Ві́ктор Бори́сович Олі́йник (* 30 серпня 1960, Кельменці, Чернівецька область) — радянський та український футболіст. Нападник і півзахисник, виступав, зокрема, за «Буковину» (Чернівці), «Металург» (Запоріжжя), «Карпати» (Львів), «Краковію» (Краків) і «Ністру» (Кишинів). Батько футболіста Дениса Олійника.
Починав грати у футбол у «Фрунзенці» (Суми). Перший тренер — О. Г. Путєвський.
Перед сезоном 1982 перейшов у «Буковину» (Чернівці), з якою того ж року виграв українську зону другої ліги. У сезонах 1985—1986 виступав за першоліговий «Металург» (Запоріжжя), хоча мав і пропозиції від вищолігового харківського «Металіста» — переговори вів особисто головний тренер команди Євген Лемешко. 1987 року повернувся до «Буковини», а наступного сезону став найкращим бомбардиром команди (24 голи) і допоміг клубу перемогти у своїй зоні 2-ї ліги, але потрапити до першої ліги знову не вдалося. Тоді чернівчан тренував відомий фахівець Юхим Григорович Школьников, який також привів «Буковину» до 2-го місця у зоні наступного року. Напередодні сезону 1990 результативного футболіста запросили друголігові «Карпати» (Львів), але через сімейні обставини (у Чернівцях ріс його 2-річний син, майбутній футболіст Денис) провів за львівян лише 5 ігор. Виступав за закордонні клуби — польську «Краковію», болгарський «Хасково» і молдавський «Ністру».
Мешкає в Чернівцях. Кар'єру футболіста обрали сини гравця: Денис (1987 р. н.) — гравець «Металіста» Харків і Анатолій (1995 р. н.) — СДЮСШ «Буковина» Чернівці.