З історії футбольних правил: Керівництво грою. Футбольне поле.Мені пощастило тримати в руках книгу "800 вопросов и ответов о правилах футбола” Володимира Гайдовського. Видана вона була ще 1987 року у Тбілісі і містить 800 питань і відповідей про футбольні правила, серед яких є доволі таки цікаві. Крім того у книзі коротенько викладена історія футбольних правил. Оскільки книгу придбати Вам навряд чи вдасться, то вирішив опублікувати на блозі кілька статей з історії футбольних правил. Думаю, любителям футболу вони будуть до вподоби ;)
КЕРІВНИЦТВО ГРОЮ
На зачатках організованого футболу, грою керували капітани команд-учасниць. Через те, що капітани були в той же час гравцями, їм було не зручно при грі між собою вступати в суперечки про правила. Тому кожна команда призначала свого представника, що не брав участь у грі і мав право, якщо буде потреба й за взаємною домовленістю, перервати гру.
Канони суддівства вперше згадуються в 1873 році. Суддя за власною ініціативою ніколи в гру не втручався, а тільки в тому випадку, якщо представники не могли між собою домовитися. У той час суддя тільки стежив за часом, робив позначки про матч, призначав і видаляв гравців із гри. Гру він переривав словами або жестом, а з 1878 року – свистком. Правила від 1881 року радять, щоб грою керував суддя. ... Читати далі »

Цікаве з історії футбола22 січня 1927 відбулася перша в історії радіотрансляція футбольного матчу — на стадіоні «Хайберрі» «Арсенал» зустрічався з «Шеффілд Юнайтед». Окрім цього «Арсенал» був першою командою, яку показали по телебаченню. 16 вересня 1937 року в товариському матчі зустрілися основа і дубль «канонірів».
У 1891 році ірландський експерт по правилах футболу Джон Пенальті запропонував ввести одинадцятиметровий штрафний удар за грубу гру або гру рукою, умисно здійснену гравцем команди, що захищається, в межах її штрафної площі. Вперше такий удар був виконаний в ірландській футбольній лізі. Тепер у всьому світі його називають пенальті.
У фіналі кубка англійської ліги 2005 року був зафіксований рекорд шуму на стадіоні. Після голу гравця «Ліверпуля» Ріїсе у ворота лондонського «Челсі» мерсисайдські уболівальники видали крик потужністю 130,7 децибела. Досягнення було занесене в «Книгу Гіннесу». Попередній рекорд складав 128,74 децибела і був встановлений в 2000 році на матчі американського клубу «Денвер Бронкос».
Своєрідним рекордсменом є захисник Мацціа, який грав в середині 60-х років за італійський клуб «Брешіа». На 38-ій секунді зустрічі з командою «Мантова» він забив м’яч в свої ворота, створивши найшвидший автогол.
В кінці 50-х років в італійському місті Сієна футбольні судді вирішили зіграти самі. Склали дві кома ... Читати далі »

Всі ми знаємо, що футбол – це контактна гра. Рідко коли футбольний матч проходить без травм. Інколи бувають і такі, через які футболісти вимушені закінчити кар’єру. До вашої уваги збірка чи не найжорстокіших футбольних травм.
Перелом ноги в двох місцях
У лютому цього року гравець "Арсенала” Едуардо да Сілва на 3-й хвилині гри зламав ногу і голеностоп (на фото). "Допоміг” йому в цьому дуже грубим підкатом Мартін Тейлор ("Бірмінгем”). Лікарям дивом вдалося врятували ногу 25-річного Едуардо від ампутації, адже при подібному переломі дуже сильно ушкоджуються кровоносні судини…
Девід Басст пережив 26 операцій
Напевно, найжахливіший перелом в історії футболу. 12 років тому в поєдинку "МЮ”-”Ковентрі” в боротьбі за м’яч манкуніанці Ірвін і МакКлер в’їхали в Басста ногами. В результаті подвійного перелому кисть вилізла назовні, розірвавши м’язи і в’язки. Воротаря "МЮ” Пітера Шмейхеля навіть вирвало після такого "видовища”, а матч довелося зупинити на 15 хвилин, поки не витерли з поля кров. Спочатку Бассту загрожувала ампутація, але після 26 операцій (!) ногу вдалося врятувати.
Ніліса зламав воротар
У вересні 2000 року бельгійський нападаючий "Астон Вілли” зіткнувся з голкіпером "Іпсвіча” Райтом – той стрибнув в ноги форвардові, нанісши подвійний перелом. Як і з Едуардо, епізод стався на третій хвилині гри. Пер ... Читати далі »

Футбольна уніформа значно мінялася протягом всієї історії футболу. Це сьогодні вона має практичність і збалансованість, і уявити футболіста, одягненого в щось громіздке та незручне, нам важко. Щоб форма отримала сучасний вигляд, нашим предкам довелося серйозно попотіти.
У сімдесятих роках ХІХ століття стандартна футбольна форма називалася "плюс 4″, тому що складалася із чотирьох основних елементів: штанів, заправлених у високі, до колін шкарпетки; сорочки й шапки. Футболісти навіть іноді одягали циліндри.
У Вікторіанські часи в Англії гравцям доводилося носити важкі робочі або армійські черевики, що було дуже нелегко і травмонебезпечно.
У той час професійний футбол ще тільки починав набирати обороти, і спортсмени одягалися "хто в що хотів”. От як описували форму команди "Британські Леді”: "Леді, які представляли "Північ”, були одягнені в червоні блузки в білий горошок, вільні чорні бриджі, чорні панчохи, червоні берети, коричневі шкіряні черевики та штани”. А власник кінських перегонів лорд Роузбері вмовив шотландців виступити проти англійців у формі жовто-рожевого кольору (так виступали його жокеї).
Соціальні зміни, що виникли в суспільстві, сприяли прискореному росту розвитку футболу. У першому десятилітті ХХ століття команди вже повинні були мати єдину форму. Вікторіанські комплекти уніформи були замінені ... Читати далі »

Попередники сучасного футболу – схожі ігри різних країн – спочатку обходилися у футболі без правил. Адже десь футбол був покликаний поліпшувати фізичну форму воїнів, десь служив розвагою для "черні”. У кожному разі, про правила не замислювалися – перемагали найдужчі та найшвидші. Тому найперше правило у футболі, зараз можна озвучити як: "ніяких правил”. Незважаючи на те, що таке положення справ цілком влаштовувало тодішніх футболістів, через якийсь час були введені формальні, "усні” правила. Практично скрізь вони були однакові: гравцям не дозволялося бити суперника по ногах і нижче пояса, ставити підніжки. Але ці правила були скоріше формальними, і гравці, часто захоплювалися й забували про те, що не можна копати суперника.
Спочатку у футбольних іграх дозволялося доторкатися до м’яча руками. І ця обставина стала спірною, при розробці правил гри. Відповідно, прихильники винятково "ножного” футболу сперечалися із прихильниками футболу "ручно-ножного”. І, як результат, утворилося дві різні гри: футбол і регбі. Перші офіційні правила футболу були затверджені в 1863 році. Це трапилося в Лондоні.
Правила містили 13 статей і у майбутньому стали основою для інших національних асоціацій. Зміст правил був приблизно такий: "Усякий напад справедливий, однак забороняється: затримувати супротивника, штовхати супротивника руками, ставити підніжку й ударяти по нозі (тобто вдаря ... Читати далі »

У Східну Європу футбол почав проникати в другій половині XІХ століття. Він приходив або через колоністів-іноземців, або завдяки тому, що місцева молодь, познайомившись із цією грою в інших країнах, впроваджувала її в себе.
Територія сучасної України в той період була розбита між двома державами – Російською імперією і Австро-Угорщиною. Це й обумовило відособлений розвиток футболу в цих частинах.
У східну ("російську”) частину футбол принесли в основному іноземні робітники – англійці (Одеса, Миколаїв), валлійці (Донбас) і чехи (Київ). У Буковину футбол принесли австрійці, у Галичину (або Східну Галичину) британці, а в Закарпатті грою захопилася місцева молодь, що вчилася в Будапешті і там познайомилася із цією грою.
1878. Перша відома футбольна команда на території нинішньої України – "Одеський Британський Атлетичний Клуб” (ОБАК). Створена англійцями.
1890. Перші відомості про футбол у Львові.
1892. Перші відомі футбольні ігри у Львові.
1893. Перші відомості про футбол в Ужгороді.
1894. Перший міжміський матч у Львові. Львів – Краків – 1:0.
1894 або 1895 або 1900. По деяким непідтвердженим даним, у Львові були видані перші футбольні правила українською мовою .
1900. Перші відомості про футбольні ігри в Києві. Проведені іноземними робітниками – чехами.
1901. Перший матч в Ужгороді. Ужгород – ... Читати далі »

Зародження футболу проходило повільно й дуже довго. Багато хто дотепер вважає батьківщиною футболу Англію, але це не зовсім вірно. Згадка про гру, що нагадує собою футбол, зустрічається в декількох народів. Найбільш древнє джерело – це літописи династії Хань, що в Древньому Китаї. Їм більше 2000 років. Не відстає і Японія – схожу гру в м’яч тут грали близько 1400 років тому. "Гравці розділяються на дві команди. М’яч поміщають на лінію в центрі площадки. На обох краях площадки за спиною в гравців, кожний з яких стоїть на відведеному йому місці, проводять ще по лінії. За ці лінії потрібно занести м’яч, причому зробити цей подвиг без рук, лише розпихаючи гравців команди-суперника,”. За свідченням сучасника Древнього Рима, це опис гаспартума – гри, яка віддалено нагадує футбол.
Звичайно, той "футбол” був мало схожий на футбол сучасний, тому важко сказати, хто був родоначальником футболу – у подібні ігри грало дуже багато народів. А футбол у тому вигляді, у якому ми звикли його бачити, дійсно, з’явився в Англії. Там футбол зароджувався як розвага черні. Розділившись на дві команди з необмеженою кількістю гравців, вони намагалися закинути "м’яч” в "ворота” один одному. Тут м’яч і ворота в лапках, тому що вони були зовсім не схожі на сучасні: десь м’яч являв собою надутий свинячий міхур, десь відрубану голову…. У свою черг ... Читати далі »