У Східну Європу футбол почав проникати в другій половині XІХ століття. Він приходив або через колоністів-іноземців, або завдяки тому, що місцева молодь, познайомившись із цією грою в інших країнах, впроваджувала її в себе.
Територія сучасної України в той період була розбита між двома державами – Російською імперією і Австро-Угорщиною. Це й обумовило відособлений розвиток футболу в цих частинах.
У східну ("російську”) частину футбол принесли в основному іноземні робітники – англійці (Одеса, Миколаїв), валлійці (Донбас) і чехи (Київ). У Буковину футбол принесли австрійці, у Галичину (або Східну Галичину) британці, а в Закарпатті грою захопилася місцева молодь, що вчилася в Будапешті і там познайомилася із цією грою.
1878. Перша відома футбольна команда на території нинішньої України – "Одеський Британський Атлетичний Клуб” (ОБАК). Створена англійцями.
1890. Перші відомості про футбол у Львові.
1892. Перші відомі футбольні ігри у Львові.
1893. Перші відомості про футбол в Ужгороді.
1894. Перший міжміський матч у Львові. Львів – Краків – 1:0.
1894 або 1895 або 1900. По деяким непідтвердженим даним, у Львові були видані перші футбольні правила українською мовою .
1900. Перші відомості про футбольні ігри в Києві. Проведені іноземними робітниками – чехами.
1901. Перший матч в Ужгороді. Ужгород – БАК (Угорщина) – 0:3.
1901-1902. Англійські моряки принесли футбол у Миколаїв.
1902. Перші відомості про футбол на Буковині. Створення Суспільства ужгородських футболістів.
1903. Утворився перший львівський клуб – "Славія” (з 1904 – "Чорні”). Утворився також і перший буковинський клуб – ДФК, німецький по національному складі.
1904. Утворився легендарний клуб КГС (Львів), що з 1907 став називатися – "Погонь”.
1905. Відбувся перший чемпіонат Львова. Чемпіон – "Чорні”.
1907. Утворилася перша українська національна команда при Українському Спортивному Гуртку у Львові – майбутня "Україна” (Львів).
1908. Перша футбольна команда в Харкові. Відбувся перший чемпіонат Буковини. Чемпіон – ДФК.
1909. Перше закордонне турне галицького клубу – "Чорні” (Львів) грав у Чехословаччині. Перші відомості про футбол у Донбасі – у Краматорську.
1910. Перша футбольна команда в Юзівці (Донецьку). Заснована валлійськими службовцями.
1911. По даним деяких джерел, утворення Галицького футбольного союзу та вступ його в Австрійський футбольний союз. Утворилися Одеські та Київські футбольні ліги, і пройшли перші чемпіонати міст (чемпіони відповідно – ОБАК та "Політехніки”). Перші відомості про футбол у Катеринославі (нині – Дніпропетровськ).
1912. Утворився Всеросійський футбольний союз. З нинішніх українських міст у нього ввійшли: Київ, Одеса, Миколаїв, Севастополь, Харків та Юзівка (нині Донецьк). Перший чемпіонат Росії для команд міст. З українських міст брав участь тільки Харків. Утворилася Харківська ліга.
1913. Одеса – чемпіон Російської імперії. Фінал: Одесса-Санкт-Петербург-4:2. Перший чемпіонат Галичини. "Погонь” (Львів) посіла третє місце. Утворилася футбольна ліга Донбасу. В Австрійський футбольний союз вступив клуб "Україна” (Львів).
1914. УАЦ (Ужгород) став чемпіоном Північно-Східної Угорщини. Ліги українських міст утворили Південноросійський футбольний союз. Перший візит іноземної команди на українську землю – турне "Фенербахче” (Стамбул) в Одесі й Миколаєві. Перший міжнародний матч на українській землі. "Шереметьєвський гурток спорту” (Одеса) – "Фенербахче” – 2:1.
1916. Утворення Кптеринославської футбольної ліги.
1920. Утворення Львівського окружного футбольного союзу та Українського союзу змагань.
1921. Перший чемпіонат УРСР. Чемпіон – Харків. Перший чемпіонат Польщі. Серед учасників (5 команд) львівська "Погонь” – 4-е місце. Перший чемпіонат Румунії. Брала участь "Полонія” (Чернівці).
1922. Харків під прапором УРСР посів друге місце у відкритому чемпіонаті РСФСР. "Погонь” (Львів) стала чемпіоном Польщі. Перший матч для національних збірних на українській землі: 3 вересня в Чернівцях відбувся товариський матч Румунія-Польща-1:1.
1923. Харків вдруге став чемпіоном УРСР. "Погонь” (Львів) другий раз стала чемпіоном Польщі. Перший матч національних збірних у Львові. Польща-Румунія-1:1.
1924. У складі збірної Польщі на Олімпіаді в Амстердамі виступали львівські гравці В.Кухар і М.Батч. Польська команда зайняла 4-і місце. Перший чемпіонат СРСР закінчився перемогою української команди – Харкова, що обіграла у фіналі Петроград – 2:1. "Ян” (Чернівці) – півфіналіст чемпіонату Румунії. Харків знову виграв чемпіонат УРСР.
1925-1926. Гоніння на "непролетарський вид спорту” футбол у СРСР.
1925. "Погонь” (Львів) – втретє підряд чемпіон Польщі. "Ян” (Чернівці) – знову півфіналіст чемпіонату Румунії. Створено легендарний клуб "Русь” (Ужгород).
1926. "Погонь” (Львів) у четвертий раз підряд стала чемпіоном Польщі. "Спарта” (Львів) – фіналіст Кубка Польщі. У Львові пройшов товариський матч Польща – Туреччина – 6:1.
1927. Четверта перемога Харкова в чемпіонатах УРСР. Утворилася команда "Динамо” (Київ).
1928. 2-й чемпіонат СРСР. Команда України (Харків) посіла друге місце.
5-й чемпіонат УРСР знову виграв Харків.
1929. "Драгош Воде” (Чернівці) – півфіналіст чемпіонату Румунії. В 6-й раз чемпіонат України виграв Харків.
1930. Чернівецький футболіст А.Айзенбайсер-Ферару в складі збірної Румунії брав участь у чемпіонаті світу в Уругваї.
1931. 3-й чемпіонат СРСР. Україна дійшла до півфіналу.
1932. В 4-му чемпіонаті СРСР Донбас і Харків дійшли до півфіналу. "Погонь” (Львів) стала другим призером чемпіонату Польщі. "Маккабі” (Чернівці) – півфіналіст чемпіонату Румунії. Київ уперше виграв чемпіонат УРСР. Турне збірної Києва в Москву та дві перемоги над збірною столиці.
1933. 5-й чемпіонат СРСР. Харків – 3-і місце, Київ – 4-е. "Погонь” (Львів) стала другим призером чемпіонату Польщі. "Русь” (Ужгород) – чемпіон Словаччини. Перша міжнародна гра збірної України на рівні збірних – проти Туреччини в Харкові – 3:2 на користь українців. Харків повернув собі звання чемпіона УРСР.
1934. 8-й раз Харків виграв чемпіонат УРСР. У Львові пройшов товариський матч Польща – Румунія – 3:3. У Києві відбувся матч Україна – Туреччина – 4:3.
1935. Чемпіоном України вперше став Дніпропетровськ. "Погонь” (Львів) стала другим призером чемпіонату Польщі. Турне збірної України по Франції. Перемога над однією із кращих французьких команд "Ред Стар” – 6:1.
1936. Перший чемпіонат СРСР для клубів. У вищій лізі бере участь тільки "Динамо Київ” і стає віце-чемпіоном. Львів’яни С.Албанський і М.Матіас зайняли в складі збірної Польщі 4-і місце на Олімпіаді в Берліні. "Русь” (Ужгород) – чемпіон Словаччини. "Русь” стала першою в Європі командою, яка для виїздів на матчі почала користуватися літаками.
1937. "Динамо” (Київ) зайняло 3-і місце в чемпіонаті СРСР. "Русь” (Ужгород) виступала у вищій чехословацькій лізі.
1938. "Драгош Воде” (Чернівці) грала у вищій румунській лізі. Чернівецький футболіст Р.Садовський у складі збірної Румунії брав участь у чемпіонаті світу у Франції. У вищій лізі СРСР грало 6 українських команд – рекорд, що буде повторений, але ніколи не буде перевершений.
1939. Анексія східної Польщі (Галичини та Волині), ліквідація традиційних львівських клубів, розстріл декількох львівських футболістів (Петра Гнура, Богдана Кузьму, Євстахія Тихолиза, популярного футболіста й тренера Дрогобича К.Кіцила).
1941. 22 червня повинно було відбутися відкриття Республіканського стадіону в Києві, але в цей день почалася війна.
1942. Утворення Української ліги в Галичині. Першим чемпіоном Галичини стала відроджена "Україна” (Львів). Серія матчів у Києві за участю українських команд "Старт” та "Рух”, а також команд німецьких, угорських і румунських армійських частин.
1943. Чемпіоном Галичини стала "Скеля” (Стрий). Розстріл декількох гравців "Динамо” (Київ). Матчі у львівському гетто. Загибель гравців львівського єврейського клубу "Гасмонея”.
1944. "Ватра” (Дрогобич) – чемпіон Галичини. Поновлення розіграшу Кубка СРСР.
1945. Поновлення чемпіонатів СРСР.
1945-1948. У вищій лізі СРСР виступало тільки київське "Динамо”.
1949. До учасників вищої ліги приєдналися "Локомотив” (Харків) та "Шахтар” (Сталіно, нині Донецьк). Із цього часу ніколи менше двох українських команд у вищій союзній лізі не було.
1951. "Шахтар” (Сталіно) – бронзовий призер чемпіонату СРСР.
1952. "Динамо” (Київ) – віце-чемпіон СРСР. А.Зазроєв – кращий бомбардир чемпіонату.
1954. Уперше українська команда ("Динамо” Київ) виграла Кубок СРСР.
1956. Олімпійським чемпіоном у Мельбурні в складі збірної СРСР став вихованець закарпатського футболу Й.Беца, що грав у той час у ЦДСА Москва.
1958. Учасниками чемпіонату світу у Швеції (1/4 фіналу) у складі збірної СРСР були київський динамовець Ю.Войнов і вихованець криворізького футболу В.Маслаченко ("Локомотив” Москва).
1960. Чемпіонами Європи в складі збірної СРСР стали київські динамівці Ю.Войнов та Ю.Ковальов і вихованець криворізького футболу В.Маслаченко ("Локомотив” Москва). "Динамо” (Київ) – віце-чемпіон СРСР.
1961. Уперше українська команда ("Динамо” Київ) і взагалі перша немосковська команда стала чемпіоном СРСР для клубів. "Шахтар” (Донецьк) уперше виграв Кубок СРСР. Уперше обоє головних союзників турніру в один рік виграли українці.
1962. Учасниками чемпіонату світу в Чилі (1/4 фіналу) у складі збірної СРСР стали кияни В.Канівський, Л.Островський, Й.Сабо, В.Серебряников, а також вихованець харківського футболу Е.Дубинський (ЦСКА Москва) і вихованець дніпропетровського футболу В.Маслаченко ("Локомотив” Москва). "Шахтар” (Донецьк) у другий раз підряд виграв Кубок СРСР, ставши з московським "Спартаком” співвласником рекорду по числу виграшів Кубка підряд.
1963. "Шахтар” (Донецьк) – фіналіст Кубка СРСР. Гірники були близькі до встановлення абсолютного рекорду перемог у Кубку підряд, але дорогу йому перейшов "Спартак” (Москва).
1964. "Динамо” (Київ) – володар Кубка СРСР. Чемпіонами Європи в складі збірної СРСР стали вихованець луганського футболу Е.Мудрик і вихованець харківського футболу Е.Дубинський, що виступали тоді за московські клуби.
1965. "Динамо” (Київ) – чемпіон СРСР. Перша українська команда брала участь в єврокубках – "Динамо” (Київ) у Кубку Кубків дійшов до чвертьфіналу. У вищій лізі вперше з’явилися одеські клуби "Чорноморець” і СКА.
1966. Четвертими призерами чемпіонату світу в Англії в складі збірної СРСР стали п’ять київських динамівців – В.Банников, Л.Островський, Й.Сабо, В.Серебряников, В.Поркуян. "Динамо” (Київ) – чемпіон і володар Кубка СРСР – перший "дубль” українського клубу. Андрій Біба ("Динамо” Київ) – кращий футболіст СРСР.
1967. "Динамо” (Київ) другий рік поспіль став чемпіоном СРСР. Перша українська команда – "Динамо” Київ – брала участь у Кубку Чемпіонів – і почала із сенсаційної перемоги над його володарем "Селтіком”, але потім так само сенсаційно програла "Гурніку” (Забже). У вищій лізі вперше з’явилася луганська (ворошиловградська) "Зоря”.
1968. "Динамо” (Київ) третій раз підряд стало чемпіоном СРСР, розділивши рекорд по числу перемог підряд з московським ЦДКА кінця 40-х. Учасниками чемпіонату Європи (4-е місце) в Італії в складі збірної СРСР стали київські динамівці А.Бишовець, Є.Рудаков, В.Мунтян, В.Левченко, а також вихованець харківського футболу Ю.Істомін і кам’янець-подільського футболу В.Капличний (обоє – ЦСКА Москва).
1969. "Динамо” (Київ) – віце-чемпіон СРСР. Кияни мали шанс стати абсолютним рекордсменом по числу перемог підряд, але дорогу українцям перейшов московський "Спартак”. Львівські Карпати виграли Кубок СРСР, ставши єдиною радянською командою, що не входить у вищий дивізіон, якій вдалося це зробити. Володимир Мунтян (Динамо Київ) – кращий футболіст СРСР. Перший офіційний матч за участю національних команд на території України: 15 жовтня в Києві відбувся відбірковий матч чемпіонату світу СРСР – Туреччина – 3:0.
1970. Учасниками чемпіонату світу в Мексиці (1/4 фіналу) у складі збірної СРСР стали київські динамівці В.Мунтян, В.Серебряников, А.Бишовець, А.Пузач, В.Хмельницький, В.Поркуян, а також вихованець кам’янець-подільського футболу В.Капличний і вихованець дніпропетровського футболу Л.Шмуц (обидва – ЦСКА Москва).
1971. "Динамо” (Київ) – чемпіон СРСР. У вищій лізі СРСР уперше з’явилися львівські "Карпати”. Євгеній Рудаков ("Динамо” Київ) визнаний кращим гравцем СРСР.
1972. Срібними призерами чемпіонату Європи у ФРН у складі збірної СРСР стали: Є.Рудаков, В.Трошкін, В.Колотов, В.Банников, В.Матвієнко, В.Мунтян (усі – "Динамо” Київ), А.Ковзанов ("Шахтар”), Е.Козінкевич ("Карпати”), В.Онищенко ("Зоря”), а також, вихованці українського футболу, які виступали в московських клубах В.Капличний та Ю.Істомін. "Зоря” (Луганськ) – перший чемпіон СРСР не зі столиць союзних республік.
"Динамо” (Київ) – віце-чемпіон СРСР. Таким чином, уперше дві українські команди стали одночасно призерами, причому відразу зайнявши два перших місця. Третіми призерами Олімпіади в Мюнхені в складі збірної СРСР стали: Є.Рудаков, В.Колотов, О.Блохін (усі – "Динамо” Київ), В.Семенов, А.Куксов, В.Онищенко (усі – "Зоря”), вихованці дніпропетровського та закарпатського футболу відповідно В.Пільгуй та Й.Сабо (обоє – "Динамо” Москва). "Дніпро” (Дніпропетровськ) уперше ввійшов у вищу лігу. Колишній львів’янин, гравець "Чорні” та "Динамо” (Київ), Казімеж Гурський привів збірну Польщі до перемоги на Олімпіаді в Мюнхені.
1973. "Динамо” (Київ) – четвертьфіналіст Кубка Чемпіонів. "Динамо” (Київ) – віце-чемпіон СРСР і фіналіст Кубка СРСР. Олег Блохін ("Динамо” Київ) визнаний кращим футболістом СРСР.
1974. "Динамо” (Київ) – чемпіон і володар Кубка СРСР – другий "дубль” української команди. "Зоря” (Луганськ) – фіналіст Кубка СРСР. Таким чином, уперше відбувся повністю український фінал Кубка, що завершився в додатковий час із рахунком 3:0 на користь киян. Повторено рекорд по числу українських учасників вищої ліги – 6 команд (така кількість зберігалася аж до 1977 і повторилося в 1991). Тільки но повернувся у вищу лігу "Чорноморець” (Одеса), як відразу став третім призером чемпіонату СРСР, що довгий час було унікальним досягненням (в 1990 його побив московський ЦСКА, що зайняв 2-е місце після повернення). Олег Блохін ("Динамо” Київ) став кращим футболістом СРСР. Колишній львів’янин, гравець "Чорні” та "Динамо” (Київ), Казімеж Гурський привів збірну Польщі до третього місця на чемпіонаті світу у ФРН. Перший матч за участю національних команд в Одесі: товариська гра СРСР – Чехословаччина – 0:1.
1975. "Динамо” (Київ) – володар Кубка Кубків і Суперкубка (із чудовою перемогою над тодішнім суперклубом Європи – "Байерн” Мюнхен) – перший український і взагалі радянський власник єврокубків. Олег Блохін ("Динамо” Київ) – перший український футболіст – кращий футболіст Європи. У декількох матчах збірна СРСР складалася повністю з київських динамівців – рекорд збірної. Уперше її очолив український тренер – В.Лобановський. "Динамо” (Київ) до всіх своїх досягнень додало ще й титул чемпіона СРСР. "Шахтар” (Донецьк) – віце-чемпіон СРСР. "Зоря” (Луганськ) – фіналіст Кубка СРСР. Олег Блохін ("Динамо” Київ) визнаний кращим футболістом СРСР.
1976. "Динамо” (Київ) – четвертьфіналіст Кубка Чемпіонів. "Динамо” (Київ) – віце-чемпіон осінньої першості. Третіми призерами Олімпіади в Монреалі в складі збірної СРСР стали: М.Фоменко, С.Решко, В.Трошкін, В.Онищенко, В.Колотов, Л.Буряк, О.Блохін. А.Ковзанов, В.Веремєєв, гол.тренер В.Лобановский. Тренер О.Базилевич (усі – "Динамо” Київ), В.Звягінцев ("Шахтар”). Збірна СРСР "київського зразка” дійшла до чвертьфіналу чемпіонату Європи.
1977. "Динамо” (Київ) – півфіналіст Кубка чемпіонів – перша українська та радянська команда, що дійшла до такої стадії в цьому турнірі. "Динамо” (Київ) також стало чемпіоном СРСР.
1978. "Динамо” (Київ) і "Шахтар” (Донецьк) зайняли відповідно 2-е та 3-є місця в чемпіонаті СРСР. Ці ж команди зустрілися у фіналі Кубка. Перемогли кияни.
1979. "Шахтар” (Донецьк) і "Динамо” (Київ) знову зайняли 2-е й 3-е місця, але помінявшись місцями. Віталій Старухін ("Шахтар”) визнаний кращим футболістом СРСР. Перший матч за участю національних команд у Сімферополі. Товариський матч СРСР – Болгарія – 3:1.
1980. "Динамо” (Київ) – чемпіон СРСР. "Шахтар” (Донецьк) – володар Кубка СРСР. Третіми призерами Олімпіади в Москві в складі збірної СРСР стали: В.Бессонов, С.Балтача (обоє – "Динамо” Київ), вихованець нікопольського футболу С.Шавло ("Спартак” Москва), вихованець луганського футболу С.Андрєєв (СКА Ростов), вихованець дніпропетровського футболу В.Пільгуй ("Динамо” Москва).
1981. "Динамо” (Київ) – знову чемпіон СРСР. Олег Блохін ("Динамо” Київ) зайняв 5-е місце в конкурсі кращого гравця Європи. Він же в дев’ятий (!!!) і останній раз визнаний кращим футболістом України – абсолютний рекорд.
1982. "Динамо” (Київ) – четвертьфіналіст Кубка Чемпіонів. На чемпіонаті світу в Іспанії в складі збірної СРСР брали участь кияни С.Балтача, А.Дем’яненко, В.Бессонов, А.Баль, О.Блохін, В.Чанов, а також виступав за московське Торпедо вихованець харківського футболу Ю.Суслопаров і вихованець, що виступав за СКА Ростов, луганського футболу С.Андрєєв. "Динамо” (Київ) – віце-чемпіон СРСР і володар Кубка СРСР. Валерій Лобановский удруге став головним тренером збірної СРСР (пробув до кінця 1983).
1983. "Динамо” (Київ) – четвертьфіналіст Кубка Чемпіонів. "Дніпро” (Дніпропетровськ) уперше став чемпіоном СРСР. "Шахтар” (Донецьк) – володар, а "Металіст” (Харків) – фіналіст Кубка СРСР.
1984. "Шахтар” (Донецьк) – четвертьфіналіст Кубка Кубків. "Дніпро” (Дніпропетровськ) – бронзовий призер чемпіонату СРСР. Геннадій Литовченко ("Дніпро”) визнаний кращим футболістом СРСР.
1985. "Дніпро” (Дніпропетровськ) – четвертьфіналіст Кубка Чемпіонів. "Динамо” (Київ) – чемпіон і володар Кубка СРСР. Третій "дубль” київського клубу. Олег Протасов ("Дніпро”) зайняв 7-е місце в суперечці за кращого гравця Європи. "Дніпро” (Дніпропетровськ) – бронзовий призер. "Шахтар” (Донецьк) – фіналіст Кубка СРСР. У четвертий раз фінал Кубка був чисто українським. Анатолій Дем’яненко ("Динамо” Київ) визнаний кращим футболістом СРСР.
1986. "Динамо” (Київ) вдруге виграло Кубок Кубків. Ігор Беланов ("Динамо” Київ) – другий український футболіст в історії – визнаний кращим футболістом Європи. У десятку кращих футболістів Європи ввійшов також киянин Олександр Заваров (розділив 6-7 місце). "Динамо” (Київ), Ігор Беланов і Валерій Лобановский (головний тренер "Динамо” Київ) були визнані другими відповідно командами (після Аргентини), футболістами (після Марадони) і тренерами (після Гі Тіса) світу. Олег Протасов ("Дніпро”) став володарем "Срібної бутси”. Учасниками чемпіонату світу в Мексиці в складі збірної СРСР стали кияни Чанов, Бессонов, Баль, Кузнєцов, Дем’яненко, Яремчук, Яковенко, Заваров, Рац, Бєланов, Блохін, Євтушенко та головний тренер Лобановский, дніпропетровці Литовченко, Протасов і Краківський. Валерій Лобановский у переддень чемпіонату світу втретє був призначений головним тренером збірної, яка у Мексиці швидко увійшла до числа фаворитів чемпіонату, але вже в 1/8 фіналу програла не без "допомоги” суддів бельгійцям. "Динамо” (Київ) також стало чемпіоном СРСР. У четвертий раз другий раз підряд. "Шахтар” (Донецьк) – фіналіст Кубка СРСР. Олександр Заваров ("Динамо” Київ) визнаний кращим футболістом СРСР.
1987. "Динамо” (Київ) вдруге стало півфіналістом Кубка чемпіонів. "Дніпро” (Дніпропетровськ) – віце-чемпіон СРСР. "Динамо” (Київ) – володар Кубка СРСР. Олег Протасов ("Дніпро”) визнаний кращим гравцем СРСР.
1988. Срібними призерами чемпіонату Європи у ФРН у складі збірної СРСР стали: В.Чанов, В.Бєссонов, С.Балтача, О.Кузнєцов, А.Дем’яненко, А.Михайличенко, Г.Литовченко, А.Заваров, В.Рац, О.Протасов, І.Бєланов (усі – "Динамо” Київ), І.Вишневський ("Дніпро”), а також вихованець закарпатського футболу В.Пасулько ("Спартак” Москва) і головний тренер В.Лобановский. Олімпійськими чемпіонами в Сеулі в складі збірної СРСР стали: А.Чередник, В.Тищенко, В.Лютий (усі – "Дніпро”), А.Михайличенко ("Динамо” Київ), вихованець західноукраїнського футболу В.Татарчук (ЦСКА Москва) і згодом приїхавший в Україну Є.Яровенко ("Кайрат” Алма-Ата), уродженець Одеської області І.Добровольский ("Динамо” Москва), а також головний тренер А.Бишовець. У десятку кращих футболістів Європи ввійшли Олексій Михайличенко (4-е місце) і Олександр Заваров (10-е). "Дніпро” (Дніпропетровськ) – вдруге чемпіон СРСР. "Динамо” (Київ) – срібний призер. "Металіст” (Харків) – володар Кубка СРСР. Уперше українські команди одночасно зайняли обидві вищі сходинки чемпіонату та виграли Кубок СРСР. Олексій Михайличенко ("Динамо” Київ) визнаний кращим гравцем СРСР.
1989. "Дніпро” (Дніпропетровськ) – срібний призер чемпіонату СРСР і володар Кубка СРСР. Уперше у вищій лізі виступив "Металург” (Запоріжжя). А.Канчельскіс у складі "Манчестер Юнайтед” виграв Суперкубок Європи.
1990. "Дніпро” (Дніпропетровськ) – четвертьфіналіст Кубка Чемпіонів.
"Динамо” (Київ) у четвертий раз зробило дубль, встановивши союзний рекорд перемог у чемпіонатах – 13 і рекорд двох перемог підряд, а так само повторивши рекорд "Спартака” (Москва) перемог у Кубках – 9. Причому, у фінальному матчі Кубка СРСР "Динамо” встановило рекорд перемог у фіналах, обігравши московський "Локомотив” – 6:1. Другий український тренер (А.Бишовець) призначений головним тренером збірної СРСР.
1991. "Динамо” (Київ) – четвертьфіналіст Кубка Кубків.
1992. "Динамо” Київ – четвертьфіналіст Кубка Чемпіонів. У складі збірної СНД на чемпіонаті Європи у Швеції грали: динамовець Ахрік Цвейба, а також колишні кияни Михайличенко, Кузнєцов, Юран, що були гравцями "Динамо” та "Шахтаря” Канчельскіс і В.Онопко. Очолював команду Анатолій Бишовець. Пройшов перший чемпіонат незалежної України. Чемпіоном стала сімферопольська "Таврія”. Перший Кубок незалежної України виграв одеський "Чорноморець”. Із цього року на міжнародному рівні стала виступати і збірна незалежної України, однак до відбірних ігор чемпіонату світу-94 вона допущена не була, що привело до масового відтоку провідних футболістів у збірну Росії. Дебютний матч збірної України пройшов в Ужгороді (це був перший матч національних команд у цьому місті) і закінчився поразкою від Угорщини – 1:3.
1993. Чемпіоном і володарем Кубка України стало київське Динамо.
Восени "Динамо” непогано зіграло у кваліфікації Ліги Чемпіонів з одним із кращих клубів Європи – "Барселоною” (3:1 та 1:4).
1994. Збірна України дебютувала на офіційному рівні – у відбірних іграх чемпіонату Європи. Дебют пройшов украй невдало: домашня поразку від Литви – 0:2. Чемпіоном України стало "Динамо”, володарем Кубка – "Чорноморець”. Восени "Динамо” грало в Лізі Чемпіонів, де відбувся історичний матч із московським "Спартаком” – 3:2 (0:2). Втретє кращим гравцем України визнаний Віктор Леоненко ("Динамо”) – другий результат після Блохіна, який ставав кращим 9 (!) раз.
1995. Збірна України, незважаючи на деякий підйом, закінчила відбірний турнір дуже невдало – 4-е місце – пропустивши вперед не тільки Хорватію й Італію, але й Литву. Чемпіоном України стало "Динамо”, володарем Кубка – "Шахтар”. Восени "Динамо” стартувало в Лізі Чемпіонів, але було дискваліфіковане за офіційною версією "за спробу підкупу судді”. Вихованець запорізького футболу Андрій Демченко в складі амстердамського "Аякса” виграв Суперкубок Європи.
1996. Чемпіоном і володарем Кубка України стало "Динамо”.
1997. Збірна України посіла друге місце у відбірній групі чемпіонату світу, пропустивши вперед чемпіонів Європи Німеччину й обійшовши Португалію. Однак у додаткових матчах програла Хорватії (0:2 й 1:1) багато в чому через вкрай необ’єктивне суддівство. Чемпіоном України стало "Динамо”, володарем Кубка – "Шахтар”. Восени "Динамо” дуже вдало вступило в Лізі Чемпіонів, обігравши "Барселону”, "Філліпс СВ” та "Ньюкасл” і вийшовши у чвертьфінал.
1998. "Динамо” Київ (ставши чемпіоном і володарем Кубка України) продовжило вдалі виступи в Лізі Чемпіонів, обігравши, зокрема, лондонський "Арсенал”.
1999. Збірна України посіла друге місце у відбірному турнірі чемпіонату Європи, пропустивши вперед чемпіонів світу Францію та обійшовши Росію. Однак у плей-офф вона зненацька програла Словенії (1:2 та 1:1). "Динамо” (Київ) стало чемпіоном і володарем Кубка України, а так само втретє у своїй історії півфіналістом Ліги Чемпіонів, обігравши у чвертьфіналі її торішнього переможця мадридський "Реал”.
2000. "Динамо”, втретє підряд виграло і чемпіонат і Кубок, дійшло до другого групового турніру Ліги Чемпіонів, у якому незважаючи на дві поразки на старті, потім взяло 10 очок з 12 і ледь не обійшло майбутнього переможця – "Реал” (Мадрид).
Уперше відразу два представники з однієї східноєвропейської країни брали участь у Лізі Чемпіонів. Ними стали представники України – київське "Динамо” і донецький "Шахтар”.
Збірна України у відбірних іграх чемпіонату світу почала з поразки від поляків вдома, але потім одержала дві перемоги на виїзді над норвежцями та вірменами.
2001. Уперше за останні 8 років у чемпіонаті України була конкуренція в боротьбі за перше місце. У драматичній боротьбі київське "Динамо” на самому фініші на одне очко обійшов "Шахтар”. Восени "Динамо” знову брало участь у Лізі Чемпіонів. Збірна України, наробивши домашніх нічиїх, з величезною працею посіла друге місце у відбірній групі чемпіонату світу і втретє підряд виступала в іграх плей-офф, знову програвши – цього разу Німеччині (1:1 й 1:4).
2002. Помер Валерій Лобановский. Чемпіоном України вперше став донецький "Шахтар”, обігравши у вирішальному матчі на своєму полі в передостанньому турі свого конкурента – київське "Динамо”. "Шахтар” виграв і Кубок країни, також обігравши у фіналі київське "Динамо”.
2003. Звання чемпіона України повернуло собі київське "Динамо”, незважаючи на те, що на початку другого кола "Шахтар” мав перевагу в сім очок. "Динамо” блискуче пройшло друге коло, вигравши 13 ігор з 15. Кияни виграли і Кубок країни, у фіналі обігравши знову ж таки "Шахтар”. Збірна України, що роздирає зміною поколінь і травмами провідних гравців, незважаючи на непогані матчі з іспанцями і вдома з майбутніми чемпіонами континенту греками, втративши масу очок з аутсайдерами, провалила відбірний турнір, зайнявши лише 3-е місце в групі.
2004. Київське "Динамо” знову стало чемпіоном. А в Лізі Чемпіонів другий раз в історії взяли участь два українських клуби. Другим знову став донецький "Шахтар”. Обидва учасники зайняли 3-і місця, хоча кияни по грі могли розраховувати на більше, і перейшли в Кубок УЄФА. Збірна України відмінно почала відбірковий турнір чемпіонату світу, крім іншого зігравши внічию в Данії і розгромивши у гостях третього призера минулого Мундіаля Туреччину.
2005. Збірна України блискуче пройшла відбірний турнір чемпіонату світу, першою в Європі, не вважаючи майбутніх хазяїв німців, завоювала путівку у фінальний турнір. В єврокубках справи обстояли не так вдало. Київське "Динамо”, програвши вже в другому кваліфікаційному раунді Ліги Чемпіонів скромному швейцарському "Тунові”, перервало свою 11-літню серію безперервної участі в групових турнірах головного європейського клубного турніру. Чемпіоном України другий раз став донецький "Шахтар” .
2006. Збірна України, уперше беручи участь у фінальному турнірі чемпіонату світу самостійно, відразу дійшла аж до чвертьфіналу. Незважаючи на невдалий старт, коли жовто-блакитні програли Іспанії 0:4, українська команда змогла мобілізуватися й обіграти послідовно Саудівську Аравію 4:0, Туніс 1:0 і в 1/8 фіналу Швейцарію – 0:0 і по пенальті 3:0. Причому, це стало першим в історії чемпіонатів світу випадком, коли серія пенальті закінчилася з "сухим” рахунком. А Швейцарія стала першою в історії чемпіонатів світу командою, що не пропустила на його протязі жодного м’яча. У чвертьфіналі збірна України була розгромлена 0:3 майбутнім чемпіоном світу – Італією.
У груповому турнірі Ліги Чемпіонів знову брали участь два клуби – донецький "Шахтар” зайняв 3-е місце й перейшов у Кубок УЄФА, а київське "Динамо” опинилося на останньому, 4-му місці. Чемпіоном України другий рік поспіль став донецький "Шахтар”.
2007. Київське "Динамо” після дворічної перерви повернуло собі звання чемпіонів України. Також кияни виграли і Кубок країни, зробивши в такий спосіб дубль.