Володи́мир Петро́вич Булга́ков (* 1 січня 1947, Кам'янець-Подільський[1] — † 18 травня 2003, Львів) — радянський футболіст і тренер. Майстер спорту СРСР (з 1969). Заслужений тренер УРСР (з 1983). Володар Кубка СРСР 1969.
Вихованець «Динамо» (Хмельницький) і «Динамо» (Київ). У 1965 р. став чемпіоном СРСР серед юнаків.
У складі «Карпат» (Львів) перший матч провів 20 серпня 1966 року проти «Волги» (Калініно). Провів у складі «зелено-білих» 6 сезонів, у першостях СРСР зіграв 126 поєдинків, забив 26 голів. Фізично міцний, працездатний, полюбляв підключатися до атак.
17 серпня 1969 року у складі львівських «Карпат» забив переможний гол у фіналі Кубка СРСР.
Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури.
У 1972 році продовжив ігрову кар'єру у СК «Луцьк», наступний сезон провів у миколаївському «Суднобудівнику» (обидва клуби виступали у другій лізі). У 1975 році зіграв 17 ігор (1 гол) за «Металіст» (Харків) у першій радянській лізі, після чого став помічником головного тренера «Металіста» Євгена Лемешка. Закінчив Вищу школу тренерів у Москві.
Булгакову було присвоєно звання «заслужений тренер СРСР» у 1983 р. У ранзі наставника СКА «Карпати» двічі завойовував «бронзу» першої ліги СРСР (1984 і 1985). Був наставником відроджених «Карпат» (1990 рік).
Помер після серцевого нападу 18 травня 2003 року у Львові. Похований там же.