«Металу́рг» — український футбольний клуб вищої ліги чемпіонату з міста Запоріжжя. Заснований у 1935 році. До 1949 року виступав під назвою «Сталь». Всі чемпіонати України провів у вищій лізі. У 2006 році грав у фіналі Кубка України, де програв «Динамо» (Київ).
Учасник Кубка УЄФА:
    * 2002/2003 («Біркіркара», Мальта 3:0 і 0:0, «Лідс Юнайтед», Англія 0:1 і 1:1).
    * 2006/2007 («Зімбру», Молдова 0:0 і 3:0, «Панатінаїкос», Греція 1:1 і 0:1).
В 2008 році та в червні 2009 року було заявлено про можливу зміну назви клубу на "ФК Запоріжжя", супереч переконанням вболівальників.
Колишні назви:
    * 1935—1949: «Сталь»
    * 1950—дотепер: «Металург»
Початок
Історія команди почалася в середині 30-х років, коли "Запоріжсталь" виділилася із структури "Дніпрокомбіната" в самостійне підприємство. У деяких цехах були створені футбольні команди, які почали розігрувати між собою першість заводу. Найкращі гравці увійшли до складу збірної команди "Сталь", яка представляла завод в різних змаганнях.
Честь "Запоріжсталі" захищали Пономарьов, Бороденчик, Швачка, Акопянц, Атос, Тищенко, Сільванов, а також воротар Близнюк і захисник Шереметьєв, які багато разів включалися в збірну міста. Тренував заводську команду колишній командувач миколаївського "Суднобудівника" Борис Войтенко.
У 1935 році запорізька окружна рада фізкультури додала "Сталі" статус основної команди міста. Футболісти "Сталі" часто грали в товариських матчах з командами, що брали участь в чемпіонатах СРСР. І небезуспішно. Так в 1938 році нічийний результат був зафіксований в зустрічі з московським "Спартаком". А ще один представник столиці - "Харчовик" програв "Сталі" з рахунком 1:2. Восени цього ж року футболісти "Сталі" провели 12 матчів в містах Донбасу. 10 з них вони виграли, один звели внічию і лише один програли.
Відродження
У 1946 році разом із Запоріжсталлю відродилася і команда "Сталь". Але перші успіхи почали приходити до неї тільки через три роки.
Саме у 1949 році, після невдалого виступу "Локомотива" в першості СРСР постало питання про необхідність відродження запорізького футболу.
В кінці жовтня команда "Запоріжсталі", яка отримала вже нове ім'я - "Металург" - виграла і другий турнір на приз газети "Більшовик Запоріжжя". У вирішальному матчі запоріжсталівці обіграли команду ДСО "Наука" з рахунком 1:0. У складі переможців виступали І. Бабенко, Р. Подлесний, Ст. Авдєєв, Н. Хвостик, А. Макаренко, А. Есмеральдо, І. Гаркуша, А. Касьянов, Е. Артего, Ст. Ізотов, П. Попов.
Перші вершини
Починаючи з 1950 року "Металург" грає в першості республіки і три роки підряд виходить у фінальну пульку, де веде боротьбу з іншими переможцями зон за путівку в клас "Б". У 1952 році домагається поставленої мети, завоювавши звання чемпіона України.
Окрім золотих медалів "Металург" отримує статус команди майстрів і право брати участь в першості СРСР.
Успішно грали запорожці і в Кубку України, двічі (в 1951 і 1952 рр.) виграючи головний приз. Окрім цього, в 1951 році вони виграють ще три кубки - міста, області, і ЦС ДСО "Металург". У 1950 році "Металург" дебютує і в Кубку СРСР. У 1/64 фіналу він крупно виграє у "Локомотива" з Петрозаводська - 5:0. На наступному етапі команда, хоча і програє 2:3, але гідно протистоїть сталінградському "Торпедо".
У наступному сезоні "Металург" доходить до 1/8 фіналу, обігравши мінське "Динамо" - 1:0, московський "Локомотив" - 4:0 і переможця кубка Узбецької РСР команду Московського району - 9:2. Лише неодноразовий чемпіон СРСР, московське "Динамо", зупиняє запорожців - 1:5. Але команда набиралася досвіду, швидко прогресувала і за 50 років вписала не одну славну сторінку в історію футболу України.
Гвардійці клубу (станом на 4.11.2008, джерело: [1]):
   1. Ігор Лучкевич — 215 матчів
   2. Юрій Маркін — 214
   3. Сергій Ключик — 200
   4. Армен Акопян — 191
   5. Андрій Демченко — 177
   6. Валентин Полтавець — 168
   7. Іван Богатир — 162
   8. Тарас Гребенюк — 153
   9. Андрій Глущенко — 141
  10. Олег Ратій — 122
  11. Олексій Годін — 118
  12. Артем Челядинський — 108
  13. Володимир Польовий, Сергій Сілюк — по 100