Чеський захисник "Шахтаря" Томаш Хюбшман вже двічі тато і зупинятися на цьому не збирається: футболіст мріє про трьох дітей. Але це в майбутньому. Поки ж Томмі, як називають його колеги по команді, виховує трирічну Мікаелу і няньчить 4-місячного Томаша. При цьому встигає разом з дружиною Яною щорічно усиновляти по одному вихованцю з Празького зоопарку - в його сім'ї вже міцно прописалися горила і білий ведмідь.
Але цього разу ми вирішили поговорити з футболістом не про тварин, а про рідних нащадка. І - ні слова про футбол!
БІГ ПО РодДом
- Томаш, признайся, ти при пологах хоч раз був присутній?
- Коли на світ з'явилася Миша (так футболіст в побуті називає доньку. - Прим. Авт.), Я був у від'їзді, а народження Томаша бачив. Тоді я як раз в Празі був - у складі збірної. І встиг до лікарні.

- Страшно було?
- Ну-у-у (сміється), не жахливо. Якщо чесно, думав, що буде гірше. Коли почалися перейми, дружина мені повідомила, що їде в пологовий будинок. Звідти зателефонувала і сказала, щоб поспішав. Через 40 хвилин я приїхав. Забігаю, взувають бахіли - і мчу до палати, тому що медсестра підганяла: "Швидше, швидше, через кілька хвилин все закінчиться". Загалом, я встиг до головного моменту - народженням сина! Дитину помили, зважили, перевірили, загорнули, і я приніс його дружині. Брати його на руки я вже не боявся, з Михайлом був досвід. Тільки дочка в нас була маленька - 3 кг і 50 см, а Томаш вимахав 54 см і 4 кг 120 г!
- На кого малюк схожий?
- (Сміється) Спочатку був копією брата дружини. А потім став змінюватися - зараз вже і від мене щось там є.
- Мікаела не ревнує батьків до брата?
- У перший тиждень злилася від того, що їй доводилося чекати, поки дружина сином займалася. Потім заспокоїлася. Хоча ми її готували до появи брата.
- Хрестити сина будеш?
- Ні. У нас в родині ніхто не хрещений.
Сльози не проб'єшся
- Який ти тато - суворий, м'який?
- В основному м'який, мене ж постійно не буває вдома. Тому, коли бачуся з дітьми, все їм дозволяю, балую! А дружина мене за це лає. Але після канікул і зборів планую перевезти родину в Донецьк.
- Запросити няню на допомогу Яні?
- Ні! У чехів наймати няньок не прийнято. Я перший час навіть дивувався, що у вас в Україні таке часто-густо. А в нас вихованням дітей займаються тільки батьки.
- Томаш, як вважаєш, чи потрібно карати дитину?
- Дивлячись за що. Я вважаю, що у дітей має бути закладено розуміння того, що погано, а що добре. Кордони мають бути. Доньку я ні разу в житті не вдарив, хоча іноді і хотілося (сміється). Але якщо Міша доводить, то можу на неї накричати. І найцікавіше, адже вона знає, що можна робити, а що не можна.
- А коли донька плаче?
- Це її захист. Але мене таким не проб'єш. Якщо покарав, то знаю, за що.
- Яку освіту ти хотів би дати дітям? Це буде приватна школа або, навпаки, відправиш їх у звичайний колектив?
- Михайлик у нас ходить в садок - звичайний загальний дитячий сад. У свій час вона хотіла навіть залишатися там ночувати. Їй подобається в колективі. А ще ми з донькою часто на метро і трамваях катаємося по Празі. Так би мовити, виходимо в маси.
Думаю, діти будуть навчатися у звичайній школі чеської. Які предмети стануть для них улюбленими, це їх вибір. Але старт їм повинні дати батьки. Мікаела вже зараз займається верховою їздою по 3 рази на тиждень. Сама захотіла - тепер ходить в групу для малюків. Їй подобаються тварини. Раніше вона вдома весь час з собаками поралась, розчісувати їх намагалася. Але собакам це було не до душі. Так що тепер вчиться доглядати за кіньми.
- А іноземні мови?
- Так, дочка вчить англійську - займається зі справжньою американкою. До речі, її вчителька не знає чеської. Загалом, вони навчають один одного.
До народження сина моя родина жила в Донецьку - і тут Миша вчила ще й російську. Повернеться - буде продовжувати займатися. Знаючи англійську і російську, вона ніде не загубиться. Ну і, звичайно, нехай чеський вивчить досконало.
Наркомани ПІД ЗАБОРОНОЮ
- Ти щось знаєш про дитячі хвороби?
- Ой, ні, дуже мало! Хоча зараз більше, ніж раніше: а то взагалі боявся, коли донька хворіла. Тепер вже знаю, що робити у разі нежиті у дітей (сміється). Ну а в іншому моя дружина добре розбирається. Всі ці проблеми якось вирішуються без моєї участі.
- Трапляється, характер дитини формується вулицею, оточенням, друзями. Чи будеш відсіювати друзів своїх дітей, якщо побачиш, що вони погано впливають на них, або дозволиш їм спілкуватися з тим, хто їм цікавий?
- Якщо це не буде впливати на їхнє здоров'я, нехай спілкуються, з ким хочуть. Але я ніколи не дозволю їм дружити з наркоманами. Це жорсткий заборона! Я хочу, щоб, коли мої діти виростуть, я був би впевнений, що вони сформувалися як особистості, знають, що можна і чого не можна робити в житті.
- На яку жертву ти готовий заради власної дитини?
- Здоров'я в житті - найголовніше. І якщо заради здоров'я моїх дітей потрібно буде пожертвувати своєю кар'єрою або взагалі собою, я готовий це зробити.