Як добре все починалося для Швейцарії на цьому чемпіонаті світу. Перемога в першому турі, та ще над безсумнівним фаворитом групи - Іспанією. Проте, слідом за блискучим початком команда Хітцфельда програла Чилі і не зуміла обіграти Гондурас. Довівши певну випадковість тієї своєї перемоги. Іспанія і Чилі заслужено виходять з групи, ну а швейцарці не змогли навіть обіграти практично невмотивована Гондурас.
Перший тайм пройшов досить нудно. Швейцарці володіли перевагою, але рідко втілювали його в моменти біля чужих воріт. Головний момент тайму упустив Дердійок, що не потрапив у ворота головою з забійної точки після відмінного навісу Барнетта. Ще можна згадати удар Інлер з-за штрафної (неточно) і пару епізодів біля Нкуфо на дальній штанзі - один раз він не пробив, а скинув м'яч уздовж воріт, а в другому випадку пробив головою повз.
Отже, перший тайм був не дуже цікавим, у дусі більшості таймів на ЧС-2010. У перерві швейцарці дізналися, що іспанці обіграють Чилі і що їм потрібно перемагати Гондурас, навіть бажано перемагати з різницею в два м'ячі. У принципі, вони і так знали, що потрібно вигравати. Але, як показали подальші події, після перерви значно краще заграв Гондурас. Трійця Суасо, Альварес, Джеррі Паласіос створила моментів на 3-4 голи. На щастя швейцарців - не забили жодного разу. Але це щастя, зрозуміло, не є повним, адже поки Гондурас створював і упускав момент за моментом, у Швейцарії розладналося все, і ззаду, і попереду.
Досить швидко гондурасці повинні були забити два м'ячі і заспокоїти тим самим Швейцарію, позбавити непотрібних надій. Але Суасо після навісу Альвареса пробив головою повз з лінії воротарської, а потім Альварес після передачі Суасо не зміг переграти Бенальо, опинившись на відмінній позиції для удару.
Надалі у Гондурасу було ще кілька таких веселих виходів, але забити в результаті вдалося тільки з не зовсім зрозумілого поза грою. Джеррі Паласіос зобов'язаний був забивати, але встиг підставити ногу Маньін. Після кутового м'яч пропригал по воротарської перед відразу трьома Гондурасу носами. Загалом, достаток моментів вражало. І взагалі футбол виглядав, був самим, що ні на є, атакуючим.
Щоправда, у Швейцарії, якої якраз і потрібно було атакувати, гостроти було значно менше. Був удар Барнетта з лінії штрафної - з ним впорався воротар. Фрай мало не замкнув простріл, послав м'яч повз ворота. Це практично всі. Творча гра любить розкріпачених, а такими в цей вечір були гондурасці. Шкода, що їх розкріпачення не вилилося в парочку м'ячів і цілком заслужену перемогу на ЧС. Ну а «швейцарський замок» другий матч поспіль продемонстрував своє безсилля в тих випадках, коли треба не замикатися, а відкривати.
За матеріалами: Андрій КРИКУН
Швейцарія - Гондурас - 0:0
Блумфонтейн. Стадіон «Фрі Стейт»
Швейцарія: Бенальо, Гріхтінг, Ліхтштайнер, Хуггель (Шакіра, 78), Інлер, Фернандес (Якін, 46), Циглер, фон Берген, Барнетта, Нкуфо (Фрай, 69), Дердійок
Гондурас: Вальядарес, Бернардес, В. Паласіос, Джеррі Паласіос (Велкам, 78), Сабільон, Фігероа, Чавес, Нуньєс (Мартінес, 67), Томас, Альварес, Суазо (Турціос, 87)
Арбітр: Ектор Балдассі (Аргентина)
Фернандес (34) - Томас (4), Суазо (58), Чавес (65), В. Паласіос (89)
Удари (в ствір): 9 (3) - 5 (1)
Кутові: 4 - 3
Офсайди: 2 - 8