Ві́ктор Євге́нович Прокопе́нко (24 жовтня 1944, Маріуполь — 18 серпня 2007, Одеса) — радянський та український футболіст та тренер. Майстер спорту СРСР. Заслужений тренер України, заслужений тренер Росії. Виступав за команди «Локомотив» (Вінниця), «Чорноморець» (Одеса), «Шахтар» (Донецьк), «Локомотив» (Херсон). Історичний, перший наставник збірної України (1992).
У вищій лізі чемпіонатів СРСР провів 88 матчів, забив 13 голів. Бронзовий призер чемпіонату СРСР 1974 року у складі одеського «Чорноморця».
Першою командою майстрів для Прокопенка був вінницький «Локомотив». У 1969-1970 роках виступав за «Чорноморець» у найвищій лізі чемпіонату СРСР — його партнерами у лінії атаки були Іштван Секеч, Сергій Звенигородський та Валерій Поркуян.
Після вильоту одеситів до першої ліги перейшов до донецького «Шахтаря». Але у 1970 році «Шахтар» залишив клас найсильніших. Віктор Прокопенко забив 4 голи у 19 матчах. Наступний, 1971 рік став найрезультативнішим у кар'єрі нападника — він забив 10 мячів у 25 іграх чемпіонату і донеччани, зайнявши 2-ге місце, вийшли до вищої ліги. Потім 2 неповних сезони провів у херсонському «Локомотиві» і повернувся до Одеси завершувати ігрову кар'єру. Травма меніска примусила його припинити грати.
Тренерську кар'єру почав у 1977 році, коли увійшов до штабу «Чорноморця». Він був одним з перших випускників московської Вищої школи тренерів, яка відкрилася у столиці СРСР у середині 70-х. У 1982 році очолив команду і «Чорноморець» досяг добрих результатів, коли одесити посіле 4-е місце у вищій лізі чемпіонату СРСР. Ключовими футболістами були Володимир Роменський на воротах, Володимир Плоскина в обороні та Віктор Пасулько у середині поля. У нападі грали Іван Шарій, Віктор Сахно та Ігор Бєланов — майбутній гравець «Динамо» (Київ) і найкращий футболіст Європи 1986 — володар «Золотого м'яча». Того сезону одисити по два рази перемогли київське «Динамо» та московський «Спартак» і мали шанси здобути навіть «бронзу». Згодом наставник працював у волгоградському «Роторі», якого Прокопенко за 2 роки вивів з першої ліги до вищої. Після повернення до Одеси «Чорноморець» під керівництвом Віктора Прокопенка двічі здобував володарями Кубок України — у 1992 і 1994 роках та ставав бронзовим призером у 1993 і 1994 роках.
Увійшов до історії як перший наставник національної збірної України. Очолював команду у перших 3 іграх: проти Угорщини (двічі) та США.
У Росії працював у волгоградському «Роторі» (1987-88 і 1994-99) і московському «Динамо» (2002—2003).
З волгоградським клубом вигравав «срібло» чемпіонату Росії 1997 року і «бронзу» — 1996 роки. Фіналіст Кубка Росії 1995 року. Найкращий тренер Росії 1997 року.
Восени 1999 року очолив донецький «Шахтар», разом з яким ставав віце-чемпіоном України 2000 і 2001 років. Після свого повернення в донецьку команду як спортивний директор з «Шахтарем» в 2004 році виграв Кубок України.
З березня 2006-го був Народним депутатом України 5-го скликання. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня і державною премією «Визнання».
Помер 18 серпня 2007 в Одесі.
Тренерські
    * Кубок України: 1992, 1994 і 2001.