, на останніх зборах було повне єднання, можливо за винятком команд, які самі цією ж системою мають кращі преференції по відношенню до інших. Це і «Дніпро», і «Металіст». Головне, що потрібно - рівновіддалений власників і всіх цих функціонерів команд від суддівського корпусу. Тільки тоді ситуацію можна поліпшити.
- Вам не здається, що саме команди нашого регіону, той же «Іллічівець», «Зоря», донецький «Металург» частіше за інших страждають від суддівського свавілля?
- Напевно, вони ближче до нас. Просто ми більше переживаємо, вони в площині нашої постійної уваги і ми це найбільш відчуваємо. Думаю, сьогодні це проблема не тільки пов'язана з Донбасом - це загальна хвороба системи, її потрібно змінювати. Без заміни системи нічого кардинально не змінити. Тут навіть не якість: Годулян - не Годулян, тут важливі взаємини Федерації та Прем'єр-Ліги. Є Прем'єр-Ліга з своїм статусом, який визначено статутними документами. Є принципи, які ми заклали. Ми хочемо, щоб ці принципи розвивалися, і від цього якісно вигравав футбол. Сьогодні успіхи українського футболу на європейській арені досить вагомі, і всі сприймають це як закономірність. Хоча раніше якщо перемагав «Шахтар» у сильної команди - вважали це винятком. Сьогодні, наприклад, приїжджає «Шахтар» до Тулузи, і всі розуміють, суперник з України - гідний, європейський клуб. Він претендує на інші рейтинги. Важливо, що ми піднялися за рівнем футболу, а за рівнем суддівства як і раніше в первіснообщинного ладу. Де всі дивляться на царя або вождя. Вождь сьогодні - Григорій Суркіс, хочемо ми цього чи ні. Так це є ... для них!
- 1-го грудня намічена зустріч президентів. Напевно проблема суддівства буде однією з головних. З якими пропозиціями вийде конкретно «Металург»?
- З тими, які я озвучив вище. Це вже консолідована позиція, тим більше останнім часом, коли виник реальний «криза». А це вже нарив, який потрібно тільки оперувати, примочки не допоможуть і столітник не допоможе. Щоб прибрати «нарив», потрібен «скальпель», який належить запустити у справу і нам домовитися. Важливо домовитися - іншої альтернативи не буде. Всі клуби, а їх основна частина, за винятком трьох, будуть жорстко наполягати на тому, щоб відокремити суддівство від Федерації футболу.
- Чимало стріл останнім часом було зламано навколо іншої проблеми: перенесення 13-го туру. В інших країнах, збірні яких грають в плей-офф, переносів немає. Клуби проведуть ігри чемпіонату, і потім у збірних буде 6-7 днів для підготовки. У нас жорстка позиція ФФУ, знову пов'язана з суддями. Прем'єр-Ліга була готова проводити тур, але ФФУ відмовилося надати суддів ...
- Це продовження тієї ж проблеми. Сьогодні ФФУ використовувала адмінресурс, поступив дуже цинічно. Я вважаю, що це неподобство і на нашій нараді цьому буде дана оцінка. Ми можемо це вирішити, якщо дійсно запустимо «скальпель» у справу. Це головний інструмент, який сьогодні може допомогти. Не має права ФФУ так втручатися в існуючий Регламент, затверджений Прем'єр-лігою та узгоджений з Федерацією футболу. Все було погоджено. Не можна сьогодні використовувати свої можливості, щоб руйнувати створену систему. Це не правильно. Це ще один прецедент, щоб ми об'єдналися і швидше, кардинально вирішили це питання.
- Якщо поглянути на суддівство в іншій площині. Після матчів, люди які вкладають душу, не в силах стримати емоцій. Ви були присутні при конфлікті Олега Артушевіча Мкртчана з Олександр Владиленович Ярославським?
- Нет. У мене захворіла мама, і я був у Маріуполі. На стадіоні не був присутній, але спостерігав за грою по телевізору. Я розумію Мкртчана - він душу віддає, діти його залучені і пристрасно хворіють. Коли ти бачиш несправедливість ... А того вечора несправедливість вплинула на результат матчу! Він би міг бути зовсім іншим, якби в епізоді з Даниловський судді правильно б розібралися (у визначенні офсайду - прим.); Якщо б в іншому випадку з Санні Кінгслі - коли йому наступили ціннічно на ногу і могли її поламати, ми це бачили в матчі «Дніпро» - «Динамо» ми бачили схожий епізод. Після гри, аналізуючи видалення, тренери і функціонери задавалися питанням: «Що потрібно чекати, поки гравець ногу візаві поламає»? У випадку з Кінгслі ситуація схожа. Гравець команди суперника (Джонатан Майдану - прим.) Цинічно настав і міг зламати ногу. Якщо в Дніпропетровську не було контакту, то тут був прямий контакт. Причому, вважаю, гравець «Металіста» заслужив дисциплінарного покарання і мав би пропустити декількох ігор. Не має права чинити так гравець - він навмисно підійшов і наступив на ногу, причому з усієї сили намагався травмувати Кінгслі. Це не була ігрова ситуація - це була цинічна позиція. Все тому, що одним командам це спускається на гальмах, а іншим - не дозволено.
Звідси й реакція Мкртчана: він бачив, що в принципі пенальті можна розглядати по-різному. Був - не був? Що раніше? Почав він падати, а потім за майку схопився чи навпаки? При такій грі це якраз і стало тією іскрою, яка запалила «полум'я» внутрішньої пристрасті - природно такі були бурхливі емоції.
- Якщо розглянути той же епізод з Кінгслі. Звісно - в розвинених країнах існує покарання постфактум. Через деякий час спеціальна комісія дивиться відео і може покарати гравця, або ж скасувати покарання, якщо там не було порушення. Чому такої практики не існує в Україні?
- Думаю, ця практика з'явиться, як тільки ми почнемо створювати нову конструкцію. У рамках асоціації, напевно, узгодимо ці моменти. Візьмемо за базу ту практику, яка існує в Європі. Якщо вона має на увазі, то про що ви сказали - це потрібно робити. Неправильно, коли гравець навмисно і цинічно б'є іншого футболіста під час гри. Перш за все, можна говорити про неповагу до колеги по ремеслу. Коли таке відбувається в ігровій ситуації: стик у стик, боротьба - це ще можна зрозуміти. Але коли немає м'яча у футболіста, він лежить на полі, інший футболіст підбігає суперник і жорстко в стрибку б'є «відкритою» ногою - це не правильно.
За таких порушень, безумовно, повинні бути жорсткі покарання. Суддя - людина і може все не побачити. Це об'єктивно! Хоча тоді арбітр знаходився в 3-4 метрах від епізоду. Ми віддали касету в КДК ФФУ, на якій явно було видно, що суддя був і в зоні видимості і в безпосередній віддаленості від гравця - ніщо йому не заважало, і він не був закритий футболістами «Металіста» не перекривали огляд. За такими епізодами, повинні існувати післяматчеві покарання, навіть якщо це не відбулося під час матчу.
- Такі помилки і привели до спалаху гніву Олега Мкртчана. Він вам випадково не розповідав, про що вони з Олександром Ярославським на підвищених тонах розмовляли?
- Про суддівстві. Про несправедливе суддівство! Ці емоції мали місце бути, тому що в перерві була ідилія взаємин і спогадів на базі бізнесу ... У нас-то добрі стосунки насправді, але футбол - пристрасть, яка може швидко голову закрутити, і ти піддаєшся емоціям більше, ніж у повсякденному житті. Все було навколо суддівства: що воно було необ'єктивне і могло бути замовлене. Навколо цього і був весь діалог.
- Виходить, перейшли на підвищені тони не через футбол - його вони обидва люблять. А з-за суддівства?
- Безумовно. Пенальті на останніх секундах гри, самого «холодного» людини «розігріє» і виплесне емоції. Матч він і складається з того, що глядачі все 90 хвилин глядачі знаходяться в емоційному стресі, тут все можливо. Ми бачимо, що звичайна людина, спокійний, на футболі поводиться як дитина. Це наслідок любові і пристрасті.