Юрій Миколайович Калитвинцев (5 травня 1968, Волгоград) - радянський і український футболіст, півзахисник і тренер. Майстер спорту міжнародного класу (1988).
У чемпіонатах СРСР виступав за Волгоградський «Ротор» (1985-1986, 1988-1991) і ростовський СКА (1986-1988, під час перебування на армійській службі).
В кінці 1991 перейшов у московське «Динамо», у складі якого двічі став бронзовим призером чемпіонату Росії (1992, 1993). Початок сезону-1994 відіграв в дубль «Динамо» в третій лізі, а залишок сезону - в Нижегородському «Локомотиві». Незважаючи на отриманий в кінці сезону у матчі з владикавказскім «Спартаком» перелом ноги, був запрошений у київське «Динамо» президентом клубу Григорієм Суркісом, відхиливши пропозицію московського «Торпедо». В виївському Динамо Юрій Калитвинцев став дмспетчером команди, через нього в значній мірі будувалася відроджена гра, «Динамо» знову серйозно вийшло на європейську арену.
Після звинувачень Валерія Лобановського в програші чвертьфінального матча Лігі Чемпіонів туринському «Ювентусу» у 1998 році перейшов в турецький «Трабзонспор», але залишив команду через наскільки місяців через невиплати зарплати. Кар'єру футболіста закінчив у 2000 році в київському ЦСКА.
За збірну України провів 22 матчі, забив один гол, змінивши російське громадянство на українське.
В якості тренера працював з клубом «Закарпаття» (Ужгород) (2001-2002) і з юнацької збірної України (2003-2006).
З 2007 року тренує спільно з Геннадієм Литовченком команду «Динамо-2» (Київ), виступає у першій лізі.
Очолювана Юрієм Калитвинцевим юнацька збірна України віком до 19 років (U19) 2 серпня 2009 року стаоа чемпіоном Європи, перемігши у фіналі в Донецьку англійців з рахунком 2:0.
    * Чотириразовий чемпіон України (1995-1998).
    * Дворазовий володар Кубка України (1996, 1998).
    * Дворазовий володар Кубка чемпіонів Співдружності (1997, 1998).
    * Двічі потрапляв у список 33 кращих футболістів чемпіонату Росії (1992, 2 місце; 1994, 3 місце).
    * Володар нагороди український футболіст року (1995); третє місце (1997).