Томський футбол має багату й цікаву історію. Ще
в кінці XIX століття доктор Владислав Пірусскій організував у Томську
третім у всій Російській імперії Товариство сприяння фізичному розвитку
і на його літніх майданчиках Томські хлопчаки ганяли футбольний м'яч. Щоправда,
м'яч був ганчірковий, а перший справжній англійський м'яч був виписаний
в Томськ з Києва в 1909 році, коли в Товаристві сприяння відкрилася
перша футбольна секція.
З
1913 року в Томську став проводитися регулярні чемпіонати міста, про
яке писала місцева преса і центральний спортивний журнал "Російський
спорт". У
1914 році Томич першими за Уралом вирушили в далеку поїздку і провели
товариський матч у Семипалатинську, з місцевим спортивним гуртком. У
1917 році в Томську відбувся перший міжнародний матч: збірна міста
виграла у збірної військовополонених Австро-Угорщини з рахунком 1:0.
До середини 20-х років томський футбол займав провідні позиції в Сибіру, не раз був призером сибірських чемпіонатів. Однак
у 30-і роки Томськ став "повітовим містом" Новосибірської області,
місцевий футбол помітно став втрачати в класі, кращих гравців
переводили або переманювали у столичні міста. Новий
розквіт томського футболу розпочався з середини 50-х років, коли
томський "Буревісник" став чемпіоном Сибіру, зайняв 5-е місце по РРФСР
і отримав на всеросійському фіналі приз самої технічної команди.
У
1957 році томський "Буревісник" був включений в чемпіонаті СРСР, в клас
"Б" і став одним з лідерів Сибірсько-далекосхідної зони. У 1959 році Томська команда підтвердила свій хороший рівень в матчах з командами вищого ешелону. У
матчах на Кубок СРСР Томич перемогли київське "Динамо" 1:0 і ледь не
виграли в московського "Торпедо", ведучи в рахунку в підсумку
поступилися - 1:2. За
минулі роки Томська команда не раз змінювала свою назву, найбільш вдало
вона виступала під прапором "Томлеса" у другій групі класу "А".
З
1988 року команда іменується "Томью", і приблизно в ці роки став
закладатися фундамент команди, яка в 90-і роки повернула Томськ
колишній авторитет і стала флагманом футболу за Уралом. Головному
тренеру Борису Фальковський вдалося підібрати молодих і талановитих
виконавців (Віктор Себелев, Валерій Коновалов, Дмитро Кудинов,
Олександр Дробешкін), і вони за підтримки дослідної оборони на чолі з
голкіпером Сергієм Краснослободцевим демонстрували цікаву динамічну
гру, а в 1990 році очолювали турнірну таблицю після першого кола. Однак
команді не вистачало стабільності, гранично коротка була лавка
запасних, а головне, у "Томі" не було нормальної фінансової,
матеріально-технічної, та просто тренувальної бази. У клубу не було ні приміщень, ні роздягалень; не дивно, що стабільно триматися в лідерах Томича не вдавалося. Однак поступово "Томь" набирала силу.
У
ці ж роки почав формуватися тренерський штаб і керівний томської
команди, кістяк якого зберігається і до цього дня: Борис Вайнштейн,
Володимир поміщиків, Володимир Потапкин, трохи пізніше - Юрій Степанов,
потім Олександр Скороходов та Сергій Краснослободцев. Керівникам
клубу в ті роки доводилося працювати в складних і невідомих раніше
умовах ринку, безгрошів'я, системної кризи, самозабезпечення. Проте, при всіх труднощах "Томь" вдалося в результаті направити в виграшне русло.
У
1994 році прийшов перший успіх - під керівництвом молодого тренера
Володимира Помещікова Томич завоювали срібні нагороди другої ліги
(правда, в першості нашої зони тоді не брали участь команди Далекого
Сходу), а рудоволосий форвард Руслан Ахіджак встановив рекорд
результативності - 18 м'ячів за сезон.
У
1995 році "Томь" нарешті здобула солідного спонсора і союзника в особі
Східно-нафтової компанії і її віце-президента Віктора Івановича
Калюжного. Перед
командою було поставлено завдання виходу в першу лігу і запрошений
досвідчений тренер Володимир Юрін, який пройшов школу московського
"Торпедо". З першої спроби узяти намічену вершину не вдалося - "Томь" була другою, поступившись омського "Іртишу". Зате в 1997 році Томич були першими з солідним відривом в 15 очок. Команду
підсилили відомі гравці московського "Торпедо" Сергій Жуков, Андрій
Талалаєв, Михайло Мурашов, які повернулись в команду В'ячеслав
Вишневський та Дмитро Кудінов, високорослий бомбардир сибірської зони
Сергій Агєєв. Вихід
у перший дивізіон став великим святом для багатотисячної армії томських
вболівальників, і практично за одну зиму були побудовані нова західна
трибуна і адміністративно-побутовий корпус клубу. Однак дебют у першому дивізіоні став суворим випробуванням: пройшла приватизація ВНК, і команда "Томь" залишилася без спонсора. Вижити вдалося практично дивом. Потім
руку допомоги простягнули обласна влада, а з осені 1999 року
генеральним спонсором "Томі" став "Востокгазпром" на чолі з його
президентом і великим вболівальником Сергієм Анатолійовичем Жвачкіним. Але перед цим команду досить несподівано покинув головний тренер Володимир Юрін. Його молодому наступнику Володимиру Пузанову і керівництву клубу знову довелося працювати в екстремальних умовах. Проте,
незважаючи на всі колотнечі, футбольний клуб "Томь" продовжував
повільно, але вірно підніматися до далеких ще вершин турнірної таблиці
першого дивізіону. 1998
рік - 14 місце, 1999 рік - 12 місце, 2000 рік - 10 місце ... До як і
раніше, кістяк команди (Валерій Коновалов, Віктор Себелев, Сергій
Жуков, Сергій Агеєв) додалися талановиті футболісти сибірського
регіону: Олександр Суровцев, Василь Янотовський, Андрій Сілютін, Віктор Ісайченко, Едуард Баришев, Олексій Кандалінцев, а також досвідчені Сергій Передня та Олексій Щиголєв. Самобутня гра команди, що збирала постійно повні трибуни стадіону "Труд", зробила її помітною фігурою в першому дивізіоні. У
Томську терпіли фіаско всі лідери і фаворити, які потім все ж таки
домагалися заповітної путівки у вищу лігу: нижегородський "Локомотив",
ярославський "Шинник", воронезький "Факел", "Торпедо-ЗІЛ", казанський
"Рубін" ... Однак, залишаючись грозою авторитетів, "Томь" не виходила на стабільний лідерський рівень. Для
вирішення цього завдання в сибірський клуб був запрошений честолюбний і
талановитий наставник Валерій Петраков з тренерського штабу
московського "Торпедо". За короткий термін йому вдалося прищепити футболістам дух переможців і чітко вибудувати тренувальний процес. Команду
поповнили нові гравці, які створили непоганий сплав досвіду і
молодості: Олександр Жидков і Олексій Бугаєв (через два роки Олексій
став основним гравцем збірної Росії), Олександр Студзинский та Сергій
Ясковіч, Дмитро Годунок і Олександр Шутов, брати Сергій і Дмитро
Скоблякови, Євген Калешин.
Амбіції молодого тренера були підтримані клубом і спонсором. Справи "Томі" швидко пішли в гору. І
якщо бронзові медалі сезону 2002 року були сприйняті уболівальниками на
ура, то бронза наступного сезону була вже з гіркуватим присмаком. Ще б пак: до заповітної путівки Томича не вистачило одного кроку, одного точного удару. На церемонії нагородження президент ПФЛ Микола Толстих промовив зі сцени: "Томська пора в Прем'єр-лігу!" - Чим, власне, і висловив настрій всіх присутніх у переповненому Великому концертному залі. Проте мало хто уявляв, які драми і катаклізми чекають Томську команду та її вболівальників на цьому шляху. У
міжсезоння-2005 клуб покинув тренер Валерій Петраков, який очолив ФК
"Москва" у Прем'єр-лізі, пішла і ціла група футболістів-лідерів. Прийшов
на зміну Петракова Дмитро Галямін запросив для вирішення поставленого
завдання хороших футболістів: Дениса Кисельова, Олександра Антипенко,
Олега Шишкіна, Томаша Виходила, однак цього контакту з командою знайти
не зміг. А невезіння, тягар відповідальності, давив на гравців, суддівські помилки, нервозність - все це зробило свою чорну справу. І
Томська команда зазнала небачений у своїй історії стартовий провал:
після шести турів у "Томі" було всього 2 очки і останнє місце в
турнірній таблиці. Після домашньої поразки від "Орла" футболісти вперше почули скандування ряду уболівальників "По-зорі По-зорі" Тренер Дмитро Галямін подав у відставку. Здавалося, що на всіх високих завданнях потрібно ставити хрест і боротися за виживання. Але
в цій ситуації залізну волю, характер і професіоналізм проявили
керівники клубу, та й весь склад футбольного клубу в цих складних
психологічних умовах працював без панікерства і пригнічені настрої. В команду був запрошений новий наставник Олександр Гостенін, якому вдалося заспокоїти і розкріпачити хлопців. І "Томь" заграла, довгоочікувані перемоги прийшли. Перша з них була здобута в Новокузнецьку, куди приїхали кілька сотень томських вболівальників та гаряче підтримали команду. А
всього в останніх 36 матчах "Томь" здобула 27 перемог, у тому числі в
блискучому стилі був повалений головний претендент на другу путівку
саратовський "Сокіл". Погоня за "Соколом" і заповітної путівкою довгий час здавалася безнадійною заходом. Однак
відчуваючи гарячий подих сибірського конкурента Саратов здригнувся, в
передостанньому турі програв удома Тулі і поступився Томськ другий
рядок. Заключний матч першості з "Анжи" став грандіозним святом для всієї Сибіру, всі сусіди приїхали вболівати за нас. І "Томь" зробила це чудо, переможно завершив свій унікальний марш-кидок і заслужено пробившись у Прем'єр-лігу!
На новому для себе рівні "Томь" вже протягом декількох років виглядає гідно. У
првое час команда продовжувала з кожним роком поліпшувати спортивні
результати, зайнявши в 2006 році найвище в своїй історії 8 місце за
підсумками чемпіонату. Але
постійним прогрес не буває і в поступальному русі команди вгору
намітився деякий спад, підсумком якого стало 13 місце "Томі" в
чемпіонаті - 2008. Іноді треба зробити крок назад, щоб потім зробити два кроки вперед. З вірою в це команда вступає в новий сезон 2009 року, в якому до того ж ще й святкуватиметься 100-річчя томського футболу.Tomsʹkyy̆
futbol maye bahatu y̆ tsikavu istoriyu. Shche v kintsi XIX stolittya
doktor Vladyslav Pirusskiy̆ orhanizuvav u Tomsʹku tretim u vsiy̆
Rosiy̆sʹkiy̆ imperiï Tovarystvo spryyannya fizychnomu rozvytku i na
y̆oho litnikh may̆danchykakh Tomsʹki khlopchaky hanyaly futbolʹnyy̆
m'yach. Shchopravda, m'yach buv hanchirkovyy̆, a pershyy̆ spravzhniy̆
anhliy̆sʹkyy̆ m'yach buv vypysanyy̆ v Tomsʹk z Kyyeva v 1909 rotsi,
koly v Tovarystvi spryyannya vidkrylasya persha futbolʹna sektsiya. Z
1913 roku v Tomsʹku stav provodytysya rehulyarni chempionaty mista, pro
yake pysala mistseva presa i tsentralʹnyy̆ sportyvnyy̆ zhurnal
"Rosiy̆sʹkyy̆ sport". U 1914 rotsi Tomych pershymy za Uralom vyrushyly
v daleku poïzdku i provely tovarysʹkyy̆ match u Semypalatynsʹku, z
mistsevym sportyvnym hurtkom. U 1917 rotsi v Tomsʹku vidbuvsya pershyy̆
mizhnarodnyy̆ match: zbirna mista vyhrala u zbirnoï
viy̆sʹkovopolonenykh Avstro-Uhorshchyny z rakhunkom 1:0. Do seredyny
20-kh rokiv tomsʹkyy̆ futbol zay̆mav providni pozytsiï v Sybiru, ne
raz buv pryzerom sybirsʹkykh chempionativ. Odnak u 30-i roky Tomsʹk
stav "povitovym mistom" Novosybirsʹkoï oblasti, mistsevyy̆ futbol
pomitno stav vtrachaty v klasi, krashchykh hravtsiv perevodyly abo
peremanyuvaly u stolychni mista. Novyy̆ rozkvit tomsʹkoho futbolu
rozpochavsya z seredyny 50-kh rokiv, koly tomsʹkyy̆ "Burevisnyk" stav
chempionom Sybiru, zay̆nyav 5-e mistse po RRFSR i otrymav na
vserosiy̆sʹkomu finali pryz samoï tekhnichnoï komandy. U 1957 rotsi
tomsʹkyy̆ "Burevisnyk" buv vklyuchenyy̆ v chempionati SRSR, v klas "B"
i stav odnym z lideriv Sybirsʹko-dalekoskhidnoï zony. U 1959 rotsi
Tomsʹka komanda pidtverdyla sviy̆ khoroshyy̆ rivenʹ v matchakh z
komandamy vyshchoho eshelonu. U matchakh na Kubok SRSR Tomych peremohly
kyïvsʹke "Dynamo" 1:0 i ledʹ ne vyhraly v moskovsʹkoho "Torpedo",
veduchy v rakhunku v pidsumku postupylysya - 1:2. Za mynuli roky
Tomsʹka komanda ne raz zminyuvala svoyu nazvu, nay̆bilʹsh vdalo vona
vystupala pid praporom "Tomlesa" u druhiy̆ hrupi klasu "A". Z 1988 roku
komanda imenuyetʹsya "Tomʹyu", i pryblyzno v tsi roky stav zakladatysya
fundament komandy, yaka v 90-i roky povernula Tomsʹk kolyshniy̆
avtorytet i stala flahmanom futbolu za Uralom. Holovnomu treneru Borysu
Falʹkovsʹkyy̆ vdalosya pidibraty molodykh i talanovytykh vykonavtsiv
(Viktor Sebelev, Valeriy̆ Konovalov, Dmytro Kudynov, Oleksandr
Drobeshkin), i vony za pidtrymky doslidnoï oborony na choli z
holkiperom Serhiyem Krasnoslobodtsevym demonstruvaly tsikavu dynamichnu
hru, a v 1990 rotsi ocholyuvaly turnirnu tablytsyu pislya pershoho
kola. Odnak komandi ne vystachalo stabilʹnosti, hranychno korotka bula
lavka zapasnykh, a holovne, u "Tomi" ne bulo normalʹnoï finansovoï,
materialʹno-tekhnichnoï, ta prosto trenuvalʹnoï bazy. U klubu ne bulo
ni prymishchenʹ, ni rozdyahalenʹ; ne dyvno, shcho stabilʹno trymatysya
v liderakh Tomycha ne vdavalosya. Odnak postupovo "Tomʹ" nabyrala sylu.
U tsi zh roky pochav formuvatysya trenersʹkyy̆ shtab i kerivnyy̆
tomsʹkoï komandy, kistyak yakoho zberihayetʹsya i do tsʹoho dnya:
Borys Vay̆nshtey̆n, Volodymyr pomishchykiv, Volodymyr Potapkyn, trokhy
piznishe - Yuriy̆ Stepanov, potim Oleksandr Skorokhodov ta Serhiy̆
Krasnoslobodtsev. Kerivnykam klubu v ti roky dovodylosya pratsyuvaty v
skladnykh i nevidomykh ranishe umovakh rynku, bez·hroshiv'ya,
systemnoï kryzy, samozabezpechennya. Prote, pry vsikh trudnoshchakh
"Tomʹ" vdalosya v rezulʹtati napravyty v vyhrashne ruslo. U 1994 rotsi
pryy̆shov pershyy̆ uspikh - pid kerivnytstvom molodoho trenera
Volodymyra Pomeshchikova Tomych zavoyuvaly sribni nahorody druhoï lihy
(pravda, v pershosti nashoï zony todi ne braly uchastʹ komandy
Dalekoho Skhodu), a rudovolosyy̆ forvard Ruslan Akhidzhak vstanovyv
rekord rezulʹtatyvnosti - 18 m'yachiv za sezon. U 1995 rotsi "Tomʹ"
nareshti zdobula solidnoho sponsora i soyuznyka v osobi
Skhidno-naftovoï kompaniï i ïï vitse-prezydenta Viktora Ivanovycha
Kalyuzhnoho. Pered komandoyu bulo postavleno zavdannya vykhodu v pershu
lihu i zaproshenyy̆ dosvidchenyy̆ trener Volodymyr Yurin, yakyy̆
proy̆shov shkolu moskovsʹkoho "Torpedo". Z pershoï sproby uzyaty
namichenu vershynu ne vdalosya - "Tomʹ" bula druhoyu, postupyvshysʹ
omsʹkoho "Irtyshu". Zate v 1997 rotsi Tomych buly pershymy z solidnym
vidryvom v 15 ochok. Komandu pidsylyly vidomi hravtsi moskovsʹkoho
"Torpedo" Serhiy̆ Zhukov, Andriy̆ Talalayev, Mykhay̆lo Murashov, yaki
povernulysʹ v komandu V'yacheslav Vyshnevsʹkyy̆ ta Dmytro Kudinov,
vysokoroslyy̆ bombardyr sybirsʹkoï zony Serhiy̆ Ahyeyev. Vykhid u
pershyy̆ dyvizion stav velykym svyatom dlya bahatotysyachnoï armiï
tomsʹkykh vbolivalʹnykiv, i praktychno za odnu zymu buly pobudovani
nova zakhidna trybuna i administratyvno-pobutovyy̆ korpus klubu. Odnak
debyut u pershomu dyvizioni stav suvorym vyprobuvannyam: proy̆shla
pryvatyzatsiya VNK, i komanda "Tomʹ" zalyshylasya bez sponsora. Vyzhyty
vdalosya praktychno dyvom. Potim ruku dopomohy prostyahnuly oblasna
vlada, a z oseni 1999 roku heneralʹnym sponsorom "Tomi" stav
"Vostok·hazprom" na choli z y̆oho prezydentom i velykym vbolivalʹnykom
Serhiyem Anatoliy̆ovychem Zhvachkinym. Ale pered tsym komandu dosytʹ
nespodivano pokynuv holovnyy̆ trener Volodymyr Yurin. Y̆oho molodomu
nastupnyku Volodymyru Puzanovu i kerivnytstvu klubu znovu dovelosya
pratsyuvaty v ekstremalʹnykh umovakh. Prote, nezvazhayuchy na vsi
kolotnechi, futbolʹnyy̆ klub "Tomʹ" prodovzhuvav povilʹno, ale virno
pidnimatysya do dalekykh shche vershyn turnirnoï tablytsi pershoho
dyvizionu. 1998 rik - 14 mistse, 1999 rik - 12 mistse, 2000 rik - 10
mistse ... Do yak i ranishe, kistyak komandy (Valeriy̆ Konovalov,
Viktor Sebelev, Serhiy̆ Zhukov, Serhiy̆ Aheyev) dodalysya talanovyti
futbolisty sybirsʹkoho rehionu: Oleksandr Surovtsev, Vasylʹ
Yanotovsʹkyy̆, Andriy̆ Silyutin, Viktor Isay̆chenko, Eduard Baryshev,
Oleksiy̆ Kandalintsev, a takozh dosvidcheni Serhiy̆ Perednya ta
Oleksiy̆ Shchyholyev. Samobutnya hra komandy, shcho zbyrala postiy̆no
povni trybuny stadionu "Trud", zrobyla ïï pomitnoyu fihuroyu v
pershomu dyvizioni. U Tomsʹku terpily fiasko vsi lidery i favoryty,
yaki potim vse zh taky domahalysya zapovitnoï putivky u vyshchu lihu:
nyzhehorodsʹkyy̆ "Lokomotyv", yaroslavsʹkyy̆ "Shynnyk", voronezʹkyy̆
"Fakel", "Torpedo-ZIL", kazansʹkyy̆ "Rubin" ... Odnak, zalyshayuchysʹ
hrozoyu avtorytetiv, "Tomʹ" ne vykhodyla na stabilʹnyy̆ lidersʹkyy̆
rivenʹ. Dlya vyrishennya tsʹoho zavdannya v sybirsʹkyy̆ klub buv
zaproshenyy̆ chestolyubnyy̆ i talanovytyy̆ nastavnyk Valeriy̆ Petrakov
z trenersʹkoho shtabu moskovsʹkoho "Torpedo". Za korotkyy̆ termin y̆omu
vdalosya pryshchepyty futbolistam dukh peremozhtsiv i chitko vybuduvaty
trenuvalʹnyy̆ protses. Komandu popovnyly novi hravtsi, yaki stvoryly
nepohanyy̆ splav dosvidu i molodosti: Oleksandr Zhydkov i Oleksiy̆
Buhayev (cherez dva roky Oleksiy̆ stav osnovnym hravtsem zbirnoï
Rosiï), Oleksandr Studzynskyy̆ ta Serhiy̆ Yaskovich, Dmytro Hodunok i
Oleksandr Shutov, braty Serhiy̆ i Dmytro Skoblyakovy, Yevhen Kaleshyn.
Ambitsiï molodoho trenera buly pidtrymani klubom i sponsorom. Spravy
"Tomi" shvydko pishly v horu. I yakshcho bronzovi medali sezonu 2002
roku buly spryy̆nyati ubolivalʹnykamy na ura, to bronza nastupnoho
sezonu bula vzhe z hirkuvatym prysmakom. Shche b pak: do zapovitnoï
putivky Tomycha ne vystachylo odnoho kroku, odnoho tochnoho udaru. Na
tseremoniï nahorodzhennya prezydent PFL Mykola Tolstykh promovyv zi
stseny: "Tomsʹka pora v Prem'yer-lihu!" - Chym, vlasne, i vyslovyv
nastriy̆ vsikh prysutnikh u perepovnenomu Velykomu kontsertnomu zali.
Prote malo khto uyavlyav, yaki dramy i kataklizmy chekayutʹ Tomsʹku
komandu ta ïï vbolivalʹnykiv na tsʹomu shlyakhu. U mizhsezonnya-2005
klub pokynuv trener Valeriy̆ Petrakov, yakyy̆ ocholyv FK "Moskva" u
Prem'yer-lizi, pishla i tsila hrupa futbolistiv-lideriv. Pryy̆shov na
zminu Petrakova Dmytro Halyamin zaprosyv dlya vyrishennya postavlenoho
zavdannya khoroshykh futbolistiv: Denysa Kyselʹova, Oleksandra
Antypenko, Oleha Shyshkina, Tomasha Vykhodyla, odnak tsʹoho kontaktu z
komandoyu znay̆ty ne zmih. A nevezinnya, tyahar vidpovidalʹnosti, davyv
na hravtsiv, suddivsʹki pomylky, nervoznistʹ - vse tse zrobylo svoyu
chornu spravu. I Tomsʹka komanda zaznala nebachenyy̆ u svoïy̆ istoriï
startovyy̆ proval: pislya shesty turiv u "Tomi" bulo vsʹoho 2 ochky i
ostannye mistse v turnirniy̆ tablytsi. Pislya domashnʹoï porazky vid
"Orla" futbolisty vpershe pochuly skanduvannya ryadu ubolivalʹnykiv
"Po-zori Po-zori" Trener Dmytro Halyamin podav u vidstavku. Zdavalosya,
shcho na vsikh vysokykh zavdannyakh potribno stavyty khrest i borotysya
za vyzhyvannya. Ale v tsiy̆ sytuatsiï zaliznu volyu, kharakter i
profesionalizm proyavyly kerivnyky klubu, ta y̆ vesʹ sklad futbolʹnoho
klubu v tsykh skladnykh psykholohichnykh umovakh pratsyuvav bez
panikerstva i pryhnicheni nastroï. V komandu buv zaproshenyy̆ novyy̆
nastavnyk Oleksandr Hostenin, yakomu vdalosya zaspokoïty i
rozkripachyty khloptsiv. I "Tomʹ" zahrala, dovhoochikuvani peremohy
pryy̆shly. Persha z nykh bula zdobuta v Novokuznetsʹku, kudy pryïkhaly
kilʹka sotenʹ tomsʹkykh vbolivalʹnykiv ta haryache pidtrymaly komandu.
A vsʹoho v ostannikh 36 matchakh "Tomʹ" zdobula 27 peremoh, u tomu
chysli v blyskuchomu styli buv povalenyy̆ holovnyy̆ pretendent na druhu
putivku saratovsʹkyy̆ "Sokil". Pohonya za "Sokolom" i zapovitnoï
putivkoyu dovhyy̆ chas zdavalasya beznadiy̆noyu zakhodom. Odnak
vidchuvayuchy haryachyy̆ podykh sybirsʹkoho konkurenta Saratov
zdryhnuvsya, v peredostannʹomu turi prohrav udoma Tuli i postupyvsya
Tomsʹk druhyy̆ ryadok. Zaklyuchnyy̆ match pershosti z "Anzhy" stav
hrandioznym svyatom dlya vsiyeï Sybiru, vsi susidy pryïkhaly
vbolivaty za nas. I "Tomʹ" zrobyla tse chudo, peremozhno zavershyv
sviy̆ unikalʹnyy̆ marsh-kydok i zasluzheno probyvshysʹ u Prem'yer-lihu!
Na novomu dlya sebe rivni "Tomʹ" vzhe protyahom dekilʹkokh rokiv
vyhlyadaye hidno. U prvoe chas komanda prodovzhuvala z kozhnym rokom
polipshuvaty sportyvni rezulʹtaty, zay̆nyavshy v 2006 rotsi nay̆vyshche
v svoïy̆ istoriï 8 mistse za pidsumkamy chempionatu. Ale postiy̆nym
prohres ne buvaye i v postupalʹnomu rusi komandy vhoru namityvsya
deyakyy̆ spad, pidsumkom yakoho stalo 13 mistse "Tomi" v chempionati -
2008. Inodi treba zrobyty krok nazad, shchob potim zrobyty dva kroky
vpered. Z viroyu v tse komanda vstupaye v novyy̆ sezon 2009 roku, v
yakomu do toho zh shche y̆ svyatkuvatymetʹsya 100-richchya tomsʹkoho
futbolu.
|