Владисла́в Ві́кторович Ващу́к (2 січня 1975, Київ) — український футболіст, захисник «Чорноморця» (Одеса). Більшість кар'єри провів у «Динамо» (Київ).
Вихованець ДЮСШ СКА та ДЮСШ «Динамо» (Київ). У «динамівській» школі свого часу зібрався талановитий колектив хлопців 1975 р.н., зокрема Олександр Шовковський, Сергій Федоров та Олег Венглинський. Юнаки виступали на міжнародних турнірах, а згодом на базі вихованців школи зформували «Динамо-3». У сезоні 1992/93 Ващук грав за другу, третю «динамівські» команди і київський ЦСК ЗСУ (Центральний спортивний клуб Збройних Сил України).
25 вересня 1993 року провів першу гру у головній команді «Динамо» (проти «Буковини»). Поступово Владислав став незамінним гравцем в обороні.
Футболку збірної України вперше одягнув 9 квітня 1996 р. у товариському матчі Молдова — Україна (2:2).
У період найвищих досягнень киян у кінці 90-х років (чвертьфінал Ліги чемпіонів 1997/98 та півфінал 98/99) пару центральних оборонців Олександр Головко — Владислав Ващук вважали однією з найнадійніших у Європі. Інколи Владислав виступав на полі і на інших місцях — опорного півзахисника чи правого захисника.
Пізніше нестабільність гри Ващука та зниження її якості змушували тренерів «Динамо» дедалі частіше садити захисника на лаву запасних. Оговтавшись після травми Владислав у 2003 р. підписав контракт з московським «Спартаком» — одвічним суперником «біло-синіх». Такий вчинок викликав багато негативних відгуків з київського навколофутбольного оточення. Українець провів у Москві лише рік, а потім його гра перестала задовольняти вимоги керівництва і нового головного тренера.
Близько року Ващук шукав нову команду. Побував на перегляді у «Ганновері», «Майнці», «Феєноорді» та кількох інших клубах. Зрештою, він перейшов до одеського «Чорноморця» — оборонець вже не був таким швидким, як на початку кар'єри, але з'явився досвід та залишилося вміння передбачати і «читати» події на полі.
Влітку 2005 р. Владислав Ващук повернувся до київського «Динамо». Але стосунки з уболівальниками стали дуже напруженими — після матчів у складі «Спартака» і «Чорноморця» — традиційних недругів динамівських уболівальників, захисника у колах фанатів почали називати «Іуда»
Ветеран покинув команду після приходу у 2008 р. нового наставника Юрія Сьоміна, який відразу почистив ряди колектив від футболістів, котрі не відповідають рівню першої команди. Під час міжсезоння влітку 2008 певний час тренувався з одеським «Чорноморцем», а згодом прийняв пропозицію дебютанта української Прем'єр-ліги ФК «Львів».
Досвідчений гравець став одним із лідерів команди і в деяких іграх навіть носив капітанську пов'язку «Львова», але взимку 2008/09 внаслідок фінансово-економічної кризи фінансові можливості ФК «Львів» зменшилися і нові умови не задовольнили футболіста. Він виявив бажання покинути команду і підтримував форму спочатку разом з командою «Львова»,[3] а згодом самостійно на базі «Динамо» у Конча-Заспі. На початку березня Ващук з'явився в одеському «Чорноморці» і гол. тренер «моряків» висловив надію дозаявити захисника за «Чорноморець» у чемпіонаті України. [4]
За досягнення високих спортивних результатів на чемпіонаті світу 2006 в Німеччині нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
    * Чемпіон України: 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001 та 2007.
    * Кубок України: 1996, 1998, 1999, 2000, 2006 і 2007.
    * учасник чемпіонату світу: 2006
Народився того самого дня, що й Олександр Шовковський — 2 січня 1975 року.