Футболіст донецького «Шахтаря» в голосуванні обійшов форварда "Зеніта" Олександра Кержакова
Приз «СЕ»: кращим футболістом пострадянського ПРОСТРАНСТВАЯнварь - лютий - Роман ШИРОКОВ. Березень - Олександр Кержаков. Квітень - Ігор Акінфєєв. Травень - Генріх Мхітарян. Червень - Алан Дзагоєв.
Прямо скажемо, липень виявився вкрай небагатим на події. Була надія, що відразу кілька номінантів дасть нам олімпійська збірна Білорусії, але її виступ у Лондоні, на жаль, виявилося невдалим. Ось і довелося спиратися виключно на стартували чемпіонати країн та на ранні етапи єврокубків.
Досить несподівано на видні ролі вийшли воротарі. І якщо Андрію Пятову з Донецька до цього не звикати, то поява в наших чартах Іллі Абаєва з російської «Волги» і Артема Штанько з українського «Кривбасу» - приємна несподіванка.
До них приєднався захисник «Анжи» Расим Тагірбеков, який не тільки зі своїми прямими обов'язками в чемпіонаті Росії і Лізі Європи впевнено справлявся, але й голи забивати встигав. А ось для форварда «Дніпра» Романа Зозулі забивати - прямий обов'язок і він робить це останнім часом із завидною регулярністю.
Але при всіх заслуги названих вище основну боротьбу в «Зірці» липня вели тільки дві людини. Зенітовец Олександр Кержаков з такою пристрастю взявся доводити, що його промахи на Euro-2012 - не більше ніж непорозуміння, забивав у липні в кожному матчі. Він набрав таку приголомшливу форму, що отримана на початку серпня травма змусила всіх зітхнути з величезним жалем.
Але навіть при настільки класної гри Кержакова знайшлася людина, яка його обійшов. Це лідер донецького «Шахтаря» (тепер вже таке визначення можна писати без жодних застережень) Генріх Мхітарян.
У липні він був просто нестримний, в серпні продовжує не тільки вести всі атаки своєї команди, а й штампувати голи. З таким прем'єром і гірники, і збірна Вірменії можуть впевнено дивитися в майбутнє. І дуже ймовірно, що «Зірка» року може вперше виїхати не в Росію і не на Україну.