Василь Павлович Бутусов (* 26 січня (7 лютого) 1892, Санкт-Петербург — † 28 вересня 1971, Ленінград) — російський і радянський футболіст, згодом — футбольний суддя та функціонер. Перший капітан в історії збірної Російської імперії, провів за неї 4 гри, забив 1 м'яч. Учасник Олімпійських ігор 1912. Один з перших, хто почав організовувати семінари для підготовки молодих суддів. Суддя всесоюзної категорії (з 1935). Брат Михайла Бутусова.
Почав грати у футбол у команді II реального училища (Петербург). 1908-1910 — у «Вікторії», 1911-1922 — в «Унітасі», потім, до 1926 р. грав за команду «Спартак» Виборзького району «А».
Дяв на місці центрального нападника. Вирізнявся великою фізичною силою і відмінним ударом.
Судити футбольні матчі почав з 1912 року. Один з перших, хто почав організовувати семінари для підготовки молодих суддів. Суддя всесоюзної категорії (з 1935).
Мав вищу освіту. Довгий час працював інженером у проектному інституті «Промстройпроект» і був членом президії Федерації футболу Леніграда.