Я́нош Па́влович Габо́вда (* 16 липня 1941, с. Ключарки, Закарпаття — † 16 липня 1986) — радянський футболіст. Нападник, відомий виступами за «Карпати» (Львів). Володар Кубка СРСР 1969. Майстер спорту СРСР (1968).
Народився в селі Ключарки на Закарпатті в багатодітній сім'ї — мав 12 братів і сестер. Футбольну кар'єру розпочав у «Верховині» (Ужгород), потім виступав за команду міста Серпухов (Московська область). Згодом перейшов до вінницького «Локомотива», звідки його запросив до «Карпат» тодішній головний тренер львів'ян Василь Васильєв.
Дебютував у складі «зелено-білих» 8 квітня 1968 р. в матчі проти калінінградської «Балтики». Всього у складі «Карпат» в чемпіонатах СРСР зіграв 140 матчів, забив 67 голів. Кращий бомбардиром другої групи (клас «А») 1968 р. та першої ліги 1970 р. (в обох сезонах забив по 24 голи). Входив до списку 33 найкращих футболістів УРСР (1970 р.).
Славився неперевершеною грою головою — велику частину голів забив саме після виграних верхових дуелей. У фіналі Кубка СРСР 1969 за рахунку 1:1 Янош саме головою скинув м'яч Володимирові Булгакову і той забив переможний гол, завдяки якому львів'яни здобули трофей. Один із найрезультативніших бомбардирів львівських «Карпат» за всю історію клубу.
Після «Карпат» провів 2 сезони за «Локомотив» (Вінниця) і 2 сезони за «Буковину» (Чернівці). Помер 21 листопада 1986 року. Похований у рідному селі Ключарки.
Зараз за львівські «Карпати» грає племінник футболіста — Юрій Габовда.