10. Грем Полл, 2006.
Турнір 2006-го у Грема Полла не задався. В одному матчі він випадково показав червону картку, перш ніж показати другу жовту. Це не було б великою помилкою, але далі справи пішли гірше.
Перед тим, як вигнати хорвата Йосипа Шимуніча з поля, Полл попередив його ... тричі!
Арбітр, правда, вже довів, що вміє рахувати до двох, вигнавши з поля двох футболістів за один матч. А помилку з Шимуніча, як виявилося, викликало те, що Полл випадково заніс перше попередження хорвату в неправильну «австралійську» колонку. Отже, друге попередження Шимуніча виглядало для Полла, як перше.
Полл був звільнений від суддівства матчів, що залишилися ЧС, подальших міжнародних змагань і на рік був усунений від суддівства взагалі.
9. Зінедін Зідан, 2006
Зінедіну Зідану, одному з найбільших гравців усіх часів, будуть завжди згадувати цей інцидент.
Під час екстра-тайму, піддавшись на провокації з боку Марко Матерацці, Зідан вдарив італійського захисника головою в груди, і був тут же вигнаний з поля. А це означало, що володар Золотого М'яча не зможе виконати післяматчевий 11-метровий. Франція по пенальті програла 3:5.
Не будь Зідан вигнаний, помінялася б історія? Ми цього ніколи не дізнаємося. Як і сам Зідан.
8. Ганьба Хіхона, 1982
... А почалося все з того, що Алжир обіграв європейських футбольних велетнів, збірну ФРН, з рахунком 2:1.
Напередодні фінального матчу групи між ФРН та Австрією ситуація склалася така - якщо тільки німці не переможуть, вперед проходить Алжир, Австрія ж залишається за бортом. Але збірна ФРН дуже швидко повела в рахунку, і далі дві команди неспішно катали м'яч приблизно 80 хвилин, наче переконуючи один одного в тому, що і ФРН, і Австрія проходять мимо.
Ці події викликали масове обурення серед уболівальників. Натовп біснувалась, не вірячи в реальність подій, свідками яких вона тільки що стала. У Хіхона відчайдушно спалювали прапори.
Незабаром правила помінялися - тепер всі матчі проводяться в один час.
7. Андрес Ескобар, 1994
Під час матчу проти збірної США колумбійський захисник, намагаючись заблокувати удар супротивника, зрізав м'яч у свої ворота. Збірна США виграла матч з рахунком 2:1, і Колумбія вилетіла. А після повернення додому, Андреса застрелили. Подейкують, що його фатальний автогол коштував багато грошей наркобаронам, мовляв, вони його і замовили.
Тим не менш, незважаючи на автогол, Ескобар в Колумбії залишається вельми популярний. 120 тисяч людей проводжали його в останню путь, а його величезні портрети до цих пір дивляться на поле з переповнених колумбійських стадіонів.
6. Фабіо Гроссо, 2006
У непростому матчі 1 / 8 фіналу, коли гра вже котилася до екстра-тайму, італійці догравали вдесятьох, всі їх заміни вже були використані, а на табло зяяли нулі, захисник «Скуадри Адзурри» Фабіо Гроссо «пірнув» у штрафному австралійців. Рефері вказав на точку. Тотті забив. Італія вийшла в 1 / 4.
Попереду Гроссо чекав переможний гол у ворота Німеччини в півфіналі турніру і забитий 11-метровий у післяматчевій серії фіналу. Так стають переможцями.
5. Змова 66-го
Розкриті змови - це завжди скандал! Але цей - класичний. Він крутиться навколо двох матчів: ФРН - Уругвай і Аргентина - Англія.
ФРН обіграв уругвайців 4:0 після славного «Сейва» німецького захисника Карла-Хайнца Шнеллінгера, який руками відбив м'яч з ледь не «дев'ятки» власних воріт. До того ж Уругвай догравав вдев'ятьох. Все це дозволило ФРН забити під завісу зустрічі три голи.
Другий матч - англійці проти аргентинців. Аргентинський гравець Антоніо Раттін видалений з поля за суперечки з арбітром, не дивлячись на те, що футболіст і рефері не говорили на одній мові. Англія перемогла 1:0.
У результаті, англійська рефері дозволив ФРН пройти далі, а його німецький колега простягнув у відповідь руку допомоги збірної Англії.
А чутки про змову поповзли через процедуру суддівської жеребкування на ці два матчі. Адже жеребкування «по швидкому» провели без представників Уругваю та Аргентини ... Зате були присутні німці, англійці і кілька африканських представників - цього, як з'ясувалося, вистачило.
4. Гамаль Гандур і Майкл Рагунат, 2002
Турнір 2002-го був переповнений неякісним суддівством. Складно знайти приклади найгірших суддівських помилок, ніж ті, якими «порадували» нас деякі арбітри азіатського ЧС. Мова піде про матч Іспанія - Південна Корея.
Рефері Гама Гандур скасував два взяття воріт іспанцями. Гол Ельгери через поштовху противника (нехай нікого й не штовхали), а золотий гол Фернандо Морієнтес скасував вже лайнсмен Майкл Рагунат, просигналізували, що за мить до того, м'яч пішов за межі поля.
Арбітр був не правий. Іспанія була вибита. Так Південна Корея, на правах господині турніру, пройшла далі.
Взагалі, матч проти Іспанії був лише піком кричущою допомоги арбітрів Південної Кореї, яка таким чином дісталася до півфіналу. Італії не зарахували прекрасний гол і видалили гравця, Португалія теж піддалася обструкції з боку суддів, про Іспанію ми вже згадали.
3. Ерік Фредрікссон і лайнсмен, 1986
Суддя Ерік Фредрікссон і його лайнсмен дозволили Бельгії забити два м'ячі з офсайду у ворота збірної СРСР. Причому, один з офсайдів розтягнувся на п'ять ярдів. Так Бельгія перевела гру в екстра-тайм і в підсумку перемогла 4:3.
Так, дві суддівські помилки вибили з турніру збірну СРСР, в яку входило безліч зірок легендарного «Динамо» Київ - команди, яка того року домінувала в європейському футболі.
Чотири роки по тому Ерік Фредрікссон знову зробив це зі збірною СРСР. Він відмовився помічати, що Марадона вибив рукою м'яч з лінії воріт своєї команди (хоч і знаходився прямо перед місцем подій), а пізніше ще й гол СРСР скасував.
2. Дієго Марадона, 1986
Спогади про Фолклендській війні були ще свіжі в пам'яті людей і поранили, коли збірні Англії та Аргентини зійшлися в чвертьфіналі турніру. І в той момент, коли Марадона використовував свою ліву руку, щоб роздрукувати ворота противника, його в секунду зненавиділи 50 мільйонів англійців.
Рефері і лайнсмен, у якого, до речі, був відмінний огляд, теж користувалися популярністю у висловлюваннях англійською мовою по всьому світу. Після гри Марадона заявив, що цей гол став реваншем Аргентини за програну англійцям війну.
1. Тофік Бахрамов, 1966
Мабуть, це найвідоміша помилка в історії чемпіонатів світу. Тофік Бахрамов був невідомим «російським» лайнсменів фіналу ЧС 1966-го року. Хоча взагалі-то він був з Азербайджану, чий національний стадіон нещодавно був названий його ім'ям.
Після 11 хвилин екстра-тайму, Джефф Херст завдав удар, затрясши поперечину, - м'яч відскочив вниз ...
Питання про те, чи перетнув м'яч тоді межу воріт збірної ФРН, люто обумовлюється і до цього дня. Але сучасна техніка дозволила проаналізувати момент і підштовхнула до висновку - м'яч лінію не перетинав, гола не було.
З чуток, коли на смертному одрі Бахрамова запитали, чому він зарахував той гол, він вимовив лише одне слово: «Сталінград».
У всякому випадку, у своїх мемуарах він пише, що подумав, ніби м'яч все ж прошмигнув у ворота.
Помилка Бахрамова дозволила Англії повісті 3:2 у фінальному матчі проти ФРН і з'явилася рукою допомоги, яка вказала британцям дорогу до тріумфу.
Ед Віма, www.bleacherreport.com