Відразу після укладення 3-річної угоди, новачок динамівського клубу Андрій Воронін, який перейшов з англійського "Ліверпуля", дав інтерв'ю офіційному сайту "Динамо".
- У мене були варіанти продовження кар'єри і в Німеччині, і кілька в Росії, але в підсумку зупинив свій вибір на "Динамо", - розповів Андрій Воронін. - Мене підкупив професійний підхід керівників московського клубу при проведенні переговорів, сподобався також розмову з головним тренером Андрієм Кобелєвим. Наші погляди зійшлися. Перед "Динамо" ставлять високі завдання, мені це цікаво. Вважаю, що російський чемпіонат дуже хорошого рівня.
- Вам вдавалося за ним стежити?
- Скрізь, де я жив, у нас вдома приймалися російські та українські телеканали. Так що в неділю вдень мав можливість по Першому каналу спостерігати за матчами російської прем'єр-ліги, загальне уявлення отримував непогане.
- Не насторожували деякі старенькі стадіони?
- Трохи незвично, звичайно, буде, особливо спочатку. Все-таки я останні 15 років виступав у Німеччині й Англії, грав на класних переповнених аренах, де панувала неймовірна атмосфера. Подивимося, які тепер будуть враження. Сподіваюся, що перехід пройде безболісно: я спілкувався з багатьма друзями, ніхто нічого поганого про російському чемпіонаті не говорив.
- Хто ці друзі?
- Говорив з Ребровим, Гусіним, Тимощуком, Кормільцевим, Піменова, Білялетдіновим. Ніхто з них від переїзду до Росії не відмовляв.
- З мотивацією проблем не виникне?
- У мене ніколи не було труднощів з мотивацією, з цього приводу я абсолютно не переживаю. Навпаки, новий виклик тільки допоможе налаштовуватися по максимуму.
- Ви поділяєте свою кар'єру на вдалий німецький етап і менш вдалий англійську?
- Скажу так: ні про одного зі своїх переходів я не шкодую. Так, в Німеччині багато що виходило, а в "Ліверпулі" траплялися неприємні моменти, але ніхто не знає, як склалася б моя доля, якби коли-небудь прийняв інше рішення. У мене про всі клуби залишилися теплі спогади, збереглися хороші відносини і з хлопцями, і з керівниками. При цьому тепер все це вже в минулому, я відкриваю нову сторінку.
- Приємно, що вперше у вашому клубі всі будуть говорити російською?
- Так, це позитивний момент. Правда, я граю ще і в збірній України, де всі спілкуються українською. Але в клубі такий досвід буде дійсно вперше. Хоча і в Німеччині складнощів з мовою не відчував - німецький знаю досконало. В Англії ж спочатку було важкувато, але перед від'їздом вже з усіма хлопцями склалися хороші приятельські стосунки. Словниковий запас першої необхідності не такі вже й широкий. Хоча по-русски мені, звичайно, пояснюватися буде простіше, ніж по-англійськи.
- З кимось із нинішніх гравців "Динамо" знайомі?
- Особисто - ні, проте ми це пробіл швидко заповнимо. А заочно і мене, напевно, багато хто знає, і я - багатьох.
- Які цілі ставите на сезон?
- Дай Боже, щоб обійшлося без травм, а сезон склався вдало і для мене, і для команди. Завдання-то серйозна - битися за чемпіонство.
- Сім'ю переносьте до Росії?
- Так. При цьому нас очікує багато нового. Дружина, наприклад, цікавиться: як це так - три збору за два тижні? Незвично. Але обгрунтуємо, все буде нормально. Зараз головне - швидше закінчити всі паперові справи в Англії і знайти будинок на новому місці. У Москві ми з дружиною бували усього кілька разів, люди тут нові, в "Динамо" ж пообіцяли допомогу у пошуку житла. Розташоване неподалік від бази, мабуть, в Новогорске, при цьому важливо, щоб поряд був дитячий садок: нашому синові зараз два роки, а дочки рік.
- До Туреччини вирушає група динамівських уболівальників. Вони вас там побачать у справі?
- Сподіваюся, що 17-го або, принаймні, 20-го січня вперше приклад футболку в контрольному матчі.