Думаю, багато вболівальників, уважно стежать за європейським футболом, розуміли, що фаворитом нашої групи є саме французька збірна. Відмінний підбір гравців, молодий цікавий тренер, визначений голод, чого ще потрібно команді топ-рівня? Але французька сила не означала української слабкості до цієї гри, і, незважаючи на рахунок, не означає її і після.
Олег Блохін не поміняв стартовий склад, хоча дехто й чекав появи деяких донецьких захисників на «Донбас-Арені» і, перш за все, Ярослава Ракицького. Але не замість ж Селіна, відмінно відіграв проти шведів? Та й динамівську зв'язку Михалик-Хачеріді порушувати тренеру не захотілося. В інших лініях зміни може і напрошувалися, враховуючи, що французи - це не шведи, але їх Олег Блохін почав робити вже після перерви. Зокрема, помінявши Вороніна і Назаренко.
Французи перший матч не виграли і Лоран Блан мав право і зробив цілих дві заміни. Замість Евра в захисті з'явився Кліші, а Малуда замінив Менез, що, враховуючи нинішні якості цих гравців, можна було розуміти, як акцент на атаку. Але, взагалі, у французів такий вибір гравців у всіх лініях, що можна сказати одне - нашій команді було б важко мати справу з будь-яким поєднанням.
Це було помітно з перших хвилин. Навіть у перші 4 з невеликим хвилини під дощем французи виглядали краще. Один раз Менез після передачі Насрі навіть намагався вискочити сам на сам, але Пятов теж вискочив і виніс м'яч. А потім, сила дощу все ж переконала суддю відвести команди в укриття. Рідкісний випадок, адже матч, як відомо, відбудеться в будь-яку погоду. Але видовище переконувало - з футболом краще почекати. Надто вже великі потоки води заливалися з хлябей небесних у відро «Донбас-арени».
На щастя, матч все ж таки відбувся, інакше я представляю проблеми всіх тих, хто прибув до Донецька тільки на вечір гри. Через годину команди вийшли на поле і суддя включив свій секундомір. Гра продовжилася з того ж місця і того ж невеликого переваги французів. Перевага гостей полягала навіть не у володінні, а поводженні з м'ячем. Рібері, Насрі, та й всі інші гравці цієї збірної дуже технічні. Наші ж спочатку, здавалося, кілька губилися і, наприклад, Хачеріді допустив дві помилки поспіль саме у грі внизу.
Але це було більше стартове хвилювання, хай і розтягнулося на цілу годину дощу. Далі наші футболісти знову закликали свої бойові якості, постаралися грати якомога швидше і рішучіше і заважали французам поводитися з м'ячем, як можна далі від своїх воріт. І це приносило певні плоди, хоча Рібері і компанія дещо, звичайно, все одно створювала в атаці. Блискучу техніку французи демонстрували ще й на найвищих швидкостях - як таких зупинити?
Перший момент виник у Бензема якраз після швидкої перепасовки і прориву по центру. Насрі забезпечив партнера відмінною передачею, але в штрафній Карим занадто довго перекладав м'яч з ноги на ногу, в результаті ніг навколо м'яча виявилося вже набагато більше, ніж дві і наші ноги зробили необхідний винос. У наступній швидкій атаці Рібері вивів Менеза один на один і той навіть забив, але офсайд був більш, ніж помітний.
Наші футболісти не тільки непогано заважали грати противнику, а й намагалися грати самі. За м'яч чіплявся Шевченко, але на самому передньому краю атаки йому не вистачало підтримки. Коли підтримка з'явилася, стали виникати і шанси. Так Ярмоленко непогано бив у правий нижній кут - не потрапив.
У Франції моменти ставали все небезпечнішими. Рібері обікрав Назаренко на лівому фланзі і видав пас Менез, який з меж штрафної пробив вище. Наступний момент створив Тимощук, на жаль, у наших же воріт. Відкидку Анатолія назад перетворилася в пас його партнеру, але по клубу, а не збірної, тобто Рібері. Франк на цьому Євро нагадує себе з комп'ютерної гри, головне тиснути кнопку прискорення і він втече від усіх. Загалом, Рібері понісся по лівому флангу, прострілив і Менез виявився вже точно на гольовий позиції у штрафному, але Пятов, єдиний футболіст «Шахтаря» на «Донбас-Арені», показав, що він ще й неповторний і врятував збірну України від голу.
Але й у нас були шанси. Селін зробив закид на Шевченка, який зумів відірвати від захисту по лівому флангу, виходив майже один на один, але і чудово розумів, що його наздоганяють і треба бити. Пробив сильно і в кут, але Льоріс був на місці. Важко було забити, Андрій зробив усе, що міг. Цей епізод став початком вдалого відрізка нашої команди. Після того, як Ярмоленко запрессінговал Кліші було кілька кутових поспіль. Після одного з них і помилки Мексеса в штрафний Франції було гаряче.
Але останній момент в таймі, можна сказати, справедливо підвів його підсумок, в тому плані, що був у французів. Після подачі Насрі Мексес потрапив по м'ячу в чужій штрафній (чого не зробив перед цим у своїй) і Пятов знову показав себе дуже класним воротарем.
Другий тайм ми почали з Девічем замість Вороніна. Андрій дійсно до перерви нічим не запам'ятався. А ось Марко свій тайм провів дуже активно і не дивно буде в наступній грі побачити його вже в основі.
Деякий час гра проходила на зустрічних курсах. Французи нарощували свій тиск і конкретизували його у все більш гострих моментах, наші намагалися зловити суперника на контратаці, яка, мабуть, була єдиним засобом збити Францію з їхньої гри, позбавити цієї залізобетонної впевненості в своїх силах. Ми обмінювалися випадами. Менез вийшов зліва майже, як Шевченко в першому таймі і теж не переграв воротаря. Шевченко пробив з-за штрафної і трохи не потрапив в ліву дев'ятку. Зіграно було, тим не менш, блискуче. Добре і Девіч підключив Тимощука, але Анатолій сходу не пробив, а вже опинившись у штрафному послав м'яч вище цілі.
Ну а наступний випад Франції був уже точним. Рібері понісся (це більш правильний дієслово щодо Франка, ніж втік) від одноклубника Тимощука по лівому флангу, віддав у центр, де відсуває назад Бензема розпорядився віддати передачу на Менеза вже в штрафну. Жеремі трохи відхилився вліво і відразу пробив у ближній кут низом. Рібері ще встиг майнути, загороджуючи воротареві огляд. Селін, Пятов - їх толком і звинуватити нема в чому. Виконання на найвищому рівні.
Теж саме можна сказати і про другий м'яч, який ми пропустили всього лише через 3 хвилини. Знову распасовщіка став Бензема, він же перед прекрасним пасом відмінно розвернувся, поставивши цим у глухий кут опонентів. Ну а Йоан Кабайе, що опинився на центрфорвардском місці Бензема, зіграв не менш класно. Одним дотиком підправив м'яч повз Гусєва (Михалик не перехопив пас раніше), і відразу ж пробив лівою з-під Гусєва ж і точно.
Ми не змогли збити французів з їхньої гри, а вони зробили це двічі за 3 хвилини. Як не опинитися в стані гроггі? Судячи по одній з атак французів, що трапилася хвилин через 10, наші певної розгубленості не минули. Французи ж настільки спокійно розпоряджалися м'ячем навколо штрафної збірної України, що це межувало із знущанням. Насрі був у штрафному, але чомусь не бив, зате Кабайе вистрілив і потрапив в штангу. Забив Йоан чи ні, це ніяк не могло похитнути впевненість Франції у майбутній перемозі.
Олег Блохін зробив ще дві заміни, вийшла парочка Мілевський-Алієв. Спочатку зайвий форвард вийшов замість півзахисника Назаренко, після чого було особливо страшно за те, як ми будемо протистояти в середній лінії французам. Втім, нас перегравали і з Назаренко. Інша справа, що нічого принципово Мілевський і Алієв змінити не могли. Артем заробив один штрафний для одного, який пробив вище. На жаль, не в тому стані підійшли ці талановиті від природи хлопці до Євро. Повчилися б у старшого товариша Андрія Шевченка, який досяг зовсім інших висот у кар'єрі й усе ще голодного і вичавлює з себе максимум. Але це різниця поколінь.
В останні півгодини наша команда шукала щастя в атаці, але стовідсоткових моментів не створила. Хоча хороший був Девіч, старалися і всі інші. Однак, навіть наші далекі удари були менш небезпечними, ніж штрафні Рібері та Насрі. При цьому, французи, звичайно ж, вирішивши завдання, перейшли в енергозберігаючий режим.
Що ж, поразка від Франції читалося і тому не варто надмірно турбуватися. Поклавши руку на серце, до чемпіонату читалося і більше великої поразки. І не думалося, що у нас будуть цілком реальні шанси в атаці. Так що, зіграла команда Блохіна зовсім не погано, знову показавши, що з бойовим настроєм у нас повний порядок. Не будь-якого суперника можна цим взяти, тим більше, що виграти Євро хочуть все і налаштовуватися відмінно вміють і французи з англійцями. Але те, що за збірну Україну на домашньому Євро абсолютно не соромно - це факт.