Андрій Пятов вже третій сезон поспіль є кращим воротарем чемпіонату країни за багатьма показниками
Не хотілося б перехвалювати хлопця, який вже в юному віці змусив фахівців дуже уважно придивитися до своєї персони, проте проти фактів не попреш - Пятов вже третій сезон поспіль є кращим воротарем чемпіонату країни за багатьма показниками.
Він поза конкуренцією за кількістю «сухих матчів» (44 за два з половиною роки), причому стрімко наближається до історичної топ-десятці голкіперів в цій категорії. Зараз Андрій - 14-й, проте попереду розташувалися або аси минулих років (Шутков, Медін, Кернозенко, Нікітін, Вірт, Стронціцький, Ковтун і Суслов), або ветерани, поступово наближаються до фінішу своєї ігрової кар'єри (Шовковський, Горяїнов, Рева, Шуховцев і Долганський). Так що перший номер гірників (не по цифрі на футболці, а за статусом) - єдиний представник нового покоління в цьому елітному списку.
Крім того, Пятов в 2010 році видав вражаючу «суху серію» з 766-ти хвилин, яка увійшла в п'ятірку самих тривалих в історії вітчизняного елітного дивізіону. До абсолютного рекорду Горяїнова, який тримається 11 років, не вистачило всього двох поєдинків без пропущених м'ячів.
Та й за середнім показником часу, відведеного голкіпером «Шахтаря» на один гол у його ворота, Пятов - поза конкуренцією. У сезоні-2008/2009 йому забивали один м'яч у середньому за 196 хвилин (динамівцю Богушу - за 189, донецькому «Металургу» Воробйову - за 148, дніпропетровцю Боровику - за 124), в сезоне-2009/2010 - в середньому за 174 хвилини (динамівцю Шовковському - за 166, його одноклубникові Богушу - за 150, харків'янину Горяїнову - за 146). У минулому сезоні, щоправда, показник П'ятова не був абсолютно кращим, але луганчанина Комарицького (180 хвилин на гол), мабуть, варто винести за дужки, оскільки він провів у Прем'єр-лізі всього два матчі.
У нинішньому чемпіонаті статистика голкіпера гірників ще більше вражає - 244 хвилини на один пропущений м'яч, причому відрив від переслідувачів настільки великий, що навряд чи П'ятова потіснять з першого рядка і на цей раз.
Звичайно, хтось може зауважити, що захищати ворота в «Шахтарі» легко. Але це оманливе враження. Класний воротар - товар штучний.
Досить згадати, скільки голкіперів намагалися забронювати за собою місце у «рамці» донецького клубу, яке повинен був звільнити ветеран Шутков, - Ковалевський, Плетікоса, Лаштувка, Шуст, Худжамов, Вірт повертався Але ні на кого з них Мірча Луческу не міг повністю покластися. Тільки на Пятова.
Помиляється, звичайно, і Андрій, але відсоток браку у нього вкрай низький, а при цьому він ще й надзвичайно стабільний та врівноважений. Багато в чому завдяки вихованцю кіровоградського футболу «Шахтар» настільки вдало виступив і в Лізі чемпіонів - впевнені дії воротаря «оранжево-чорних» не дозволили «Браге» і «Партизану» відзначитися хоча б одним результативним ударом за чотири поєдинки.
Кого ще з молодої порослі українських вартових воріт хотілося б відзначити? Напевно, Боровика, який дуже сильно допомагає «Кривбасу» не впасти в підвал турнірної таблиці. Мало того, що випускник київського РВУФК займає друге місце в нинішньому сезоні за кількістю відображених ударів (перше - у бідолахи Романенко, який став жертвою дірявої оборони «Іллічівця»), так він ще і голом після подачі кутового відзначився. Голом, який став не тільки історичним, а й допоміг криворіжцям піти від поразки.
Або Коваля, другий рік є наймолодшим учасником чемпіонату країни. Вік (хлопцю лише в грудні виповнилося 18 років) не завадив вихованцю запорізького футболу запам'ятатися двома відбитими пенальті в минулому сезоні, а в нинішньому - перейти з «Металурга» у «Динамо». Заграв в «Оболоні» Рибка, непогано виглядав у «Дніпрі» Каніболоцький, в «Зорі» знову знайшов упевненість Шуст, двічі відбив пенальті в поєдинку з динамівцями Литовка з «Севастополя». Українська воротарська школа, яка подарувала світові чимало знаменитих майстрів, продовжує випускати таланти. Недарма в нашому чемпіонаті голкіперів-легіонерів можна перерахувати на пальцях однієї руки ...