Народився у Бєлграді. Батько Марка колись був футболістом, тому син рано зацікавився спортом. У футбольну секцію хлопця прийняли у віці 10-12 років. Першою командою стала белградська «Звездара», дебют в основній команді якої відбувся у чемпіонаті 2000/01 першої ліги Югославії. Команда вийшла до найвищої ліги, але після вбивства президента «Звездари» Бранислава Трояновича влітку 2001 року справи у клубі пішли кепсько.

Наступними клубами у кар'єрі стали столичні «Железник», «Раднички» і «Вождоваць». Взимку протягом сезону 2004/05 правий півзахисник прийняв умови вищолігової луцької «Волині», яку тренував Віталій Кварцяний і перебрався до України. У ті роки Девич не забивав багато, бо грав на правому фланзі півзахисту і не так часто підключався да наступальних дій. Після першості України 2005/06 «Волинь» опинилася у «зоні вильоту» і мала покинути найвищу лігу. Марко Девіч не бажав грати у першій лізі, тому міг би повернутися до Сербії, але з'явилася пропозиція від харківського «Металіста». Протягом тижневих оглядин Девич добре себе показав, забивши єдиний гол у товариській грі з «Іллічівцем», яку «Металіст» виграв 1:0. Мирон Маркевич взяв футболіста до своєї команди.
У чемпіонаті 2006/07 він був постійним гравцем основи, забив 4 голи у 27 іграх і долучився до величезного успіху харківського клубу — «бронзи» чемпіонату і виходу до Кубка УЄФА. У першості 2007/08 Маркевич поставив Девича на позицію атакувального півоборонця (або форварда другого плану) і ігрові таланти серба проявилися ще яскравіше — забивши 19 голів, Марко став найкращим бомбардиром чемпіонату України 2007/08. На початку 2008 року через відсутність зацікавленості до гравця з боку збірної Сербії, балканський футболіст висловив бажання виступати за збірну України.
25 червня 2008 року гравець отримав громадянство України
15 жовтня 2008 р. Харківська обласна призовна комісія прийняла рішення по клопотанню ФК «Металіст» про надання Девичу відстрочки від строкової військової служби в Збройних силах України (вже 28 жовтня йому виповниться 25 років, а після досягнення цього віку на строкову службу не призивають).