Франк Білал Рібері (фр. Franck Ribéry; 1 квітня 1983; Булонь-сюр-Мер, Па-де-Кале) — французький футболіст, півзахисник збірної Франції та футбольного клубу «Баварія» Мюнхен (Німеччина).
Свою футбольну кар'єру Франк починав у футбольній школі Лілля. Надовго затриматися там йому не вдалося: через складний характер гравець змушений був шукати собі нове місце роботи. Так, у 2001 році Рібері опинився у клубі "Булонь”, що виступав на той час у Другій лізі чемпіонату Франції. Наступного сезону футболіст перейшов до команди класом нижче - "Олімпіку” із міста Алез. Проте, через фінансові труднощі на деякий час Рібері довелося залишити футбол і шукати іншої роботи. Не зважаючи на це, у сезоні 2003 / 2004 Франк поновив свою спортивну кар’єру виступами за команду Третього дивізіону "Брест”. Наступного сезону він отримав запрошення до більш-менш серйозного клубу - ”Метцу”. Та через перебої із заробітною платнею у зимове міжсезоння Рібері підписав контракт з "Галатасараєм”. У складі турецького гранда Франк значно виріс як футболіст, в ньому розкрилися його основні ігрові якості - висока стартова швидкість і культура пасу. З ним він здобув національний Кубок. Але і в цьому клубі не обійшлося без скандалу - на цей раз трансферного, у результаті якого французький клуб "Олімпік” Марсель безкоштовно отримав контракт майбутньої зірки.
У новому клубі Рібері продовжував удосконалювати свою футбольну майстерність. Він провів більш ніж вдалий сезон у Марселі. Успіхи гравця не залишилися поза межами уваги тренерів збірної Франції. І перед Чемпіонатом світу - 2006 він отримав виклик до національної команди. Його дебют у футболці "Ле Бльо” випав на товариський поєдинок з Мексикою у травні, який дружина Раймона Доменека виграла з мінімальним рахунком. Не зважаючи на відсутність досвіду міжнародних змагань, Рібері не лише потрапив до списку 23 кращих, а й провів на турнірі усі сім поєдинків, причому шість з них розпочинав у стартовому складі. Він відзначився забитим м’ячем у ворота Іспанії в 1 / 8 фіналу, запам’ятався своїми майстерними діями у асистуванні, організаційних атакувальних діях, швидкістю, дриблінгом, точними розрізними пасами. Майже відразу Рібері став ключовою фігурою у складі Галльських Півнів, тому що вигідно вирізнявся на фоні більш вікових партнерів по команді.
Провівши ще один чудовий сезон у складі «Олімпіка», стало зрозуміло, що футболісту варто випробувати свої сили на якісно новому рівні. У той же час мюнхенська «Баварія» проваливши чемпіонат Німеччини 2006 / 2007 потребувала негайного оновлення складу, результатом чого став ряд гучних придбань. У сфері інтересів "Байерну” опинився і Франк Рібері. Трансфер француза склав рекордну для німецької Бундесліги суму - 25 млн євро. Разом із італійським та німецьким бомбардирами Лукою Тоні та Мирославом Клозе вони склали одну з кращих атакувальних ланок у Європі.
З новою командою Франк здобув Срібну Салатницю чемпіонів Німеччини, виграв національний Кубок. Проте не дуже вдалими як для гранда світового клубного футболу виявилися виступи команди в Кубку УЕФА. Перед початком турніру «Баварія» розглядалася як беззаперечний фаворит розіграшу, але на стадії 1 / 2 фіналу впевнену ходу німецької команди зупинив російський "Зеніт”. Рібері став без перебільшення лідером збірної Франції. Після того, як закінчив кар'єру геніальний Зідан, у ньому стали вбачати наступника Зінедіна. Хоча це і не зовсім вірно з погляду виконуваних кожним із них функцій: перший - класична «десятка», плеймейкер, диспетчер у грі, що з'єднує атакувальну і оборонну лінії команді, швидко переходячи із захисту до нападу; Франк більше тяжіє до гри на правому фланзі, хоч він і не є типовим вінгером, його основні козирі - висока стартова швидкість, прекрасна координація, володіння м'ячем дозволяють йому перемагати у боротьбі навіть з найміцнішими оборонцями.
Сам Зідан назвав його справжнім скарбом французької збірної. А так Франка охарактеризував інший його партнер по команді Тьєррі Анрі: «У світі важко знайти іншого гравця, котрий може так миттєво набрати швидкість із м'ячем у ногах, бути таким же вибуховим і при цьому точним у передачах. Його гра дуже проста. Він завжди рухається уперед і робить це розумно - за необхідності може вчасно зупинитися, вичекати момент, щоб точно передати м'яч. Він - страхіття для захисту суперника». Ці оцінки, дані справжніми професіоналами, якнайкраще говорять за майстерність футболіста.
Рібері дуже вдало провів відбірний цикл до Чемпіонату Європи - 2008, хоч провів лише один гол. Але на жаль сам Європейський форум став просто-таки провальним для трикольорових: вони не змогли подолати груповий етап, посіли останнє місце в своїй групі, набравши лише 1 очко і маючи різницю забитих - пропущених м’ячів -5. Рібері на максимумі своїх можливостей провів матчі зі збірними Румунії та Нідерландів, а ось у заключному поєдинку в групі з італійцями його спіткала невдача: у боротьбі із захисником "Скуадри Адзурри” Джанлукою Дзамброттою він пошкодив м’яз стегна, і вже на 4-й хвилині змушений був залишити поле на ношах. Приблизний строк реабілітації складатиме три тижні.
Особисте життя
Франк Рібері народився у північно-західній частині Франції у маленькому містечку Булонь-сюр-Мер. Сім’я вела злиденне життя, як і більшість населення того краю, де безробіття складало більше 50 %. Коли хлопчику було два роки, він із батьками потрапив у жахливу автомобільну аварію, в якій дивом вижив. Як згадка про неї на обличчі Франка залишився великий шрам через усю праву щоку, який став його такою собі візитною карткою. За нього він отримав від фанатів прізвисько Scarface - Обличчя зі шрамом, а самі вболівальники почали імітувати його. Ставши дорослим, Рібері неодноразово стверджував, що цей випадок зміцнив його силу духу. "Я - борець”, - каже він. За віросповіданням Рібері мусульманин. Він прийняв іслам, коли вирішив одружитися на дівчині з Алжиру Вахібі. Футболіст говорить, що поруч з нею він знайшов справжнє щастя. Подружжя виховує двох дочок - Хізію і Шахіне. Молодша дівчинка народилася 9 січня 2008 року в Парижі. Після переходу в іншу релігію він отримав друге ім’я - Білал.
Досягення і успіхи футбольної кар'єри
Командні
Володар Кубку Фортіс Туреччини - 2004 / 2005
Володар Кубку Інтертото - 2005
Чемпіон Німеччини - 2007 / 2008
Володар Кубку Німеччини - 2007
Володар Кубку німецької ліги - 2007
Фіналіст Чемпіонату світу - 2006
Особисті
Футболіст року у Франції - 2007
Кращий футболіст Бундесліги - 2007 / 2008