Уродженець провінційного Мелітополя вихором увірвався до когорти кращих захисників українського чемпіонату, завоював місце в основі київського "Динамо". Цілком логічно, що хлопця з ростом під два метри помітили і тренери національної збірної.
- Євгене, чи складно було уродженцю Мелітополя досягти таких висот? Гра в "Динамо", збірної ...
- Навряд чи можна відповісти на це питання однозначно ... Протягом кар'єри десь потрібна удача, щоб тебе помітили, але головне все ж таки - щоденна робота. Якщо ці два фактори поєднуються, то, здається, все не так вже й важко, але скільки поту й нервів стоїть за цим ...
- Судячи з твоїми словами, можна зробити висновок, що тільки непідробна любов до футболу може допомогти вирости в футболіста високого рівня?
- Так і є. Почав займатися футболом, тому що слабо уявляв собі життя без м'яча, який старанно ганяв вже з шестирічного віку, а то й раніше (сміється).
- Зазвичай футболісти в дитинстві не відрізняються спокійним характером ...
- Сміливо можу це підтвердити! Як прийнято говорити, без шила в одному місці не обійшлося.
- Твоїм першим клубом цілком логічно став "Олком". Перехід на новий рівень важко дався?
- Чесно кажучи, важкувато було. Постійно тренування, фізичні навантаження - до всього цього звик поступово.
- Подейкують, старожили клубу молодих не любили ...
- Дійсно, певні тертя були ... Звичайно, все це неприємно, але десь це природний процес. З часом справи в цьому плані налагодилися ...
- Вже в ті роки з'являлися мрії про "Динамо" або просто про клуб елітного дивізіону?
- Не те щоб мрії, але дуже хотілося спробувати свої сили на більш високому рівні. Тоді й підвернувся варіант з "Волинню" ...
- ... На чолі з Віталієм Кварцяний ... Людина зовсім непростий ...
- Знав про це, але ніякої боязні не було. Приховувати не стану, певні конфліктні ситуації виникали, але в цілому все було нормально, як і повинно бути у відносинах тренера і гравця. Кути поступово згладилися, тренувального процесу нічого не заважало.
- Далі, на початку 2008-го, перед тобою стояв серйозний вибір: чи пристати на пропозицію "Динамо"? ..
- Сумніви з цього приводу виникали. З одного боку хотілося заграти в київському клубі, але з іншого боку, звичайно, знав, що лише деяким вдається подолати дорогу до основного складу. Проте у результаті я ризикнув ...
- Не було моменту, коли пошкодував про свій вибір?
- Ясна річ, відразу я й не розраховував на місце в першій команді. Розумів, що деякий час доведеться провести у дублі. Так минуло шість місяців ... Рік ... Півтора ... Просвета все не було. Пригадуються матчі за Суперкубок країни і кубковий з "Олкомом", але загальна картина все одно залишалася нерадісної ...
- Я так розумію, навіть ти сам свої шанси на якийсь прорив оцінював низько?
- Більше того, у середині 2009 року я вже практично твердо мав намір йти з "Динамо", нехай у клуб слабші, але зате мати там ігрову практику. На щастя, на такий радикальний крок йти не довелося - у Київ приїхав Валерій Газзаєв, який повірив у мене, взяв у першу команду. Радий, що зумів виправдати його довіру, може, поки не повною мірою, але ще старанніше буду працювати надалі.
- Чемпіонат України чемпіонатом, але дуже швидко ти і в Лізі чемпіонів дебютував ...
- Відчуття приголомшливі! Рівень зовсім інший - тут і без моїх слів зрозуміло. Шкода тільки, що все так склалося ...
- Але ж могло бути інакше?
- Природно. Навіть з самої сильної групи Ліги можна було виходити, але останні хвилини гри з "Інтером", "Барселоною" ... Ех ...
- Навіть з цими поразками були хороші шанси вийти хоча б в Лігу Європи, але незбагненним чином "Рубін" зумів взяти у каталонців очки.
- Що незбагненним, то незбагненним ... Я дуже здивувався таких результатів. Не знаю, що в тих матчах відбувалося з "Барсою" ... В цілому ж, думаю, ми билися гідно - десь трохи не вистачило везіння, може, досвіду.
- Але на цьому життєві "потрясіння" для тебе не завершилися - була виклик в збірну. Начебто, він не повинен був тебе здивувати, оскільки основні футболісти "Динамо" майже завжди і в збірну залучаються ...
- Я це розумів, десь у глибині душі вірив у прихильність тренерів головної команди країни, але щоб ось так відразу на гру з Англією! .. Думав, у кращому разі трохи згодом на товариський матч покличуть ...
- З британцями-то все пройшло успішно, але далі ...
- ... Давай не будемо про Греції. Навряд чи я зможу щось нове додати до вже сказаного раніше гравцями та наставниками. Дуже прикро було, це просто треба пережити ... У цілому ж останній відрізок кар'єри склався у мене добре - сподіваюся, і надалі буду прогресувати, самовдосконалюватися.
- Сперечатися не буду. У такому випадку розповідай про свої улюблені клуби, в яких хотів би пограти.
- В одному вже граю. "Динамо" люблю з самих ранніх років, для мене ця команда і до цього дня залишається най-най. Якщо говорити про інших європейських клубах, то дуже подобається "Манчестер Юнайтед" і чемпіонат Англії зокрема. Мабуть, ці дві команди займають левову частку в моєму серці.
- А якщо говорити про серце в іншому аспекті ...
- А інший аспект - особистий, про це буду мовчати (посміхається).
- Ну, нічого в тебе не вивідати ... А що там з транспортом? Машиною вже обзавівся?
- Усе ще немає. Продовжую гризти "граніт науки", щоб права отримати, ну і безпосередньо навчитися водити. Вже найближчим часом мої "борошна" повинні закінчитися (сміється), тоді і транспортний засіб можна купувати. Напевно, на Hyundai "доведеться розщедритися.
- Новорічну святкову програму вже спланував?
- Та планувати особливо нічого. Швидше за все, просто з друзями посидимо в кафе. Хоча, зізнаюся, Новий рік я люблю - для мене це не просто чергове свято, щось більше.
- З такого приводу трохи і режим порушити можна ...
- Хіба що пригубити якогось шампанського, не більше того. До спиртних напоїв ставлюся байдуже. Адже мене ще в юному віці бабуся вчила, що не можна пити і курити. За це я їй дуже вдячний.
- А взагалі можеш пригадати, коли останній раз вживав алкоголь або сигареткою "бавився"?
- Ще не вистачало це запам'ятовувати (посміхається). Так відразу і не скажу - вкрай рідко дозволяю собі навіть, як уточнював, "пригубити". А на рахунок сигарет ... Боюсь, здивуєшся, але ніколи у своєму житті і не пробував курити ...