Голкіпер "Динамо" Олександр Шовковський підвів підсумки відбору до ЧС-2010, а також поміркувати на тему нового наставника для збірної України.
- Якщо говорити в цілому про виступ національної команди у відбірковому циклі ЧС-2010, то яким буде твоє резюме з цього приводу?
- Якщо говорити в цілому, то перш за все потрібно вести мову про те, що завдання не виконано. Але, за великим рахунком, збірна України показала дуже хороший результат у цьому відбірковому циклі. Ми лише в матчі з білорусами втратили так звані "свої", невимушених очки. У всіх інших матчах ми ці очки брали. Багато хто критикує збірну України за якість гри, але давайте згадаємо відбірковий цикл до ЧС-2006, коли ми вийшли з групи з першого місця. Що - тоді у нашої команди був такий вже шикарний рівень гри?
- Принаймні, у пам'яті чітко збунтувався виїзний матч з Туреччиною, який був дійсно дуже яскравим як по грі, так і за результатом ...
- Це єдиний подібний матч. При цьому в ньому було певний збіг обставин, що зіграло нам на руку. Так, всі голи були забиті нами чудово, і в нас було багато моментів. Але при цьому, на початку матчу в турків було два чудових гольових можливості. Якщо б вони їх реалізували, гра проходила б за зовсім іншим сценарієм і в зовсім іншому руслі. І, повторюся, це був один такий поєдинок в тому відбірковому циклі. А що - ми погано грали в Дніпропетровську зі збірної Англії?
- Багато хто говорить, що Англія була не та, їй нічого не треба було в тому матчі ...
- Так, безумовно, зараз можна говорити все, що завгодно. Я теж можу говорити, що якби збірна Англії до того моменту не вирішила б своїй турнірній завдання, вона була б іншою. Але навіщо припускати те, про що ми можемо лише припускати? Якби та якби ...
- Зараз найактуальнішим питанням, пов'язаним зі збірною України, є питання про нового головного тренера. І тут найчастіше обговорюється перспектива запрошення на цю посаду іноземного фахівця. Твоє ставлення до такого розвитку ситуації?
- Для мене немає великої різниці, хто буде тренувати збірну - іноземець або український фахівець. Для мене важливо, щоб тренер зміг створити колектив однодумців, зміг об'єднати всіх ідеєю, зміг змусити всіх повірити в цю ідею, повірити одне в одного і до команди в цілому.
- Але мова ж не просто про команду, а про національної збірної - команді, яка уособлює собою націю. Для тебе не має значення, хто її тренує - громадянин цієї країни або іноземець?
- Для мене це не має великого значення. Якщо я буду числиться в рядах національної збірної, для мене важливо працювати, щоб отримувати задоволення від цієї роботи, і щоб завжди існувала мотивація. А це багато в чому залежить від наставника команди і його тренерського штабу.
- Основними кандидатами на посаду головного тренера збірної називаються наставник "Шахтаря" Мірча Луческу і тренер "Динамо-2" Юрій Калитвинцев. Твій коментар з цього приводу?
- Вважаю, що Луческу - це фахівець, який дуже добре знає український футбол. У продовження теми про тренера-іноземця, наставника "Шахтаря" вже й не назвеш таким. Він вже досить довго працює в нашій країні, знає ментальність наших людей, знає гравців, що виступають у нашому чемпіонаті. А українська збірна переважно і складається з виконавців, які виступають у вітчизняній першості. Одним словом, Мірча Луческу - дуже цікава кандидатура.
Що стосується Юри Калитвинцева ... Точніше, правильніше говорити, Юрія Миколайовича. (Посміхається). Свого часу, коли ми грали разом, я багато спілкувався з ним, і вважаю, що це людина, у якої тренерська кар'єра тільки-тільки починається, і у нього в цьому плані велике майбутнє. Можливо, на даному етапі національна збірна може стати для нього занадто важкою ношею. Тому що не кожна людина може витримати відповідну цій роботі відповідальність. Я буду дуже радий, якщо Калитвинцева запропонують стати головним тренером збірної України і йому така ноша буде під силу вже зараз. Але я в такій самій мірі буду розчарований, якщо у випадку, не дай Бог, якоїсь невдачі, його як тренера просто знищать.
Одним словом, можливе запрошення до збірної буде дуже важким моментом для Калитвинцева. І, звичайно, рішення в цьому випадку буде тільки за ним самим. Але яким би вони не було, в моїй особі він завжди знайде підтримку. Це однозначно! Тому що я його поважаю як гравця, як людини і як тренера.
- А як шикуються в команді відносини між гравцем і тренером, якщо вони не так давно виходили разом на полі в складі однієї команди? Вдається належним чином розбудовувати взаємини, коли один в цій парі повинен бездоганно лагодив іншому?
- Я можу говорити тільки з позиції гравця. І ця позиція така, що думка тренера та тренерського штабу не обговорюється. Воно приймається як належне. А якщо є якісь питання, то їх потрібно вирішувати тільки в розмові один на один. Але, думаю, будь-який тренер буде радий наявності в його команді професіоналів, які будуть чесно виконувати свої обов'язки, і з якими свого часу цей тренер пройшов спільно певні віхи кар'єри. Це завжди буде позитивним моментом. Але при цьому гравець завжди повинен пам'ятати про чорта, через яку він ніколи не повинен переступати. Тому що тренер є тренер, він завжди стоїть вище гравця, він відповідає за результат. А футболіст може відповідати тільки лише за якість своєї гри.
- Так от питання саме в тому й полягає: якщо тренер і гравець у недалекому минулому разом виступали, чи вистачить у цій ситуації тренеру авторитету над цим гравцем, щоб відносини між ними шикувалися належним чином? Нехай навіть на прикладі Калитвинцев - Шовковський.
- Для Шовковського-гравця, за великим рахунком, не має значення, хто є головним тренером. Тому що Шовковський грає на такій позиції, коли більшою мірою він залежить від тренера воротарів. І можу сказати з повною упевненістю, що Калитвинцева-тренеру переживати за Шовковського-гравця не доведеться.
- Повернімося до кандидатури Луческу. Цей фахівець довгий час очолює команду, з якою у "Динамо" у внутрішніх турнірах найбільш жорстке протистояння. У випадку, якщо він прийде в збірну, це не призведе до якихось напруженим психологічним моментам між ним і динамівцями-збірками?
- Це головний біль головного тренера. Йому потрібно буде побудувати свою роботу так, щоб ніхто не зміг засумніватися у відсутності упередженості. Безумовно, може бути і буде якийсь відбиток протистояння з Луческу як наставником "Шахтаря", але в цьому і полягає професіоналізм головного тренера - вибудувати взаємини в команді таким чином, щоб ні в кого не було ніяких сумнівів щодо своєї ролі і повної відсутності упередженості .